Психологiчна пiдготовка працiвникiв мiлiцiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Змiст
Вступ
1. Шляхи психологiчноСЧ пiдготовки працiвникiв ОВС
2. Використання психологiСЧ для можливого управлiння людьми
3. Манiпуляцiя. Психологiчнi методи впливу на людей
Висновок
Список використаноСЧ лiтератури
Вступ
Останнiм часом перiодично виникають ситуацiСЧ, коли професiйнi дiяльнiсть рiзних пiдроздiлiв мiлiцiСЧ, що спрямована на охорону громадського порядку, боротьбу iз злочиннiстю, захист прав, свобод, життя i майна громадян i охорону iнтересiв держави, порушуСФться раптовим ускладненням оперативних ситуацiй. Звичнi умови дiяльностi змiнюють природнi i технiчнi катастрофи, епiдемiСЧ, епiзоотiСЧ, масовi заворушення, соцiальнi катаклiзми, i, навiть, iнколи, веденнi бойових дiй.
Вони за власними вимiрами значно порушують межi звичних норм, примушуючи використовувати неординарнi та надзвичайнi методи та прийоми роботи, в тому числi й спiлкування працiвникiв мiлiцiСЧ з громадянами.
У звязку з цим необхiдно визначити роль впливу екстремальних факторiв на морально-психологiчний стан працiвника мiлiцiСЧ, наголосивши на особливостi його спiлкування в цих умовах.
1. Шляхи психологiчноСЧ пiдготовки працiвникiв ОВС
Ефективнiсть боротьби зi злочиннiстю i охорони громадського порядку багато в чому залежить вiд психологiчноСЧ пiдготовки спiвробiтника до дiй в екстремальних умовах.
Прикро, але цiСФСЧ диiиплiни нема в програмi навчання рядового i начальницького складу ОВС УкраСЧни. РЖ це не дивлячись на те, що 50% своСЧх службових ситуацiй працiвники слiдчих органiв вважають потенцiйно екстремальними, спiвробiтники мiлiцiСЧ громадськоСЧ безпеки вiдповiдно 52%, працiвники кримiнальноСЧ мiлiцiСЧ - 60%, а спецпiдроздiлiв - 64%. Отже, екстремальнi й потенцiйно екстремальнi ситуацiСЧ у процесi життСФдiяльностi для багатьох спiвробiтникiв ОВС стали скорiш нормою, нiж виключенням з правил.
Проте, чи насправдi готовi люди виконувати своСЧ службовi обовязки в ситуацiях, коли життю та здоровю загрожуСФ небезпека? За даними Андросюка В.Г. бiльшiсть опитуваних (приблизно 70%) орiСФнтуються на тактику попередження i уникнення ситуацiй, якi можуть негативно вплинути на СЧх фiзичний або психологiчний стан. На основi цих даних можна припустити: iснуСФ велика ймовiрнiсть того, що при виникненнi екстремальноСЧ ситуацiСЧ спiвробiтник ОВС буде займатися не вирiшенням проблеми, а забезпеченням власноСЧ безпеки. Необхiдно також врахувати, що дане опитування проводилося серед працiвникiв, що мають стаж роботи в ОВС бiльше трьох рокiв. Тобто люди, якi мають певний досвiд i бiльш-менш стiйкi сформованi життСФвi настанови i цiнностi, психологiчно не готовi до дiй в умовах, коли СЧх життю i здоровю загрожуСФ небезпека.
Якiсна пiдготовка спiвробiтника ОВС неможлива без добре поставленоСЧ психологiчноСЧ пiдготовки в учбових закладах МВС i у мiiях проходження служби. РЖнакше кажучи, без належноСЧ уваги до неСЧ зараз, в майбутньому ми ризикуСФмо опинитися в ситуацiСЧ, коли зростаючому професiоналiзму злочинного свiту нам нiчого буде протиставити.
У бiльшостi спiвробiтникiв в критичнiй ситуацiСЧ помiчено певний стереотип поведiнки, котрий, залежить вiд СЧх рiвня професiйноСЧ пiдготовки. При високiй пiдготовленостi (у тому числi психологiчнiй) такий спiвробiтник в складнiй обстановцi сподiваСФться головним чином "на себе", на своСФ рiшення i вирiшення ситуацiСЧ власними силами i засобами, що, зрозумiло, засновано на знаннях необхiдних директивних розпоряджень, певному особистому досвiдi. У менш пiдготовлених спiвробiтникiв в аналогiчних випадках вiдсутнiсть правильного уявлення про коло своСЧх обовязкiв, досвiду дiй в подiбних умовах, викликаСФ невпевненiсть в собi, спроби перекласти вiдповiдальнiсть на когось iншого, або на накази "зверху", вияви великого пiклування в критичний момент не про те, що необхiдно термiново робити, а про те, хто за це буде потiм вiдповiдати. В цьому i полягаСФ психологiчне пояснення сутностi "остраху помилок", багатьох грубих прорахункiв при дiях у складних обставинах.
У чому вбачаСФться вихiд iз цього становища? Необхiдно допомогти кожному спiвробiтнику швидше позбавитися вiд невпевненостi, вiд остраху зробити помилку в критичний момент, розвинути його самостiйнiсть. РЖ це СФ завданням кожного керiвника. Треба давати пiдлеглим бiльш самостiйностi при проведеннi рiзноманiтних навчань, навчити самостiйно приймати обТСрунтованi рiшення, привчити СЧх до думки, що в складних обставинах вони можуть розраховувати тiльки на себе.
При дiях в екстремальних ситуацiях особливого значення набуваСФ проблема глядачiв. Вони i в звичайних умовах сковуюче впливають на офiцiйних осiб, якщо останнi не мають певного досвiду дiСЧ "на людях". А в складнiй ситуацiСЧ "ефект присутностi глядачiв" часто примушуСФ спiвробiтникiв виявляти нерiшучiсть, коливатися, нервувати, дiяти с оглядом на громадську думку. Оскiльки не завжди вдаСФться позбавитися вiд глядачiв, до цього треба бути готовим. Необхiдно готувати i проводити спецiальнi вiдкритi тренування, у тому числi навчання, пiд час яких робiтники мiлiцiСЧ i поодинцi, i групами будуть дiяти в присутностi глядачiв. Як варiант, у ролi глядачiв можуть виступати СЧх колеги, котрi будуть голосно висловлювати своСЧ зауваження i пропозицiСЧ у ходi виконання вправи тим, хто навчаСФться. Нема iншого способу пiдготувати спiвробiтникiв мiлiцiСЧ бути психологiчно стiйкими за iнтенсивного психiчного впливу з боку, кр