Психологiчна пiдготовка працiвникiв мiлiцiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
оперативних працiвникiв та спiвробiтникiв органiв внутрiшнiх справ в цiлому. Навпаки, ця особа маСФ виконувати чужу соцiальну роль роль, скажiмо суспiльно-небезпечного елементу, пiдприСФмця, банкiвського працiвника, таксиста тощо. Негласний штатний працiвник втаСФмничуСФ свою належнiсть до органiв внутрiшнiх справ, виступаСФ перед оточенням як представник структур, дiяльнiсть яких не повязана з охороною громадського порядку, боротьбою зi злочиннiстю. РЖ саме так сприймають його особи, якi вводяться в оману. У СЧх свiдомостi вони вступають в стосунки не з правоохоронцем, а з особою, у ролi якоСЧ виступаСФ негласний працiвник. Такий стан речей вимагаСФ вiд субСФкта оперативних заходiв особливоСЧ пiдготовки, оскiльки одночасно доводиться зосереджувати увагу i на вмiлому виконаннi ролi, i на тактицi встановлення довiрчих вiдносин, i на отриманнi необхiдноСЧ iнформацiСЧ.
З iншого боку, рольова поведiнка сприяСФ бiльш вдалому встановленню психологiчного контакту, оскiльки потенцiйнi люди часто не бажають спiлкуватися з працiвниками ОВС.
Таким чином, поняття рольова поведiнка у нашому випадку повнiстю не збiгаСФться з аналогiчним поняттям у соцiальнiй психологiСЧ. Це поняття потрiбно розглядати ще й в контекстi акторськоСЧ професiСЧ. Оперативний працiвник виконуСФ роль iншоСЧ особи. В очах iнших осiб його тАЬакторська гратАЭ повинна збiгатися з рольовою поведiнкою особи, вiд iменi якоСЧ вiн виступаСФ.
Отже можемо зазначити, що рольова поведiнка оперативного працiвника в даному випадку полягаСФ у виконаннi ним чужоСЧ соцiальноСЧ ролi, а саме ролi особи, вiд iменi якоСЧ вiн виступаСФ. Тут маСФмо елемент манiпуляцiСЧ, оскiльки субСФкт спiлкування використовуСФ чужу соцiальну роль, через те, що у разi виконання власноСЧ вiн навряд чи зможе спонукати свого партнера по спiлкуванню до потрiбних дiй.
У вiтчизнянiй соцiальнiй психологiСЧ розглядаючи спiлкування з точки зору його соцiально-культурницькоСЧ заданостi (система суспiльно-iсторичних, соцiально-економiчних i культурних особливостей середовища, в якому воно вiдбуваСФться), поруч з рольовим прийнято вiдокремлювати мiжособистiсне, як двi основнi форми спiлкування.
Мiжособистiсне це спiлкування, яке утворюСФться на основi тих вiдносин, на якi соцiальнi норми i правила здiйснюють невиразний, опосередкований вплив. У термiну тАЬмiжособистiснетАЭ акцентуСФться увага на емоцiйному характерi спiлкування. Вступаючи в мiжособистiсне спiлкування, люди орiСФнтуються на своСЧ внутрiшнi цiлi i цiнностi. Вiдносини до партнера формуються тАЬтут i тепертАЭ, в ходi безпосереднього контакту, на основi поведiнки, яка ним демонструСФться. Мiжособистiсне спiлкування надаСФ своСЧм партнерам значну свободу у виборi тАЬрежимутАЭ спiлкування, у прийняттi рiшення про його тривалiсть.
Виходячи з викладеного, спiлкування на рольовому рiвнi не даСФ можливостi отримати iнформацiю конфiденцiйного характеру, адже основною умовою СЧх отримання СФ встановлення довiрчих вiдносин з особами, якi володiють iнформацiСФю. Саме мiжособистiсне спiлкування даСФ змогу встановити такi вiдносини.
Таким чином, виходячи з особливостей застосування негласних методiв, негласний спiвробiтник починаСФ спiлкування з джерелами iнформацiСЧ на рольовому рiвнi та за допомогою манiпуляцiй намагаСФться перевести його на мiжособистiсний рiвень з метою встановлення довiрчих вiдносин i отримання конфiденцiйноСЧ iнформацiСЧ.
Висновки
Наприкiнцi можна сказати, що дiяльнiсть органiв внутрiшнiх справ являСФ собою одну iз соцiально-правових форм дiяльностi iз системного припинення та контролю злочинностi в суспiльствi. У цей час значення забезпечення прав i свобод людини вiдповiдно до КонституцiСЧ УкраСЧни зростаСФ, а завдання розвитку дiяльностi органiв внутрiшнiх справ пiднiмаСФться на загальнодержавний рiвень. Однак процес корiнного реформування дiяльностi органiв внутрiшнiх справ у правоохороннiй сферi здiйснюСФться не завжди послiдовно й цiлеспрямовано, а тому й не даСФ поки помiтного результату. У данiй ситуацiСЧ необхiдно враховувати системний характер боротьби зi злочиннiстю, iгнорування якого знижуСФ ефективнiсть будь-яких засобiв або вузьковiдомчих програм удосконалення дiяльностi органiв внутрiшнiх справ. Тому iнтереси практики й психологiчноСЧ Науки сьогоднi сходяться на розумiннi необхiдностi пошуку нових напрямкiв i способiв пiдвищення ефективностi управлiння в правоохороннiй сферi. Для цього потрiбно перейти вiд абстрактного вивчення окремих аспектiв i сфер функцiонування органiв внутрiшнiх справ до дослiдження на основi принципiв системностi й розвитку реальних складних обСФктiв правоохоронних органiв й, насамперед - керування розвитком дiяльностi. Для вирiшення завдань морально-психологiчноСЧ пiдготовки повинний бути спрямований весь теоретико-прикладний змiст навчально-виховного процесу в освiтнiх установах МВС УкраСЧни, сприяючи тим самим цiлеспрямованому розвитку в майбутнiх фахiвцiв не тiльки професiйноСЧ грамотностi, що служить основою правильного й тактовного застосування на практицi отриманих знань, але й активноСЧ життСФвоСЧ позицiСЧ, iдейний переконаностi, усвiдомлення пiдвищеноСЧ вiдповiдальностi за бездоганне виконання службового обовязку, а в цiлому - розвитку особистостi з високим рiвнем правосвiдомостi й морально-правовоСЧ культури.
Список використаноСЧ лiтератури