Психологічні особливості депресії в ранньому юнацтві
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
но згладжується і сходить нанівець раніше звичайного (в першу чергу, як правило, страждає сексуальна сфера). Крім того, все це зовсім не означає, що вони не здатні випробовувати задоволення в принципі, наприклад, вони можуть випробовувати задоволення від бесіди з лікарем. Характерна межа - втрата інтересу хворого до свого зовнішнього вигляду, жінки, наприклад, перестають використовувати косметику.
При депресивних розладах циклотимного рівня спектр інтересів обмежується тематиками фабули переживань. Можна бачити, що пацієнти зберігають пасивність, свого роду нейтралітет навіть в тих випадках, коли люди, що оточують їх, активно виражають радість або зацікавленість. Відчуття втрати задоволення охоплює найширші пласти (їжа втрачає смак, світ здається “сірим” і т.п.). Ангедонія стає болісною, пацієнти постійно порівнюють себе з “нормальними людьми”, дивуються з того, що вони - ці “нормальні люди” - можуть чомусь радіти, на щось сподіватися. Все це наводить пацієнтів на думку, що вони самі вже “ні до чого не придатні”, сильно змінилися, зовсім на себе не схожі, стали зовсім не такі, як “нормальні люди”.
Зниження енергійності, активності, підвищена стомлюваність.
Переважання процесів гальмування над процесами збудження позначається, зрозуміло, і на активності пацієнтів. Вони, як правило, не просто швидко стомлюються, вони не можуть включитися в діяльність, а якщо і виконують якісь дії, то роблять це автоматично, відчужено, без причетності.
При депресивних розладах невротичного рівня впадає в очі деяка пасивність пацієнта, він виглядає втомленим, засмиканим. Тривожність цих пацієнтів ще не випробовує на собі позамежного гальмування, тому іноді може здатися, що вони цілком активні і навіть енергійні, але тут слід звернути увагу на нападоподібний характер цієї активності, процеси збудження і гальмування немов би борються в пацієнтові. Гальмування, втім, всякий раз, хоча може бути і не відразу, але перемагає.
Засуджена Покірлива
Одна з найдраматичніших розповідей в “Щоденнику письменника” Ф.М. Достоєвського - “Покірлива”. Головний герой розповідає нам про свою дружину, історію свого страждання, історію її самогубства. З надзвичайною силою виступає тут цей симптом “пониженої енергійності”, “втрати сил”:
Ще за місяць я відмітив в ній дивну задумливість, не те що мовчання, а вже задумливість. Це теж я відмітив раптом. Вона сиділа за роботою, нахиливши голову до шиття, і не бачила, що я дивлюся на неї. І раптом мене тут же уразило, що вона така стала тоненька, худенька, обличчя бліднесеньке, губи побіліли, - мене все це, в цілому, разом із задумливістю, надзвичайно і разом фрапіровало.
Раптом чую, що вона, в наший кімнаті, за своїм столом, за роботою, тихо-тихо... заспівала. Пісенька була така слабенька - не те щоб тужлива (це був якийсь романс), але нібито в голосі було щось надтріснуте, зламане, неначе голосок не міг справитися, неначе сама пісенька була хворою. Вона співала впівголоса, і раптом, піднявшись, голос обірвався, - такий блідуватий голосок, так він обірвався жалісливо; вона відкашлялася і знову, тихо-тихо, трохи, заспівала.
У пацієнта з циклотимним рівнем депресії пасивність набуває рис скутості, він рідко міняє позу, його міміка бідна і одноманітна. Видно, що він рухається насилу, довго думає над питанням, не завжди може зібратися, щоб відповісти повно і виразно. Такі пацієнти часто скаржаться на втому, вони втомилися від життя, “все обтяжує”, “сил немає, повний занепад” і т.п. Вони говорять, що швидко втомлюються від бесіди, читання, проглядання телепередач: “не можу второпати”, “не розумію, про що говорять”, “втрачаю нитку” і т.п.. Втім, було б помилкою вважати, що мова йде саме про стомлення, швидше потрібно думати про те, що через генералізацію процесів гальмування у пацієнта фактично виникає трудність формування і підтримки необхідної домінанти, це і викликає труднощі з цілеспрямованою діяльністю.
У пацієнта з психотичною депресією активність може бути викликана тільки нападом тривоги: виникає ажітація, інтенсивне збудження, що супроводжується безцільними діями. У решту часу ж вони подібні до кульки, що здулася, здається, що життя вже їх покинуло. Це не просто млявість, це роздавленість. Рухи хворих повільні, украй скупі, здійснюються тільки при крайній необхідності, може розвиватися так званий депресивний ступор. Пацієнти говорять тихо і насилу, вмить стомлюються від спілкування або якої-небудь іншої діяльності.
Додаткові симптоми депресії:
1. Труднощі при необхідності зосередитися, утримувати увагу. Цей симптом - також результат переважання процесів гальмування над процесами збудження. Можливість зосередження забезпечується принципом домінанти, оскільки ж при депресії процеси гальмування взагалі переважають над процесами збудження, існування якого-небудь пануючого вогнища виявляється під питанням. По суті справи, єдино можливе вогнище збудження тут - це обтяжливі і фатальні думки про безглуздя і неспроможність життя. Зрозуміло, подібна постановка питання не дозволяє актуалізуватися яким-небудь іншим центрам.
2. При депресії невротичного рівня створюється враження, що пацієнти просто не хочуть зосереджуватися на чому-небудь, окрім як на власних песимістичних переживаннях. При циклотимній депресії співбесіда з хворим представляє для лікаря велику трудність, тому що постійно доводиться якось будити хворого, що немов би відключається час від часу. При психотичній депресії виникає відч?/p>