Психологiчна характеристика особистостi злочинця, який вчинив статевий злочин щодо неповнолiтнього
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ру певного типу характеру, при збереженнi стiйкостi до iнших. Залежно вiд ступеня виразностi розрiзняють явнi i прихованi (латентнi) акцентуацiСЧ характеру, що можуть переходити одна в одну пiд впливом рiзноманiтних чинникiв [10, с. 90]. Отже, пiд акцентуацiСФю слiд розумiти iндивiдуальнi риси людини, якi за певних умов мають тенденцiю до переходу в патологiчнi стани.
За проведеним нами емпiричним дослiдженням, серед осiб, якi вчинили статевий злочин щодо неповнолiтнього, можна видiлити найбiльш поширенi типи акцентуацiй. Серед них можна видiлити:
застрягаючий - пiдвищена пiдозрiлiсть i хвороблива уразливiсть, стiйкiсть негативних афектiв, прагнення до домiнування, неприйняття думки iнших i, як наслiдок, висока конфлiктнiсть;
демонстративний (iстероСЧдний) - виражена тенденцiя до витiснення неприСФмних для субСФкта фактiв i подiй, до брехливостi, фантазування, удаваностi, що використовуються для привертання до себе уваги;
шизоСЧдний - вiдгородженiсть, замкнутiсть, емоцiйна холоднiсть, яка проявляСФться у вiдсутностi спiвпереживання, труднощах у встановленi емоцiйних контактiв, недостатнiсть iнтуСЧцiСЧ при спiлкуваннi;
сензитивний - пiдвищена вразливiсть, боязливiсть, пiдвищене почуття неповноцiнностi;
нестiйкий - схильнiсть легко пiддаватися впливу оточення, постiйний пошук нових вражень, компанiй. За такого типу акцентуацiй простежуСФться умiння легкого встановлення контактiв, але вони, як правило, мають поверховий характер.
Слiд наголосити, що врахування зазначених рис характеру маСФ важливе значення для кримiнологiчного вивчення дослiджуваного нами злочинця. Оскiльки врахування зазначених типiв акцентуацiй сприятиме визначенню оптимальних прийомiв проведення слiдчих дiй, а також зясуванню вибору особистiстю злочинного варiанта поведiнки.
Ще однiСФю важливою характеристикою психологiчноСЧ пiдструктури особистостi СФ СЧСЧ iнтелект. Слiд вiдмiтити, що для кожноСЧ людини характерний визначений рiвень iнтелекту, вiд якого залежить, як ця людини адаптуСФться до навколишнього середовища. Вивченi матерiали кримiнальних справ дали змогу зробити висновки i про iнтелектуальнi характеристики злочинцiв, якi вчинили статевi злочини щодо неповнолiтнiх. Серед них 55% злочинцiв характеризувалися середнiм рiвнем iнтелекту; 47% мали заниженi iнтелектуальнi якостi. РЖнтелект вище середнього мали 2% засуджених.
Аналiз емпiричного матерiалу свiдчить, що одним iз факторiв, який формуСФ низький рiвень iнтелекту, СФ зловживання алкоголем. У дослiджуваноСЧ категорiСЧ злочинцiв внаслiдок зловживання спиртними напоями спостерiгалося зниження психiчних процесiв та критичних властивостей. А це в свою чергу виступаСФ детермiнацiйним чинником насильницького задоволення статевих потреб, використовуючи при цьому неповнолiтнiх. У осiб з невисокими iнтелектуальними показниками, якi мали завищену самооцiнку, нереалiзоване прагнення до лiдерства, зазначене зловживання провокувало неадекватнi агресивнi реакцiСЧ. Це переважно зустрiчаСФться у злочинцiв, вiк яких становить 16-25 рокiв.
На наш погляд, при розглядi психологiчноСЧ характеристики дослiджуваноСЧ категорiСЧ злочинцiв важливе значення на формування злочинноСЧ поведiнки маСФ така психологiчна риса, як тривога. Кримiногеннiсть тривожностi полягаСФ в тому, що вона включаСФ в себе хвилювання, субСФктивне вiдчуття своСФСЧ невизначеностi, незахищеностi, яке може спровокувати агресiю. Тривожнiсть як психологiчна риса впливаСФ на формування особистiсноСЧ дезадаптацiСЧ, непристосованостi iндивiда, його так звану вiдстороненiсть вiд оточуючих.
Так, 42-рiчний М., одружений, алкоголiк, засуджений за зТСвалтування своСФСЧ 8-рiчноСЧ доньки К. (пiдтримував з нею статевi вiдносини протягом чотирьох рокiв) i спробу зТСвалтувати свою другу доньку 5-рiчну В. Психологiчне дослiдження особистостi М. виявило, що це вiдчужена, дезадаптована особистiсть, причому його соцiально-психологiчна дезадаптацiя розпочалась з раннього дитинства. Батька вiн зовсiм не знав, мати, молодшi сестри та вiтчим ставились до нього зневажливо: сестри, насмiхаючись, називали його незаконнонародженим, вiтчим виганяв з дому, мати слiдкувала лише за тим, щоб вiн приносив додому заробленi грошi. У 17 рокiв мати вигнала його з дому. Двiчi був засуджений за крадiжки. Близьких друзiв нiколи не мав, з дiвчатами не дружив, оскiльки був погано одягнений i нiколи не мав грошей на кiно, дискотеку [9, с. 71].
Доречно звернути увагу на той факт, що у 10,5 %, злочинцiв простежуСФться симуляцiя психiчного захворювання, як правило, такi особи наголошують, що в них у дитинствi мала мiiе травма голови, яка могла призвести до появи психiчного захворювання, наслiдком якого могли стати такi дiСЧ.
Важливу ознаку психологiчноСЧ характеристики особистостi дослiджуваного злочинця становить мотивацiйна сфера. Мотив СФ невiдСФмною складовою злочинноСЧ поведiнки. ВiтчизняноСЧ вченi-психологи визначають мотиви як феномен, що знаходиться в полi свiдомостi i стосуСФться лише вольовоСЧ поведiнки усвiдомлене спонукання для певноСЧ дiСЧ; спонукання чи прагнення досягти певноСЧ мети; спонукання причина вiд якоСЧ залежить цiлеспрямований характер дiй [3, с. 56]. Така позицiя пiдтримуСФться i зарубiжними науковцями. Мотив вони визначають як бажаний цiльовий стан у межах вiдносин iндивiд - середовище, а мотивацiя - спонукання до дiСЧ певним мотивомтАж процес вибору мiж рiзними можливими дiями, який регулюСФ, направляСФ дiю на досягнення специфiчних для даного мотиву цiльових с