ПрофесСЦйне зростання журналСЦста. Чинники, якСЦ сприяють вдосконаленню журналСЦстських навичок
Информация - Журналистика
Другие материалы по предмету Журналистика
МСЦнСЦстерство освСЦти СЦ науки Украiни
НацСЦональний АвСЦацСЦйний УнСЦверситет
РЖнститут мСЦжнародних вСЦдносин
Кафедра журналСЦстики
РЕФЕРАТ
на тему:
ПрофесСЦйне зростання журналСЦста, чинники, якСЦ сприяють вдосконаленню журналСЦстських навичок
Виконала
студентка РЖ курсу ФМРЖП
групи ЖУ 111
КСЦм Ганна СергСЦiвна
КерСЦвник
Кривошия ГеоргСЦй Петрович
Киiв 2009
ЗмСЦст
1. ПрофесСЦя ЖурналСЦст
1.1 ЖурналСЦстика як освСЦта
1.2 ЖурналСЦстська стратегСЦя
1.3 ЖурналСЦстика як суспСЦльне явище
Висновок
Список використаних джерел
1. ПрофесСЦя ЖурналСЦст
1.1 ЖурналСЦстика як освСЦта
ЖурналСЦстика - це насамперед СЦнтелектуально потужний, нацСЦонально свСЦдомий, психСЦчно здоровий, прогресивно налаштований корпус журналСЦстСЦв. Стан сучасноi журналСЦстики визначаСФться позицСЦСФю журналСЦста, його ставленням до професСЦi, розумСЦнням своСФi суспСЦльноi ролСЦ й мСЦсСЦi.
Без сумнСЦву, на навчальнСЦ заклади, що готують СЦнформацСЦйну елСЦту, лягаСФ велика вСЦдповСЦдальнСЦсть, хоч вона СФ вСЦдповСЦдальнСЦстю режисера за гру акторСЦв, учителя за життСФздатнСЦсть молодого поколСЦння. ВСЦдповСЦдальнСЦсть непряму, опосередковану навчанням СЦ здСЦбнСЦстю майбутнього фахСЦвця до навчання. Але якщо вСЦдповСЦдальнСЦсть педагогСЦв за своiх вихованцСЦв можна помякшити за рахунок впливу на виховання зовнСЦшнСЦх чинникСЦв, то до рСЦвня освСЦти не повинно бути нСЦяких поступок: освСЦта завжди маСФ прагнути до вСЦдображення на рСЦвнСЦ свого змСЦсту реального стану речей в галузСЦ.
Не такСЦ вже й давнСЦ радянськСЦ часи забезпечували журналСЦстськСЦй освСЦтСЦ певну стабСЦльнСЦсть СЦ визначенСЦсть, нехай СЦ заангажовану комунСЦстичною СЦдеологСЦСФю. БСЦйцСЦв СЦдеологСЦчного фронту, як прийнято було говорити, готували журфаки. Образ бСЦйця був чСЦтко окреслений.
Свобода, що вСЦдкрилася кожному з нас, для нас усСЦх нечувана, пянка свобода, у незалежнСЦй нашСЦй державСЦ зруйнувала образ того бСЦйця, поставила нас перед фактом вибору нового образу з-помСЦж десяткСЦв можливих, дала право бачити журналСЦста таким, яким вСЦн уявляСФться кожному з нас або яким вСЦн уявляСФться самому ж журналСЦстовСЦ.
Другою ознакою свободи було руйнування, здавалось, непорушноi монополСЦi на пСЦдготовку журналСЦстСЦв у КиСФвСЦ та ЛьвовСЦ. СьогоднСЦ це вже система десь СЦз 16 навчальних закладСЦв. ОхочСЦ готувати журналСЦстСЦв стоять у черзСЦ.
