Психологічні особливості депресії в ранньому юнацтві
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
?ті; незалежності, соціальної сміливості; про легкість у спілкуванні.
Високий рівень невротизації від 20 і вище
Середній рівень-від 10 до 19
Низький рівень - від 1до 9.
2.2 Методика диференційної діагностики депресивних станів Зунге, адаптована Т.Н. Балашовою
Опитувальник розроблений для диференційної діагнос тики депресивних станів і станів, близьких до депресії, для скринінг-діагностики при масових дослідженнях і з метою попередньої, долікарської діагностики.
Повне тестування з обробкою займає 20-30 хв. Досліджуваний зазначає відповіді на бланку.
Ніколи або рідко 1,
Іноді 2,
Часто 3,
Майже завжди або постійно 4.
- Я чувствую подавленность
- Утром я чувствую себя лучше всего
- У меня бывают периоды плача или близости к слезам
- У меня плохой ночной сон
- Аппетит у меня не хуже обычного
- Мне приятно смотреть на привлекательных женщин, разговаривать с ними, находиться рядом
- Я замечаю, что теряю вес
- Меня беспокоят запоры
- Сердце бьется быстрее, чем обычно
- Я устаю без всяких причин
- Я мыслю также ясно как всегда
- Мне легко делать то, что я умею
- Чувствую беспокойство и не могу усидеть на месте
- У меня есть надежды на будущее
- Я более раздражителен, чем обычно
- Мне легко принимать решения
- Я чувствую, что полезен и необходим
- Я живу достаточно полной жизнью
- Я чувствую, что другим людям станет лучше, если я умру.
20.Меня до сих пор радует то, что радовало всегда.
Рівень депресії (РД) розраховується за формулою:
РД = Епр. + Еобр.,
де Епр. - Сума закреслених цифр по прямим висловлюванням № 1,3,4,7,8,9,10,13,15,19;
Еобр. - Сума цифр зворотних, закреслених, висловлювань № 2,5,6,11,12,14,16,17,18,20.
Наприклад: у висловлювання № 2 закреслена цифра 1, ми ставимо в суму 4 бали; у висловлювання № 5 закреслено відповідь 2, ми ставимо в суму 3 бали;
у висловлювання № 6 закреслено відповідь 3 - ставимо в суму 2 бали;
у висловлювання № 11 закреслити відповідь 4 - ставимо в суму 1 бал і т.д.
У результаті отримуємо РД, який коливається від 20 до 80 балів.
Якщо РД не більше 50 балів, то діагностується стан без депресії.
Якщо РД більше 50 балів і менше 59 балів, то робиться висновок про легку депресію ситуативного чи невротичного генезу.
При показнику РД від 60 до 69 балів діагностується субдепресивний стан або маскована депресія.
При РД більш ніж 70 балів діагностується справжній депресивний стан.
Розділ ???. Психотерапія депресивних розладів у ранньому юнацтві
3.1 Результати проведених досліджень
За результатами проведеної методики діагностики рівню невротизації Л.І. Вассармана ми бачимо, що серед вибірки із 23 учнів 10-го класу низький рівень невротизації у 8 учнів, що означає емоційну стійкість, позитивні переживання, ініціативність, почуття власної гідності, незалежності, соціальну сміливість, легкість у спілкуванні.
Середній рівень невротизації у 13 учнів.
Високий рівень невротизації у 2-ох учнів,це говорить про виражену емоційну збудливість, негативні переживання, безініціативність, про езопову емоційну спрямованість, про соціальну боязкість та залежність.
За результатами методики диференційної діагностики депресивних станів Зунге, адаптований Т.Н.Балашовой ми бачимо, що у 1-го учня простежується субдепресивний стан або маскована депресія, у 3-ох учнів легка депресія ситуативного або невротичного генезу, у 19-ти учнів діагностується стан без депресії.
3.2 Психотерапія депресії
Літературні дані щодо нефармакологічної терапії афективних розладів у дітей та підлітків, з одного боку, посилаються на результати досліджень, у яких брали участь дорослі пацієнти, а з іншого підкреслюють первинне значення для цілісності терапевтичного процесу всебічної оцінки актуального стану дитини, характеру та природи її особистісних, внутрішньосімейних та соціальних проблем.
Для детального дослідження історії розвитку депресивних симптомів у дитини для виявлення найважливіших сфер майбутньої терапевтичної корекції необхідно передусім вивчити дитину як особистість із властивим їй способом реагування, а також особливості її сімейного й соціального функціонування. Наприклад, якщо депресивна реакція дитини адекватна до певної життєвої ситуації, а сама депресія помірної інтенсивності, регулярні зустрічі з родиною, які носять одночасно освітній та підтримуючий характер і спрямовані на формування адекватних уявлень про хворобу та повязаний з нею стан дитини й надання психологічної підтримки родині, можуть виявитися цілком достатнім втручанням.
Такі прості інтервенції, особливо поєднані з використанням релаксаційних методик, часто є достатніми для редукції основних проявів депресії.
В інших випадках, особливо, коли депресія глибока і супроводжується появою суїцидальних думок, показані більш диференційовані форми лікування, а часом і госпіталізація.
Попри те, що нашим завданням є розробка терапевтичних стандартів для максимальної структуралізації системної допомоги дітям із депресією (що, на нашу думку, допоможе зробити її більш ефективною), найважливішим і надалі залишається підбір терапії з урахуванням конкретних потреб даної дитини, а не лише дотримання жорстких процедурних стандартів незалежно від того, в яких умовах (стаціонарних чи амбулаторних) проводиться лікування.
Наявність у дітей із депресі