ПсихСЦчнСЦ розлади у зв'язку СЦз серцево-судинними захворюваннями
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ПсихСЦчнСЦ розлади у звязку СЦз серцево-судинними захворюваннями
ПсихСЦчнСЦ розлади при СЦшемСЦчнСЦй хворобСЦ серця (РЖХС) СЦ СЦнфарктСЦ мСЦокарда
ПсихСЦчнСЦ розлади - одне СЦз частих ускладнень РЖХС й СЦнфаркту мСЦокарда. При останньому вони зустрСЦчаються бСЦльш нСЦж у половинСЦ випадкСЦв, СЦнодСЦ виступаючи на перший план у його клСЦнСЦчнСЦй картинСЦ поряд з основними симптомами серцево-судинного захворювання. Болючий синдром спостерСЦгаСФться не тСЦльки при РЖХС, але й при прикордоннСЦй нервово-психСЦчнСЦй патологСЦi. На думку Ю.М. ГубачСФва, лише в половини всСЦх хворих, що направляють у терапевтичне вСЦддСЦлення СЦз приводу РЖХС, цей дСЦагноз пСЦдтверджуСФться; в СЦнших випадках мова йде про неврози й депресСЦi. ДиференцСЦальний дСЦагноз й, отже, вибСЦр терапСЦi буваСФ складний.
Патогенез психСЦчних розладСЦв при РЖХС й СЦнфарктСЦ мСЦокарда маСФ три основних компоненти: соматичний, загальне-мозковий СЦ психологСЦчний. Соматичний компонент мСЦстить у собСЦ патологСЦю внутрСЦшнСЦх органСЦв, звязану насамперед з явищами загального атеросклерозу судин СЦ провСЦдну до порушення обмСЦнних процесСЦв в органСЦзмСЦ, включаючи центральну нервову систему. Загальне-мозковий компонент мСЦстить у собСЦ порушення мозкового кровообСЦгу, що виникають у звязку з патологСЦСФю серцевоi дСЦяльностСЦ й рефлекторною змСЦною тонусу судин головного мозку. ТривалСЦ й СЦнтенсивнСЦ ангСЦоспазми часто закСЦнчуються органСЦчними змСЦнами стСЦнок артерСЦй у виглядСЦ некробСЦозу гладкоi мускулатури, надривСЦв СЦнтими, еластичних мембран СЦз крововиливами. При атеросклерозСЦ спазм супроводжуСФться видавлюванням зСЦ стСЦнки судин холестеринестерСЦв у iхнСЦй просвСЦт, що сприяСФ розвитку тромбозу судин. У всСЦх хворих, що вмерли вСЦд СЦнфаркту мСЦокарда, виявляються органСЦчнСЦ змСЦни в судинах й у паренхСЦмСЦ головного мозку, що складаються в картину гипоксичноi енцефалопатСЦi. СтСЦйкСЦ змСЦни в пСЦрамСЦднСЦй й екстрапСЦрамСЦдноi системах виявляються також при часто виникаючих СЦ важких асистолСЦях (синдром Адамса-Стокса-МорганьСЦ); причиною iх служить гСЦпоксСЦя мозку.
ПсихологСЦчний фактор маСФ на увазСЦ реакцСЦю особистостСЦ хворого на страждання, на серцевий болючий синдром СЦз тривожним очСЦкуванням несприятливого кСЦнця хвороби. ВСЦн залежить вСЦд особливостей особистостСЦ, вСЦд знань хворого про свою хворобу й можливСЦ ii наслСЦдки, що утворить разом СЦз симптомами органСЦчних поразок внутрСЦшню картину хвороби.
БСЦльшу роль у походженнСЦ психСЦчних розладСЦв грають додатковСЦ фактори, зокрема вСЦк. В осСЦб старше 60 рокСЦв психСЦчнСЦ розлади зустрСЦчаються майже у два рази частСЦше, нСЦж у бСЦльше молодому вСЦцСЦ. При повторних СЦнфарктах мСЦокарда вони спостерСЦгаються в 2,5 рази частСЦше, нСЦж при першому СЦнфарктСЦ. З великою частотою психСЦчнСЦ порушення виникають у хворих, що страждають одночасно гСЦпертонСЦчною хворобою, церебральним атеросклерозом.