Не будемо аналСЦзувати мотивСЦв вСЦдкриття нових вСЦддСЦлень чи факультетСЦв журналСЦстики, вони рСЦзнСЦ, зауважимо лише, що цСЦ мотиви часом мають комерцСЦйний та амбСЦцСЦйний характер. ЗвернСЦмо увагу на СЦнше - на втрату змСЦстових критерСЦiв для вСЦдкриття напряму "журналСЦстика". Ця втрата маСФ обСФктивну причину, яка криСФться у невизначеностСЦ сучасноi украiнськоi журналСЦстики щодо змСЦсту й сенсу свого буття в суспСЦльствСЦ. НСЦ серед журналСЦстСЦв-практикСЦв, нСЦ серед журналСЦстикознавцСЦв немаСФ згоди щодо дефСЦнСЦцСЦi журналСЦстики та журналСЦста.
РЖсторСЦя пСЦдказуСФ, що на вСЦдмСЦну вСЦд конкретних речей, журналСЦстика не маСФ статичноi дефСЦнСЦцСЦi СЦ не може мати, бо вона суспСЦльно заангажована, вона СФ похСЦдною вСЦд суспСЦльства СЦ залежить вСЦд складникСЦв суспСЦльного розвитку, як функцСЦя вСЦд аргументСЦв. Ось чому в рСЦзнСЦ СЦсторичнСЦ перСЦоди, навСЦть у рСЦзнСЦ короткСЦ промСЦжки соцСЦального часу, визначення журналСЦстики й журналСЦста може мСЦнятися або в поняттях журналСЦстики й журналСЦста можуть актуалСЦзуватися рСЦзнСЦ iхнСЦ атрибути. Так, те, що журналСЦстика в радянський час була "колективним органСЦзатором СЦ пропагандистом", цСЦлком вСЦдповСЦдало часовСЦ й призначенню журналСЦстики. У наш час цСЦ атрибути поняття деактуалСЦзувалися. По-перше, за ними закрСЦпилася чСЦтка асоцСЦацСЦя з поняттям комунСЦстичноi СЦдеологСЦi, ii ролСЦ. По-друге, нове украiнське суспСЦльство вимагаСФ вСЦд журналСЦстики СЦнших пСЦдходСЦв до суспСЦльного життя, СЦнших акцентСЦв у роботСЦ журналСЦста. Але деактуалСЦзацСЦя атрибутСЦв поняття зовсСЦм не означаСФ, що зникли й самСЦ ознаки явища, якСЦ були вСЦдображенСЦ в поняттСЦ.
Для журналСЦстськоi освСЦти загрозливою СФ не змСЦна дефСЦнСЦцСЦi, а наявнСЦсть одночасно багатьох визначень, часто протилежних. Це СФ чудовою пСЦдставою для рСЦзних негативних тенденцСЦй в сферСЦ пСЦдготовки журналСЦстських кадрСЦв. Такою тенденцСЦСФю СФ примСЦтивСЦзацСЦя журналСЦстськоi працСЦ, легковажне ставлення до неi. Якщо вважати, що журналСЦст - це лише СЦнформатор, передавач фактСЦв, така собСЦ водостСЦчна труба, через яку хтось для чогось переливаСФ воду, то й справдСЦ - пСЦдготовка журналСЦста може здСЦйснюватися за рСЦк-два, а то й без навчання, а лише способом споглядання за журналСЦстом-майстром, як учень споглядаСФ за чоботарем. Якщо ж вважати, що журналСЦст формуСФ громадську думку, веде СЦнформацСЦйну полСЦтику, впливаСФ на суспСЦльство, допомагаСФ людям приймати рСЦшення, то певно що вимоги до особи журналСЦста мають бути високими, бо не можна вСЦддавати в руки не достатньо освСЦченим СЦнформацСЦйний простСЦр держави. РЖ тут пятирСЦчноi унСЦверситетськоi освСЦти ще й замало!
Для зясування методологСЦчних засад журналСЦстськоi освСЦти необхСЦдно виходити з фСЦлософСЦi журналСЦстськоi дСЦяльностСЦ, з аналСЦзу категорСЦального апарату цСЦСФi сфери.
ЖурналСЦстська робота як вид суспСЦльноi дСЦяльностСЦ повинна мати свою стратегСЦю й тактику.
ПСЦд журналСЦстською тактикою слСЦд розумСЦти науку про пСЦдготовку, органСЦзацСЦю й проведення процесу масового спСЦлкування, пСЦдпорядкованого стратегСЦi. Це сукупнСЦсть мето