Психологiчна пiдготовка працiвникiв мiлiцiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
iм як зробити цей вплив звичною нормою.
Потрiбно окремо зупинитись на якостi iнструктажу, який отримуСФ працiвник перед заступом на чергування (перед виконанням службового завдання). Деякi керiвники не розумiють важливостi цiСФСЧ процедури. Адже пiд час iнструктажу керiвник (командир), окрiм нагадування обовязкiв, вводить в оперативну обстановку, змальовуСФ рiзноманiтнi ситуацiСЧ, можливi при виконаннi конкретного службово-бойового завдання, i даСФ настанову на оптимальнi дiСЧ пiдлеглих. Накопичений досвiд показуСФ, що бiльша частина пiдлеглих дiСФ саме за алгоритмом, що був запропонований керiвником пiд час iнструктажу. Окрiм того, у них значно менше часу йде на оцiнку обстановки й прийняття рiшення, оскiльки оцiнка подiбних умов вже була проведена i варiант рiшення був наданий безпосереднiм начальником. Грамотно проведений iнструктаж також дозволяСФ знизити психотравмуючi дiСЧ екстремальноСЧ ситуацiСЧ, запобiгти появi "комплексу вини" i остраху юридичноСЧ вiдповiдальностi. Спiвробiтник бiльш спокiйно поставиться i до проведення службового розслiдування за фактом застосування ним зброСЧ, якщо буде впевнений, що вчинив саме так, як потребував його керiвник. Звiдси можна зробити висновок, що чим якiснiший отриманий спiвробiтником iнструктаж, чим вище психологiчна готовнiсть, тим адекватнiшими i виваженими будуть його дiСЧ, тим менше вiрогiднiсть отримання ним травм або загибелi, а також виникнення психiчних розладiв пiсля iнциденту.
Не менш важливим елементом СФ самоiнструктаж або, за визначенням П.К. Анохiна "випереджальне вiдображення". Тобто програвання у думцi можливих екстремальних ситуацiй i своСФСЧ поведiнки (своСЧх дiй) в них. Самоiнструктаж СФ необхiдною умовою успiшноСЧ дiяльностi за рiзноманiтних обставин. Найчастiше його застосовують парашутисти, пiлоти (особливо льотчики-випробувачi) i космонавти. Тобто тi люди, яким на прийняття рiшення вiдводяться долi секунди i все вирiшують психологiчна готовнiсть до виникнення подiбноСЧ ситуацiСЧ i напрацьований автоматизм дiСЧ. Як iлюстрацiю можна навести приклад Л.С.Виготського про двох мандрiвникiв. Один з яких знаСФ про небезпеку на дорозi i завчасно готуСФться, озброюСФться. Вiн може хвилюватися дорогою, але при зустрiчi з небезпечною ситуацiСФю у нього не виникаСФ стану афекту, оскiльки вiн готовий до адекватного реагування. Абсолютно iнакше поводиться другий мандрiвник, який не знаСФ про небезпеку. При нападi у нього може виникнути стан афекту, оскiльки вiн психологiчно не готовий до нього, а тому i не готовий адекватно дiяти.
Цей прийом не погано було б взяти на озброСФння спiвробiтникам правоохоронних органiв. Вiн нескладний i повнiстю залежить вiд сили уяви. Програвати у думках своСЧ дiСЧ можна будь-де, у будь-який час. Але самоiнструктаж допоможе пiдготуватися на психологiчному рiвнi до багатьох несподiванок i сюрпризiв, якi можуть привнести життя i служба.
2. Використання психологiСЧ для можливого управлiння людьми
Останнiм часом перiодично виникають ситуацiСЧ, коли професiйнi дiяльнiсть рiзних пiдроздiлiв мiлiцiСЧ, що спрямована на охорону громадського порядку, боротьбу iз злочиннiстю, захист прав, свобод, життя i майна громадян i охорону iнтересiв держави, порушуСФться раптовим ускладненням оперативних ситуацiй. Звичнi умови дiяльностi змiнюють природнi i технiчнi катастрофи, епiдемiСЧ, епiзоотiСЧ, масовi заворушення, соцiальнi катаклiзми, i, навiть, iнколи, веденнi бойових дiй.
Вони за власними вимiрами значно порушують межi звичних норм, примушуючи використовувати неординарнi та надзвичайнi методи та прийоми роботи, в тому числi й спiлкування працiвникiв мiлiцiСЧ з громадянами.
У звязку з цим необхiдно визначити роль впливу екстремальних факторiв на морально-психологiчний стан працiвника мiлiцiСЧ, наголосивши на особливостi його спiлкування в цих умовах.
Психологiчнi сутнiсть екстремальних умов полягаСФ в руйнуваннi звичних схем вiдносин, змiнi мотивацiСЧ професiйноСЧ дiяльностi i норм, якими звичайно керуСФться людина.
В екстремальних умовах людина опиняСФться, як за власною волею (представники рiзних спец. пiдроздiлiв, лiкарi, транспортними та iнш.), так i випадково (жертви катастроф та стихiйних лих, особи вiдбуваючи покарання, мiiевi жителi та iнш.).
Виникнення екстремальних умов зазвичай повязано, як з ризиком для перебуваючих в них людей, так i з встановленням спецiального правового режиму, повязаного з пiдвищеною вiдповiдальнiстю посадових осiб, з деяким обмеженням прав i свобод громадян (обмеження пересування, мобiлiзацiя на вiдновлювальнi i рятувальнi роботи), а також з посиленням повноважень органiв державноСЧ влади, управлiння, МВС, СБУ, Збройних Сил, тощо, з метою поновлення i пiдтримання громадського порядку, захисту громадян, майна, власностi, надання допомоги постраждалим, забезпечення умов переходу до нормального функцiонування влади, управлiння, виробництва, суспiльно-полiтичного життя. До завдань, що вирiшують працiвники мiлiцiСЧ в цих умовах вiдносяться: попередження розповсюдження хибних чуток, наклеп, можливих масових заворушень, мародерства, крадiжок, вбивств, органiзацiя режиму допуску до осередкiв екстремальних умов, катастроф, контроль за виконанням посадовими особами особливостей режиму перебування на даних територiях. До основних функцiй правоохоронних органiв при виникненнi екстремальних (нестандартних) ситуацiй можна зарахувати:
- участь в мобiлiзацiСЧ транспортних засобiв, майна, власнос