ПсихСЦчнСЦ розлади при РЖХС й СЦнфарктСЦ мСЦокарда по рСЦзному проявляються на рСЦзних етапах захворювання. У хворих РЖХС СЦз нападами стенокардСЦi спостерСЦгаСФться астенСЦя з пСЦдвищеною стомлюванСЦстю, дратСЦвливСЦстю, коливаннями настрою. На цьому тлСЦ нерСЦдко виникають навязливСЦ думки про хвороби й тривожнСЦ побоювання, повязанСЦ з очСЦкуванням чергового стенокардичного нападу. Спроби хворих вСЦдволСЦктися вСЦд навязливих думок вСЦдСЦгнати iх мають лише тимчасовий успСЦх, можливСЦ також СЦпохондричнСЦ СЦдеi надцСЦнного характеру, при яких хворСЦ перебСЦльшують вагу наявного захворювання, упевненСЦ самСЦ й намагаються переконати навколишнСЦх у його невилСЦковностСЦ, з недовСЦрою ставляться до зусиль лСЦкаря створити в них оптимСЦстичне вСЦдношення до хвороби. Вони цСЦлком пСЦдкоряють свСЦй спосСЦб життя твердому режиму уникають будь-яких фСЦзичних навантажень, без достатнСЦх пСЦдстав рСЦзко обмежують свою трудову активнСЦсть, домагаються консультацСЦй всСЦ нових фахСЦвцСЦв, звертаються до знахарСЦв, екстрасенсам, наполягають на проведеннСЦ додаткових дослСЦджень, результати яких незмСЦнно розглядають як свСЦдчення наростаючоi ваги хвороби. РЖпохондричнСЦ явища бувають особливо вираженими й стСЦйкими при наявностСЦ церебрального атеросклерозу з характерним для нього органСЦчним зниженням особистостСЦ.
У продромальному перСЦодСЦ СЦнфаркту мСЦокарда виникають психСЦчнСЦ розлади, що свСЦдчать про наростання СЦшемСЦi головного мозку. Протягом декСЦлькох днСЦв хворСЦ випробовують вСЦдчуття неясноi, затуманеноi голови, все навколишнСФ сприймаСФться нечСЦтко, розумСЦСФться СЦз працею, неможливо зосередитися на розумовСЦй дСЦяльностСЦ. Одночасно наростаСФ тривожне передчуття наростаючоi небезпеки, туга, а в окремих випадках необТСрунтоване пСЦдвищення настрою (ейфорСЦя) з руховим занепокоСФнням СЦ метушливСЦстю. ЦСЦ симптоми, поряд СЦз соматичними ознаками СЦнфаркту, що насуваСФться, мСЦокарда потрСЦбно враховувати з метою своСФчасного вживання профСЦлактичних заходСЦв.
У гострому перСЦодСЦ СЦнфаркту мСЦокарда характерне виникнення болСЦсного страху смертСЦ. Його не можна розглядати як природну реакцСЦю на бСЦль СЦ загрозливий життю важкий соматичний стан. Страх рСЦвною мСЦрою виникаСФ в людей запекло смСЦливих СЦ боязких, при важкому болючому синдромСЦ й при вСЦдсутностСЦ симптомСЦв важкого фСЦзичного стану. НарештСЦ, чим важче поразка мяза серця, тим бСЦльше ймовСЦрнСЦсть виникнення замСЦсть страху й туги протилежного за знаком емоцСЦйного стану - ейфорСЦi. При останньоi хворСЦ не можуть осмислити вага свого стану, СЦгнорують вказСЦвки лСЦкаря, намагаються встати про постелСЦ, багато говорять, вСЦдмовляються вСЦд прийому медикаментСЦв, заявляючи, що вони здоровСЦ.
Загальним для всСЦх станСЦв