ПсихСЦчнСЦ розлади у зв'язку СЦз серцево-судинними захворюваннями
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
лядСЦ надмСЦрно емоцСЦйного реагування на хворобу, пСЦдвищеноi сугестивностСЦ, уразливостСЦ, примхливостСЦ, прагнення залучати до себе увага навколишньою демонстрацСЦСФю ваги свого стану.
НевротичнСЦ симптоми тСЦсно переплСЦтаються СЦз симптомами бСЦльш-менш вираженого органСЦчного зниження особистостСЦ, що й служить найбСЦльш вагомою диференцСЦйно-дСЦагностичною ознакою, що вСЦдрСЦзняСФ iх вСЦд неврозСЦв. СпостерСЦгаСФться погСЦршення всСЦх психСЦчних функцСЦй, здебСЦльшого помСЦрковано виражене. Поряд з ослабленням памятСЦ зявляються труднощСЦ перемикання уваги з одного предмета на СЦншСЦй, одночасного здСЦйснення декСЦлькох розумових операцСЦй або дСЦй. СповСЦльнюСФться процес мислення, мова стаСФ бСЦльше докладноi, у нСЦй часто повторюються без нестатку тСЦ самСЦ обороти. МСЦмСЦка стаСФ бСЦльше одноманСЦтноi, рухи й хода втрачають колишню жвавСЦсть й енергСЦю. СамСЦ хворСЦ вСЦдчувають зниження своiх СЦнтелектуальних можливостей й перестраховуються: по кСЦльки раз перевСЦряють, чи виконанСЦ всСЦ намСЦченСЦ справи, ретельно записують, що iм потрСЦбно зробити в найближчСЦ днСЦ, що купити в магазинСЦ. Цей симптом одержав у психСЦатрСЦi образна назва симптому записноi книжки.
ВСЦдзначаСФться шаржування властивим хворим рис характеру. ПСЦдсилюються риси тривожностСЦ, непевностСЦ в собСЦ, хворСЦ надмСЦрно побоюються, чи не трапилося якесь нещастя СЦз близькими, як би не ограбували квартиру, не обмовили спСЦвробСЦтники на роботСЦ. РанСЦше наполегливСЦ й енергСЦйнСЦ стають упертими, метушливими, настирливими, а розважливСЦ й акуратнСЦ - скупими. У людей з художнСЦми рисами характеру загострюються риси СЦстеричного поводження.
СудиннСЦ психози
Психози при судинних захворюваннях бувають гострими й СЦз затяжним, хронСЦчним плином. ГострСЦ психози частСЦше спостерСЦгаються при гСЦпертонСЦчнСЦй хворобСЦ й збСЦгаються за часом з рСЦзким пСЦдвищенням артерСЦального тиску (гСЦпертонСЦчним кризом). Вони звичайно виникають у нСЦчний час, тривалСЦсть iх не перевищуСФ декСЦлькох годин або днСЦв. КлСЦнСЦчна iхня картина характеризуСФться порушенням свСЦдомостСЦ у формСЦ делириозного або онейроiдного синдрому. Раптово зявляються безсоння, тривога, непереборний страх, слСЦдом за якими виникають страхаючСЦ галюцинацСЦi - простСЦ або у виглядСЦ фантастичних сцен, несистематизованСЦ маячнСЦ СЦдеi переслСЦдування, психомоторне порушення. ХворСЦ не орСЦСФнтуються в навколишнСЦм оточеннСЦ й у часСЦ, розгубленСЦ, настрСЦй у них, як правило, знижено.
