Психологiчна характеристика особистостi злочинця, який вчинив статевий злочин щодо неповнолiтнього
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?оли у особи з дитинства формуСФться неадекватне розумiння природного задоволення статевих потреб, то така особа досить часто сама чинить статеве насильство стосовно iнших або сама стаСФ жертвою статевих злочинiв. Тому не випадково особи, якi вчиняють статевий злочин щодо неповнолiтнього, будучи психiчно здоровими, вважають, що статевi зносини з неповнолiтнiми допустимi. Це свiдчить про наявнiсть у особи iлюзiй при задоволеннi статевих потреб, формування яких зумовлене тим, що особа з дитинства отримувала неадекватне розумiння природного задоволення сексуальних потреб.
Поряд з зазначеним, слiд вiдмiтити той факт, що великий вплив на дитину маСФ нездорова гiперопiка матерi. Це насамперед повязано з типом поведiнки матерi, яка знаходить у дитинi утiху i сенс усього життя. Особливо критичного рiвня такi вiдносини досягають у родинах, де мати виховуСФ дитину без батька. У даному випадку маСФ мiiе виховання пiд зайвою материнською опiкою з iзоляцiСФю вiд поганих товаришiв, найчастiше просте позбавлення у дитячому i пiдлiтковому вiцi контактiв з однолiтками, що часто призводить до закомплексованостi, невпевненостi у собi, порушень у статевiй аутоiдентифiкацiСЧ (характерна аутоiдентифiкацiя з особистiстю матерi на тлi вкрай негативноСЧ оцiнки особистостi батька). Значення цих впливiв пiдсилюСФться тим, що вони впливають на особистiсть з раннього дитинства, тобто протягом тривалого перiоду життя. Зазначене може сприяти виникненню гiпертрофованого психоемоцiйного звязку з матiрю, а це, як вiдомо, пiдстава для виникнення педофiлiСЧ - статевого потягу до дiтей [5, с. 92].
Крiм того, вiдсутнiсть належних емоцiйних контактiв з матiр'ю призводить до того, що хлопчик, а потiм юнак не набуваСФ соцiальних та психологiчних навичок i умiнь спiлкування з представницями iншоСЧ статтi, починаСФ боятися та цуратися СЧх, виражати вороже до них ставлення. Постiйне фрустрування, блокування сексуальних потягiв викликаСФ накопичення афективних психотравмуючих переживань. В обстановцi, субСФктивно розцiнюванiй як пiдходяща, подiбна напруга може розрядитися насильницькими сексуальними дiями, тим бiльше ймовiрними, що iншими шляхами такi люди не умiють установлювати контакти з жiнками [4, с. 156]. Таким чином, вiдсутнiсть соцiально-психологiчних навичок у спiлкуваннi з представницями протилежноСЧ статтi, сприяСФ формуванню у особи комплексу сваволi та iлюзiй, про який йшлося у пiдроздiлi 2.2. дисертацiйного дослiдження. Пiд дiСФю зазначеного комплексу особа вибираСФ неповнолiтнiх для задоволення статевих потреб.
Слушно зазначаСФ О.В.Губанова, що вибiр дитини як сексуального об'СФкта може бути пов'язаний як iз невпевненiстю у чоловiчiй статевiй ролi, у вдалостi статевого контакту через вiдсутнiсть можливоСЧ негативноСЧ оцiнки дiяльностi девiантна, так i з досить низькою загальною самооцiнкою iндивiда у планi успiшностi придушення опору жертви i реалiзацiСЧ статевого акту [5, с. 94]. Особа, яка вчиняСФ статевий злочин щодо неповнолiтнього, намагаСФться вiднайти iндивiдуально-емоцiйну автономiю. А вибiр неповнолiтньоСЧ жертви злочину - це, безперечно, домiнування злочинця над нею, тобто своСФ самоствердження у статевiй сферi та подолання пiдлеглостi, яку ранiше вiдчував злочинець.
Слiд наголосити, що вченi видiляють специфiчнi особливостi сучасноСЧ сiм'СЧ, передусiм видiляють втрату сiмСФю своСФСЧ першопочатковоСЧ функцiСЧ любовi, пiклування та пiдтримки або зведення СЧСЧ тiльки до економiчного модуля. Соцiалiзацiя в такiй сiм'СЧ здiйснюСФться зi змiною СЧСЧ структури, стилю вiдносин батьки - дiти, зростанням конфлiктiв. Дитина, яка була жертвою жорстокого поводження, досить часто не засвоюСФ соцiально-позитивних норм у спiлкуваннi мiж людьми, не може у подальшому належним чином пристосуватися до життя, створити сiм'ю, жорстоко ставиться до своСЧх дiтей, легко зважуСФться на вчинення насильства щодо iнших людей, доведена до приниження перетворюСФться iз жертви на злочинця. Цей факт пiдтверджений i науковими дослiдженнями, якi засвiдчили, що переважна бiльшiсть злочинцiв - це у минулому пiдлiтки, вiдчуженi сiмСФю [7, с. 35]. Необхiдно звернути увагу на той факт, що сiмейне неблагополуччя виступаСФ джерелом формування насильницькоСЧ злочинноСЧ поведiнки.
Як свiдчить практика, молодi особи якi пережили сексуальне насильство в дитинствi i вчинили статевий злочин щодо неповнолiтнього, часто виявляють статеву зацiкавленiсть до осiб тiСФСЧ ж статтi, носiями якоСЧ вони СФ. Так, бабуся 10-рiчного хлопця звернулася за допомогою з приводу переслiдувань СЧСЧ онука групою однолiткiв. Хлопець боявся ходити до школи, розповiдав бабусi, що йому силою вдалось втекти вiд однокласникiв, коли вони намагались зняти з нього штани. В результатi консультацiСЧ психологом членiв зазначеноСЧ групи виявилось, що ранiше до всiх них застосовувалось сексуальне насильство однiСФю дорослою особою [5, с. 74].
Таким чином, викладене даСФ пiдстави говорити, що на психiку особистостi злочинця, який вчинив статевий злочин щодо неповнолiтнього, беззаперечний вплив маСФ сiмя. Саме в такiй сiм'СЧ батьки не навчали своСЧх дiтей елементарним правилам поведiнки людини в суспiльствi, а досить часто сексуально розбещували СЧх. Внутрiшньосiмейнi конфлiкти батьки розвязували за допомогою насильства, що сприяло навчанню поведiнцi, яка порушуСФ встановлений порядок статевих вiдносин мiж людьми в суспiльствi.
Порушення первинних соцiальних зв'язкiв (зокрема, позбавлення необхiдного емоцiйного контакту, зумовленого дефектами виховання