ПсихСЦчнСЦ розлади у зв'язку СЦз серцево-судинними захворюваннями
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
у гострСЦй стадСЦi важкого СЦнфаркту мСЦокарда з вираженими порушеннями кровообСЦгу СФ оглушення свСЦдомостСЦ. Воно проявляСФться у виглядСЦ труднощСЦв розумСЦння змСЦсту подСЦй, що вСЦдбуваються, зниження розумовоi активностСЦ, вСЦдчуженостСЦ вСЦд навколишнСЦ. Все це дозволяСФ вважати, що психСЦчнСЦ змСЦни в гострСЦй стадСЦi СЦнфаркту мСЦокарда являють собою не стСЦльки природну реакцСЦю на важкий соматичний стан, скСЦльки результат грубого порушення мозковоi дСЦяльностСЦ внаслСЦдок розладСЦв й СЦшемСЦi головного мозку. ПСЦдтвердженням факту змСЦни свСЦдомостСЦ СФ часткова амнезСЦя пережитого, що виявляСФться у хворих пСЦсля виходу з важкого стану. У цьому перСЦодСЦ на перший план звичайно виступаСФ астенСЦя СЦз тривогою, зниженням настрою й безсонням. Можуть також наступати гострСЦ психози з порушенням свСЦдомостСЦ по типу делСЦрСЦi. Часто вони спостерСЦгаються в осСЦб, у яких ранСЦше була черепно-мозкову травму, СЦншСЦ органСЦчнСЦ захворювання головного мозку й якСЦ вживають алкоголь. У нСЦчний час у них пСЦдсилюСФться тривога, зявляються страх, що лякають зоровСЦ галюцинацСЦi.
Психомоторне порушення звичайно невелике й обмежуСФться занепокоСФнням у межах постелСЦ.
У пСЦдострому перСЦодСЦ СЦнфаркту мСЦокарда, що триваСФ 1-1,5 мес., переважаСФ астенСЦя з великою стомлюванСЦстю й коливаннями настрою. ХворСЦ стають дратСЦвливими, примхливими, слСЦзливими, iх турбують розмови навколишнСЦх, шум транспорту, яскраве свСЦтло. На вСЦдмСЦну вСЦд гострого перСЦоду хвороби, при якому психСЦчнСЦ порушення визначалися в основному патологСЦСФю мозкового кровообСЦгу, у перСЦодСЦ реконвалесценцСЦi особливого значення набувають особистСЦснСЦ переживання, що вСЦдбивають особливостСЦ характеру хворих.
У людей цСЦлеспрямованих, СЦз широким колом соцСЦальних СЦнтересСЦв швидкими темпами йде вСЦдновлення психСЦчного здоровя. Навпроти, у людей СЦз тривожно-недовСЦрливими рисами характеру, з обмеженим колом СЦнтересСЦв, егоiстичних, з установками на одержання СЦнвалСЦдностСЦ СФ пСЦдвищена схильнСЦсть до СЦпохондричного розвитку особистостСЦ.
ВсСЦ iхнСЦ СЦнтереси зосереджують на хворобСЦ, навСЦть незначнСЦ неприСФмнСЦ вСЦдчуття в областСЦ серця супроводжуються страхом, хворСЦ предявляють безлСЦч рСЦзноманСЦтних скарг на поганий соматичний стан, намагаються пСЦдкреслити вагу своСФi хвороби й неохоче помСЦчають у себе ознаки поступового полСЦпшення свого фСЦзичного статусу.
В осСЦб з художнСЦми властивостями характеру легко виникають СЦстеричнСЦ симптоми.
ЛСЦкування психСЦчних порушень при РЖХС практично не вСЦдрСЦзняСФться вСЦд лСЦкування багатьох СЦнших соматогенно обумовлених психСЦчних захворювань. При руховому занепокоСФннСЦ, вираженСЦй тривозСЦ й при психомоторному порушеннСЦ в гострСЦй стадСЦi СЦнфаркту мСЦокарда призначаються седативнСЦ засоби, серед яких найбСЦльш безпечний й ефективним СФ седуксен (реланиум); вСЦн уводиться у виглядСЦ розчину в сполученнСЦ з СЦншими необхСЦдними лСЦкарськими препаратами в дозСЦ 20-40 мг. Призначення нейролептикСЦв при порушеннСЦ хворих небажано, оскСЦльки препарати цСЦСФi групи можуть викликати зниження артерСЦального тиску, а також сприяють розвитку набряку головного мозку (виключення становить галоперидол, помСЦрнСЦ дози якого викликають седативний ефект, але не приводять до значних гемодинамСЦчних порушенням). При безсоннСЦ призначають на нСЦч СЦнСФкцСЦю 1-2 мол розчину седуксена або усередину радедорм (нитразепам), димедрол, корвалол. При завзятому безсоннСЦ припустиме також призначення снотворних барбСЦтурового ряду (барбамСЦл, етаминал-натрСЦй).
НадалСЦ в мСЦру полСЦпшення стану, але при астенСЦчних симптомах, що зберСЦгаються в картинСЦ захворювання, навязливих страхах, СЦпохондрСЦi застосовують транквСЦлСЦзатори, серед яких мають переваги препарати, що не викликають значних побСЦчних ефектСЦв, такСЦ як мебикар, мепробамат, рудотель. У випадку виникнення депресивних зрушень настрою призначаСФться еглонил, що володСЦСФ поряд СЦз седативним також й антидепресивним ефектом, а також цефедрин, лудиомил й СЦншСЦ легенСЦ антидепресивнСЦ засоби. При стСЦйких СЦ виражених астенСЦчних явищах позитивний ефект даСФ застосування ноотропних препаратСЦв (пирацетам, пантогам, аминалон).
У вСЦдбудовному перСЦодСЦ потрСЦбно уникати постСЦйного й тривалого призначення психотропних препаратСЦв, тому що хворСЦ легко звикають до них СЦ не можуть без них обходитися, випробовують тривогу й непевнСЦсть, якщо в кишенСЦ в них не лежать таблетки. РекомендуСФться як можна ранСЦше переходити вСЦд курсового лСЦкування психотропними засобами до iхнього нерегулярного застосування в мСЦру потреби, коли сам хворий вСЦдчуваСФ посилення тривоги або заздалегСЦдь почуваСФ, що не зможе заснути без допомоги снотворних засобСЦв. БСЦльшСЦсть хворих охоче приймають висловлену лСЦкарем думка про те, що постСЦйне й тривале вживання активних лСЦкарських препаратСЦв не принесе iм користь, СЦ легко засвоюють методику застосування седативних лСЦкарських засобСЦв по потребСЦ. Бажано також заохотити й пСЦдтримати застосування хворими седативних препаратСЦв рослинного походження, таких як настСЦй пустинника, валерСЦани, пСЦвонСЦi й СЦн., а також усСЦляких домашнСЦх засобСЦв типу гарячого молока з медом, настою листСЦв мяти, смородини й СЦн., якСЦ тим бСЦльше допомагають, чим бСЦльше хворСЦ схильнСЦ вСЦрити в iхнСЦй цСЦлющий ефект.
У вСЦдбудовному перСЦодСЦ велике значення маСФ правильно побудована психотерапСЦя, проведена СЦндивСЦдуально або в групСЦ в комплексСЦ з СЦншими реабСЦлСЦтацСЦйними заходами.
ПсихСЦчнСЦ розлади при дисциркуляторноi енцефалопатСЦi
У цю групу входять психСЦчнСЦ розлади органСЦчного типу, що виникають у звяз