Радянський Союз у війні (1941-1945)
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
і конфлікту, в якому він бере участь. На думку Рузвельта, радянська позиція була великим кроком уперед, який буде позитивно сприйнятий народами всього світу. В обмін на ці поступки, незначні в очах Радянського Союзу, але важливі для американського президента, що бажав до кіпця довести свій проект ООН як найважливішого елемент а нової рівноваги, реалістичного і мирного, для післявоєнного миру, радянська сторона домоглася бажаних результатів майже по всіх інших пунктах:
- Східний кордон Польщі пройде по лінії Керзона. Люблінський комітет, до якого будуть додані інші демократичні польські лідери в Польщі і за кордоном, складе ядро майбутнього уряду національної єдності. Цей уряд займеться найшвидшою організацією вільних виборів. Весь процес буде здійснюватися під наглядом - з Москви - комісії, що включає в себе Молотова і послів США та Великобританії в СРСР.
- Не викликав великих суперечок принцип військової окупації Німеччини. За пропозицією Черчілля Сталін погодився на виділення французької зони за рахунок англійської і американської окупаційних зон. Навпаки, питання про майбутнє Німеччини, про її можливе розчленування, по якому були розбіжності між Рузвельтом (за розділ) і Черчіллем (проти розділу), було передане на розгляд спеціальної комісії.
- Побоюючись можливого затягнення війни з Японією, Рузвельт запропонував Сталіну дуже вигідні умови в обмін на відкриття СРСР військових дій проти Японії через три місяці після капітуляції Німеччини: приєднання до СРСР Курильських осі ровів і південного Сахаліну, право на оренду Порт-Артура, інтернаціоналізація порту Дайрен і експлуатація залізничного комплексу Маньчжурії.
- Нарешті, західні союзники визнали обґрунтованість предявлених СРСР вимог по репараціях: 10 млрд. долл. (половина загального обєму репарацій з Німеччини), отримання яких складалося б із вивозу товарів і капіталів, використання робочої сили. Однак надалі міжсоюзницька комісія, яка працювала в Москві, не змогла досягти угоди на цій основі.
За три тижні до відкриття Ялтинської конференції радянські війська розгорнули свій останній наступ, виручивши таким чином західних союзників, яких несподіваний німецький контрнаступ в Арденнах захопив зненацька. З перших же днів радянського наступу німецька оборона була прорвана на широкому фронті. На початку лютого Червона Армія зайняла Сілезію, а 10 березня форсувала Одер. Прикритий військами Рокоссовського на півночі і військами Конєва на півдні, Жуков 12 квітня кинув двохмільйонне угруповання на штурм берлінського укріпленого району, який захищали 1 мли. німецьких солдат. 25 квітня сталася зустріч радянських та американських військ на Ельбі. 30 квітня два радянських розвідники встановили Червоний прапор над рейхстагом. 2 травня генерал Чуйков прийняв капітуляцію берлінського гарнізону. За межами Німеччини останні значні бої сталися в Богемії. Оскільки Сталін домігся від американців, що їх війська не підуть далі Пльзені, радянські частини увійшли до повсталої Прати, яку щойно залишили німці. За кілька годин до цього в Берліні в присутності радянських, англійських, американських та французьких представників фельдмаршал Кейтель підписав Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини.
Размещено на