Радянський Союз у війні (1941-1945)
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
?ї групи Гота, яка намагалася в районі м. Котельниково розірвати кільце оточення. Після відмови фон Паулюса від капітуляції почалося знищення німецьких військ, деморалізованих і змучених голодом і холодом. Незважаючи на заборону Гітлера, 2 лютого 1943 р. 100 тис. із 330 тис. оточених здалися в полон, інші загинули. Загалом кілька місяців Сталінградської битви коштували державам осі 800 тис. чоловік.
Розгром німців під Сталінградом надихнув радянських людей на фронті і в тилу, зміцнив престиж військового командування і політичного керівництва, а також особистий авторитет Сталіна, який поспішив привласнити значну частину військової слави. Весь пропагандистський апарат був мобілізований для прославляння організаторського генія Сталіна і партії, проявленого в перемозі, отриманій в місті, що носить імя вождя.
Перемога радянських військ під Сталінградом швидко переросла в загальний наступ на величезному фронті від Ленінграда до Кавказу, де німецькі армії, щоб не бути в свою чергу оточеними, відійшли на 600 км на захід від Ростова, звільненого 14 лютого. Протягом місяця радянським військам вдалося повернути Воронеж, Курськ, Бєлгород, Харків і велику частину Донбасу. Звільнення 17 січня Шліссельбурга дозволило створити десятикілометровий коридор, який розірвав блокаду Ленінграда, за час якої загинуло 800 тис. чоловік, в основному від голоду і виснаження. Війська Західного фронту підійшли до Смоленська.
Незважаючи на важкі поразки в березні 1943 р., німецьке верховне командування вирішило знову оволодіти ініціативою. Ця мета повинна була бути досягнута знищенням курського виступу радянсько-німецького фронту, для чого було сконцентровано 50 дивізій, 2000 танків (половина всіх, що були у вермахту), 900 літаків. Чисельність військ, зосереджених на цій дільниці фронту, становила 900 тис. чоловік. Тривала підготовка до операції, названої Цитадель, дозволила радянській стороні створити могутню оборонну систему і зосередити перевершуючи сили: 1330 тис. чоловік, 3600 танків, 2400 літаків. На світанку 5 липня почалася Курська битва. У ході її німці зазнали нищівної поразки в найбільшій танковій битві другої світової війни під Прохорівною, недалеко від Курська, де на невеликому просторі в бій з обох сторін вступило 1500 бойових машин. 23 липня німецький наступ було зупинено на всьому фронті, а 3 серпня радянські війська перейшли в контрнаступ по лінії Орел - Курськ - Бєлгород. Курська битва, в якій були знищені німецькі бронетанкові дивізії, озброєні танками найсучасніших моделей (тигр, пантера), ознаменувала корінний поворот у війні. Німецьким військам більше не вдавалося оволодіти стратегічною ініціативою до кіпця війни.
3. РОЗДУМИ ПРО КРУТИЙ ПОВОРОТ
Неможливо зрозуміти радянські перемоги кінця 1942 і літа 1943 р., не розказавши про титанічні зусилля по перебудові радянської економіки, яка була повністю переорієнтовано до 1942 р. на виробництво озброєння за рахунок скорочення випуску цивільної продукції. У листопаді 1941 р. промислове виробництво, дезорганізоване німецькою окупацією найважливіших економічних районів і перебазуванням більше 1500 заводів на схід, впало до 52% від рівня листопаду 1940 р. Однак, по завершенні другого етапу евакуації промислового потенціалу (літо 1942 р.) визначився явний підйом економічних показників. Важливу роль у цьому зіграла діяльність Комітету по обліку і розподілу трудових ресурсів, на який була покладена задача забезпечення перебазованих підприємств робочою силою. Гострота проблеми визначалася тією обставиною, що 11 млн. чоловік знаходилося в рядах Червоної Армії. За цих умов у лютому 1942 р. уряд провів мобілізацію міського населення, а в листопаді розповсюдив цю міру і на сільських жителів. Протягом тільки цього року 3 мли. чоловік, в тому числі 830 тис. юнаків і дівчат, які щойно закінчили школу, були в обовязковому порядку направлені в промисловість і будівництво. Крім того, щоб замінити кваліфікованих робітників, які пішли на фронт, 1 млн. 800 тис. дорослих та юнаків пройшли прискорений курс навчання у фабрично-заводських училищах (ФЗУ). Ці заходи супроводжувалися широкою кампанією соціалістичного змагання і курсу на рекорди, як у кращі часи стаханівського руху, а також введенням більш жорстких умов праці і трудової дисципліни (укази від 26 червня 1941 р. про збільшення робочого дня, від 26 грудня 1941 р. про обмеження плинності кадрів і т.д.). У більш широкому плані якісний склад зайнятого в народному господарстві населення зазнав за роки війни двох глибоких трансформацій. Частка жінок в народному господарстві стала переважаючою, збільшившись з 37 до 53% від загальної чисельності працюючих. Жінки виконували майже весь обєм сільськогосподарських робіт, освоїли безліч професій у промисловості, будівництві і на транспорті. Друга зміна полягала в оновленні робітничого класу, майже такому ж значному, як у 30-і рр. Враховуючи масові призови в армію в 1942 р. (З млн. чоловік) і те, що заводи втратили 2,8 млн. робітників, які пішли на фронт або не встигли евакуюватися з окупованих районів, в кіпці 1942 р. на виробництві, ймовірно, залишалося не більше третини робітників з довоєнним стажем. З І943 по 1945 р. З мли. чоловік поповнили ряди робітничого класу. З 9,5 мли. робітників в 1945 р. не більше 2,5 млн. працювали в промисловості з 1940 р. Незважаючи на такі масштаби оновлення, кваліфікація робочої сили, здається, не тільки не постраждала, але, швидше, навіть поліпшилася завдяки діяльності ФЗУ та інших професійно-технічних установ. За