ПсихСЦчнСЦ розлади у зв'язку СЦз серцево-судинними захворюваннями
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
В·являються пСЦсля другого-третього гСЦпертонСЦчного кризу (мСЦкроСЦнсульту), що супроводжуСФться минущими неврологСЦчними симптомами у виглядСЦ порушення мови, нестСЦйкого парезу кСЦнцСЦвок, порушення координацСЦi рухСЦв й СЦн. ХворСЦ стають легковажними, недооцСЦнюють вагу свого захворювання й неврологСЦчних симптомСЦв, називаючи iх нСЦсенСЦтницею. МайбутнСФ представляСФться iм у рожевому свСЦтлСЦ, а всСЦ труднощСЦ, включаючи зниження розумовоi активностСЦ й працездатностСЦ, здаються легко переборними. Але головним проявом процесу, що починаСФться служить грубе порушення здатностСЦ критично оцСЦнювати своСФ поводження, будувати його вСЦдповСЦдно до реальноi ситуацСЦi. Так, ранСЦше культурна й вихована людина стаСФ неохайною, у вСЦддСЦленнСЦ лСЦкарнСЦ не соромиться зявлятися в загальному коридорСЦ в нижнСЦй бСЦлизнСЦ, залазить у чужСЦ тумбочки, а у вСЦдповСЦдь на зауваження смСЦСФться, грубо жартуСФ. ВСЦн перестаСФ дорожити добрими вСЦдносинами зСЦ членами своСФi родини, зСЦ спСЦвробСЦтниками, недбало ставиться до своiх обовязкСЦв, приходить й СЦде з роботи в будь-який час, не бачачи в цьому нСЦчого особливого. У навколишнСЦх створюСФться враження, що перед ними зовсСЦм не та людина, який вони знали ранСЦше.
При важких СЦ великих поразках головного мозку в результатСЦ атеросклерозу судин або пСЦсля перенесеного мозкового СЦнсульту може наступити стан глибокоi деменцСЦi. Мислення здобуваСФ характер заучених штампСЦв, причому та сама фраза або те саме судження стереотипно повторюються хворими без усякого змСЦсту. ЕйфорСЦя й благодушнСЦсть легка перемСЦняються реакцСЦями гнСЦву й подразнення. Розгальмовуються простСЦ СЦнстинктивнСЦ форми поводження, хворСЦ стають ненажерливими, агресивними, вони не можуть себе обслуговувати, мають потребу в постСЦйному наглядСЦ. ВсСЦ цСЦ важкСЦ психСЦчнСЦ змСЦни бувають необоротними.
При виражених невротичних порушеннях великого значення набуваСФ терапСЦя психотропними препаратами, особливо транквСЦлСЦзаторами. У цСЦлому принципи його залишаються тими ж, що й при лСЦкуваннСЦ неврозСЦв. Але варто памятати, що хворСЦ судинними захворюваннями, особливо в лСЦтньому й старечому вСЦцСЦ, гСЦрше переносять психотропнСЦ препарати, СЦ в них значно зростаСФ частота побСЦчних дСЦй й ускладнень.
У легких випадках ефективнСЦ групова терапСЦя й гСЦпнотерапСЦя у групСЦ СЦз тривалими сеансами по типСЦ сон - вСЦдпочинок. Сеанси проводяться спочатку через 2 днСЦ, а потСЦм через 5-7-10 днСЦв. Хворим молодого й середнього вСЦку з розвиненим СЦнтелектом СЦ твердою спрямованСЦстю на вСЦдновлення працездатностСЦ й психСЦчного здоровя рекомендуСФться також аутогенне тренування. ПСЦсля обовязкових вправ з викликанням розслабленостСЦ, вСЦдчуття ваги й тепла в тСЦлСЦ даСФться формула самонавСЦяння: Я зовсСЦм спокСЦйний. У будь-якСЦй обстановцСЦ володСЦю собою. Я холоднокровний, нСЦчого не приймаю близько до серця. МоСФ серце бСФться могутньо, спокСЦйно, ритмСЦчно. Судини розширенСЦ, приСФмне тепло розливаСФться по всьому тСЦлу.
ЛСЦтература
1. РДникСФСФва Д.Д. Основи популярноi психСЦатрСЦi. - К., 1997.
2. Бухановський А.О., Кутявин Ю.О., Литвак М.Е. Загальна психопатологСЦя. - К., 2003.
3. Коркина М. В., Лакосина Н.Д., Личко О.РД. ПсихСЦатрСЦя: ПСЦдручник. - К., 1995.
4. Руководство по психиатрии. //Под ред. Г.В. Морозова. В 2-х томах. - М., 1988.