Архітектура Стародавнього Єгипту
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
влюються скульптурні зображення.
Пізніше, в епоху Середнього царства, опори стали робити менш масивними, більш пластичними і стрункими. Їхній поперечний переріз являв собою гранований циліндр із вісьма чи шістнадцятьма гранями. Іноді в опорі вирізували каннелюры (подовжні жолоби).
Деякі опори рівномірно зменшувалися в обсязі по напрямку від підстави до верха. При цьому висота опори перевищувала діаметр підстави в 5-5,5 разів. Такі опори вже мали капітель - квадратну плиту (абаку).
З плином століть сильніше всего змінювалася форма колон, точніше, її капітелі і бази. В епоху Нового царства стали робити капітелі, що нагадують різні рослинні форми, завдяки чому вони й одержали свою назву: пальмовидная, а також лотосообразная і па-пирусообразная, із зображенням стебла, закритого чи бутона квітки, що розпустилося. Сама колона залишалася круглої, чи їй придавалось подібність з пучком стебел різних рослин, наприклад очерету, лотоса. Іноді опора мала загострені ребра, як у стебла папірусу. Вертикальний орнамент перетинався горизонтальним - чи джгутами мотузками, що стягають пучки стебел. Пізніше стали виконувати капітелі у формі голови богині Хатор.
Одним із самих знаменитих комплексів епохи Середнього царства є ансамбль храмів цариці Хатшепсут у Дейр-эль-Бахри, створений архітектором Сенмутом {мал. 8). Він являє собою сполучення наземних приміщень і споруджень, виконаних безпосередньо в скелі. При будівництві храмів були використані деякі з перерахованих вище варіантів ордерів.
В епоху Нового царства храмове будівництво досягло свого розквіту. Жрецы стали більш активно брати участь у політичному житті країни, у звязку з чим зводилися нові храмові комплекси.
Саме в цей період були споруджені два найбільших храмових комплекси Древнього Єгипту: храм Амона (бога сонця) у Карнаке і храм Амона в Луксоре.
Храмовий комплекс у Карнаке був зведений недалеко від Фив і присвячений фиванским богам Амону, Мут і їхньому сину Хонсу. Неподалеку знаходилося селище Карнак, завдяки якому цей ансамбль і одержав свою назву. Будівництво велося протягом десяти століть (I тисячоріччя до н.е.). Деякі храми були споруджені в період Середнього царства. В епоху Нового царства були побудовані головні спорудження: храм Амона, ансамблі Мут і Хонсу. Сьогодні цей знаменитий хра-мовый комплекс займає територію довжиною 1,5 км, шириною 700 м.
Будівництво храму почалося в роки правління фараона Тутмоса I і включало кілька етапів. Кожен етап закінчувався зведенням стіни з двома вежами-пілонами, що оточував територію храмового комплексу.
Велике значення при будівництві храмів придавалось їхньому орієнтуванню на місцевості. Звичайно архітектори розміщали храм щодо переміщення сонця по небу протягом дня, тому що від цього багато в чому залежало висвітлення в залах. Крім того, перед початком будівництва майже завжди вироблялися астрономічні спостереження й обчислення, що також приймалися в увагу при розташуванні осі, уздовж якого будувалися всі приміщення храмового комплексу.
Новий етап у розвитку древньої архітектури почався в роки правління фараона Аменхотепа IV (Эхнатона). Зі східної сторони храму Амона був зведений комплекс Атона. Однак після смерті фараона спорудження осягла доля багатьох попередніх будівель, що зводилися на території Карнака, - храм був цілком зруйнований. Пришедшие до влади Тутанхамон і Эйе внесли свій внесок, спорудивши статуї і стели. За вказівкою останнього фараона XVIII династії, Харемхеба, у Карнаке були зведені нові статуї сфінксів і стели, а також ще одна стіна з пілонами, що оточував територію храмового комплексу, що розширилася.
Одним із самих грандіозних споруджень є гипостильный зал Мережі I і Рамсеса II. На стінах і колонах, що прикрашають приміщення, минулого виконані рельєфи, що розповідають про військові подвиги фараонів. В епоху Нового царства рельєфи досить часто служили ілюстраціями до поем, написаним у той час. На стінах залу в Карнаке можна знайти зображення, що передають сюжет поеми
Пентаура.
Надалі правителі прикрашали територію храмового комплексу різними будівлями і скульптурами. Мерептах. Мережі II, Рамсес III, а також фараони-жерці XXI і XXII династій не тільки зводили нові храми, але і перебудовували і навіть переносили старі будівлі. Часто вони віддавали наказ висікти на стінах храмів свої імена і різні тексти.
Після того як Єгипет завоював Олександр Македонський, будівельнику храмів не припинилося. Навіть навпаки, прославлений полководець віддав наказ перешикувати і прикрасити деякі з них. Потім будівництво продовжували царі династії Птолемеев, а після вікон-^ния їхнього правління - римляне.
Карнакский храмовий комплекс зєднувався з храмом Амона в Цибулі-смітті дорогою довжиною 3 км, уздовж якого в стародавності стояли камяні скульптури сфінксів. В даний час на цьому місці виросло місто, однак частина дороги і деяких сфінксів збереглися до наших днів.
В епоху Нового царства в Луксоре був зведений ще один храмовий комплекс, присвячений богу Амону. Початок його будівництва звязують з імям фараона Аменхотепа III. У період його правління був побудований храм для свят (мал. //). Він розташовувався південніше молитовні Тутмоса III, паралельно плину Нілу. Головним архітектором храму був єгиптянин, що носив, як і фараон, імя Аменхотеп (він єдиний одержав право побудувати собі гробницю на західному березі Нілу, серед гробниць фараонів).
Відкритий двір оточували ряди колон зі стовбурами, виконани