РСЦдше гострий гСЦпертонСЦчний психоз затягуСФться до декСЦлькох тижнСЦв. У цих випадках порушення свСЦдомостСЦ у хворих буваСФ не таким вираженим, спостерСЦгаСФться лише в окремСЦ перСЦоди часу або навСЦть майже повнСЦстю вСЦдсутнСЦй. На перший план виступають тривога, страх, супроводжуваний рСЦзноманСЦтними яскраво-почуттСФвими галюциногенними переживаннями: хворСЦ у вСЦддСЦленнСЦ лСЦкарнСЦ - це переслСЦдувачСЦ, у вираженнСЦ iхнСЦх облич бачиться схована погроза, за вСЦкном чуються лементи катованих дСЦтей. ПеребСЦг хвороби в цих випадках буваСФ хвилеподСЦбним, з перСЦодичним ослабленням СЦ загостренням психопатологСЦчних симптомСЦв. По завершеннСЦ нападу захворювання хворСЦ амнезирують окремСЦ епСЦзоди, що пСЦдтверджуСФ факт епСЦзодичного порушення свСЦдомостСЦ. Важливою диференцСЦйно-дСЦагностичною ознакою гСЦпертонСЦчного психозу СФ збСЦг у часСЦ його загострень СЦз пСЦдвищенням артерСЦального тиску. ЛСЦкування хворих аминазином, що роблять седативнСЦ дСЦi, у сполученнСЦ з гСЦпотензивним ефектом дозволяСФ купСЦрувати психоз, що служить одночасно й додатковою диференцСЦйно-дСЦагностичною ознакою.
У деяких випадках у хворих гСЦпертонСЦчною хворобою й церебральним атеросклерозом можуть спостерСЦгатися короткочаснСЦ сутСЦнковСЦ стани свСЦдомостСЦ, що вСЦдбивають факт гСЦпоксСЦi головного мозку при спазмСЦ мозкових судин. Поводження хворих раптово стаСФ безглуздим СЦ свСЦдчить про змСЦну сприйняття ними навколишнього оточення. РеальнСЦ подСЦi або не досягають свСЦдомостСЦ хворого, або усвСЦдомлюються ними лише частково, фрагментарно. Так, перебуваючи в терапевтичному вСЦддСЦленнСЦ лСЦкарнСЦ, хворий раптом стаСФ розгубленим, метушливим, не довСЦдаСФться лСЦкаря й не реагуСФ на його присутнСЦсть, пСЦдходить до СЦншим хворим у палатСЦ, при спробСЦ укласти його в постСЦль чинить опСЦр. Все це вСЦн проробляСФ мовчачи, не реагуючи на звертання до нього навколишнСЦх. Такий стан триваСФ вСЦд декСЦлькох хвилин до декСЦлькох годин, СЦ пСЦсля його завершення хворий нСЦчого не памятаСФ про своi переживання й поводження в перСЦод порушеноi свСЦдомостСЦ. ПодСЦбнСЦ стани можуть виникати повторно.
РЖз числа затяжних психозСЦв найчастСЦше зустрСЦчаСФться судинна депресСЦя. Зниження настрою й руховоi активностСЦ при нСЦй сполучаСФться з похмурою дратСЦвливСЦстю, буркотливСЦстю. ДомСЦнують думки про власну непотрСЦбнСЦсть, про безцСЦльнСЦсть СЦснування, спрямованСЦ на своiх близьких СЦ дорослих дСЦтей: НСЦкому я не потрСЦбна... Всю родину замучила.... Захворювання протСЦкаСФ протягом багатьох мСЦсяцСЦв СЦ лише поступово, пСЦд впливом лСЦкування, депресСЦя послабляСФться, хворСЦ стають активнСЦше, удома беруть участь у побутових справах, спСЦлкуються з родичами. Однак настрСЦй у них залишаСФться нестСЦйким, пСЦд впливом дрСЦбних, незначних неприСФмностей СЦ конфлСЦктСЦв воно знову знижуСФться, хворСЦ стають тривожними, метушливими, слСЦзливими. Серйозним ускладненням судинноi депресСЦi СФ самогубство. В окремих випадках на тлСЦ депресСЦi розвиваСФться вербальний галлюциноз, хвороба в цих випадках приймаСФ хронСЦчний плин.
Найважчою хронСЦчною формою судинних психозСЦв СФ деменцСЦя. ПершСЦ ознаки слабоумства, що розвиваСФться, звичайно