Психологiчна пiдготовка працiвникiв мiлiцiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?нями норм i правил суспiльноСЧ моралi i громадськоСЧ поведiнки.
Професiйна необхiднiсть примушуСФ спiвробiтникiв спiлкуватися з громадянами, справи яких не викликають симпатiСЧ та спiвчуття. Зустрiчi та спiлкування з ними вiдбуваються не за власним вибором та бажанню, а у звязку з виконанням службового обовязку. Такi люди спричиняють появу негативноСЧ емоцiйноСЧ реакцiСЧ. Однак професiонал повинен завжди бути готовим до взаСФмодiСЧ з будь-якою людиною, незалежно вiд особистих симпатiй.
З iншого боку, кожен громадянин усвiдомлюСФ, що його вiдповiдi на запитання представника влади можуть мати наслiдки i, власне, для нього, i для багатьох iнших.
Також, пiдвищення рiвня екстремальностi в сучасному суспiльствi впливаСФ на звичне вiдношення громадян до працiвникiв ОВС. Деякi вбачають в них захисникiв, що СФ носiями необмежених владних повноважень, iншi тих, хто завжди втручаСФться в СЧх дiСЧ i заважаСФ. Цi двi позицiСЧ по вiдношенню до мiлiцiонера здiйснюють свiй вплив, створюючи напругу в ситуацiях спiлкування. Безперечно, що уява про те, що будь-яке правопорушення веде до санкцiй, обмежуСФ людину, викликаСФ стурбований стан.
В екстремальних ситуацiях одним з основних видiв спiлкування СФ переговори. РЗх органiзацiя i проведення СФ дуже складним морально-психологiчно-професiйним видом дiяльностi. Найефективнiшим способом СЧх органiзацiСЧ СФ переговори тАЬобличчям до обличчятАЭ
ВзаСФмовiдносини мiж сторонами повиннi бути рiвноправними, при цьому працiвник ОВС зобовязаний контролювати та коректувати емоцiйний стан.
Це рекомендуСФться робити через чiтке викладення думок, тембр та гучнiсть голосу, мiмiку обличчя, емоцiйнiсть мовлення, жести.
У переговорах завдання заспокоСФння людини стаСФ головною, тому: не можна робити рiзких рухiв, треба попереджати опонента про своСЧ дiСЧ, приймати його точку зору, але не йти в поводу, уважно слiдкувати за його поведiнкою, не повертатися до нього спиною, дивитися прямо в очi, мова не повинна мати пiдтексту, бути простою i чiткою.
Певнi моральнi особливостi маСФ спiлкування працiвникiв мiлiцiСЧ з постраждалими в катастрофах, з заложниками, коли спiлкування не маСФ прямого здорового контакту. Основне завдання тут стабiлiзацiя ситуацiСЧ та емоцiйного стану потерпiлих. Етичнi прийоми в таких ситуацiях базуються на спiвучастi та спiвпереживаннi.
Принциповими моментами сутностi спiлкування персоналу правоохоронних органiв з громадянами в екстремальних ситуацiях службовоСЧ дiяльностi СФ вмiння точно виражати i розумiти спiврозмовникiв, приймати рiшення виходячи з звичайноСЧ системи координат людини. Цi етичнi аспекти СФ необхiдною компонентою всiх вмiнь, що визначають спiлкування. Працiвник мiлiцiСЧ, за своСЧм службовим становищем, не маСФ права вiдноситися безвiдповiдально до спiлкування з людьми. Важливим фактором ефективностi спiлкування в екстремальних умовах СФ вивчення i врахування психологiчних особливостей iндивiда i його поведiнки в конкретнiй ситуацiСЧ.
Тому соцiально-психологiчнi, комунiкативна i етична компетентнiсть спiвробiтника ОВС, визначаСФ його вмiння впливати на людину шляхом спiлкування, СФ передумовою успiшного вирiшення оперативно-службових завдань в екстремальних умовах.
3. Манiпуляцiя. Психологiчнi методи впливу на людей
тАЬМанiпуляцiя це неявний, прихований психологiчний вплив на iншу людину з метою досягнення СЧСЧ певноСЧ поведiнки, потрiбноСЧ манiпулятору. Ця поведiнка повинна принести манiпуляторовi певну матерiальну чи психологiчну вигоду, тому манiпуляцiСЧ можуть вносити у спiлкування партнерiв елемент нещиростi (але це не завжди трапляСФться), який у цей момент чи в майбутньому перешкоджатиме розвитку стосункiв. Кажучи простiше, це хитрощi, обман з корисною метою, хоча цiСФю метою може бути бажання створити певне враження.
Манiпулятивне спiлкування вiдрiзняСФться тим, що партнер не iнформуСФться про справжнi цiлi спiлкування, вони прихованi вiд нього. тАЬМанiпулятивне спiлкування субСФкт-обСФктний варiант спiлкування. Це приховане управлiння особистiстю. Сила манiпуляцiСЧ полягаСФ в прихованому характерi факту впливу.
Манiпулятивний характер поведiнки негласного працiвника при проведеннi негласних заходiв, полягаСФ у тому, що замiсть своСФСЧ дiйсноСЧ мети (виконання завдань оперативно-розшуковоСЧ дiяльностi) вiн викладаСФ iншим особам дезiнформацiю, яка спонукаСФ СЧх до певних дiй. При цьому оперативний працiвник використовуСФ i iншi манiпуляцiй нi прийоми, зокрема такi як тАЬгра на почуттi жалютАЭ, тАЬпiднесення значущостi партнератАЭ, комплiменти та iншi.
Наступною особливiстю легендованого спiлкування СФ рольова поведiнка оперативного працiвника. РЖнколи термiни рольова поведiнка та манiпулятивна поведiнка ототожнюються i вживаються як синонiми. З нашоСЧ точки зору це зовсiм рiзнi поняття, хоча i мають певнi спiльнi моменти. Отже розберемося з поняттям рольовоСЧ поведiнки оперативного працiвника.
У соцiальнiй психологiСЧ пiд рольовою поведiнкою в найбiльш загальному аспектi розумiють очiкуваний вiд людини спосiб поводження в залежностi вiд СЧСЧ статусу або позицiСЧ в суспiльствi, у системi мiжособистiсних вiдносин.
Розрiзняють соцiальнi ролi, обумовленi мiiем людини в системi обСФктивних соцiальних вiдносин (професiйнi, соцiально-демографiчнi), i мiжособистiснi, залежнi вiд мiiя людини в системi мiжособистiсних вiдносин (лiдер, невдаха).
У поведiнцi негласного оперативного працiвника взагалi мають бути вiдсутнiми риси традицiйнi для