ПрофесСЦйне зростання журналСЦста. Чинники, якСЦ сприяють вдосконаленню журналСЦстських навичок
Информация - Журналистика
Другие материалы по предмету Журналистика
?СЦв, шляхСЦв, засобСЦв, форм спСЦлкування, що найбСЦльше вСЦдповСЦдають умовам комунСЦкацСЦi у даний момент СЦ забезпечують стратегСЦчний успСЦх. У вузькому значеннСЦ - це прийоми, засоби досягнення комунСЦкативноi мети, лСЦнСЦя поведСЦнки журналСЦста. Так, формування громадськоi думки може вСЦдбуватися порСЦзному: вСЦдкрито, через словесне вираження у текстСЦ необхСЦдностСЦ щось робити й приховано, латентно через добСЦр фактСЦв, без коментарСЦв. СтратегСЦчно буде досягнуто одну й ту саму мету, але рСЦзними шляхами й засобами. Прихований шлях бСЦльш зручний, бо вСЦн явно не викликаСФ психологСЦчного опору й протидСЦi серед читачСЦв, глядачСЦв, слухачСЦв. Цей шлях часто використовуСФ й сучасна журналСЦстика.
1.2ЖурналСЦстська стратегСЦя
ЖурналСЦстська стратегСЦя - це найважливСЦша частина журналСЦстськоi майстерностСЦ. Вона включаСФ теорСЦю й практику масовоi комунСЦкацСЦi, масового СЦнформування, визначаСФ спрямування журналСЦстськоi дСЦяльностСЦ, ii сенс. ЖурналСЦстська стратегСЦя повинна випливати з суспСЦльноi природи масового спСЦлкування й масовоi СЦнформацСЦi. ЖурналСЦстика перестане бути журналСЦстикою чи набуде спотворених форм, якщо в основу стратегСЦi своСФi працСЦ журналСЦсти покладуть невластивСЦ природСЦ комунСЦкацСЦi принципи й закони, якими б "СЦдеологСЦчно доречними" на певний час цСЦ закони й принципи не були. Так, з погляду природи комунСЦкацСЦi, комунСЦкант (той, хто говорить) завжди впливаСФ на комунСЦката (того, хто слухаСФ), бо метою комунСЦканта завжди СФ певна емоцСЦйновольова, СЦнтелектуальна чи фСЦзична реакцСЦя комунСЦката. Якщо реакцСЦi немаСФ, то вважаСФться, що процес спСЦлкування не вСЦдбувся. Враховуючи природу комунСЦкацСЦi, ми повиннСЦ визнати, - хочемо того чи нСЦ! - що спСЦлкування через будь-якСЦ засоби комунСЦкацСЦi завжди повязане з впливом на аудиторСЦю. РЖ незалежно вСЦд того, в якому виглядСЦ це спСЦлкування вСЦдбуваСФться: чи у виглядСЦ СЦнформування, чи коментування, що СФ виявом роздумСЦв, мСЦркувань, чи заклику, який СФ вираженням емоцСЦйно-вольовоi сфери мовця.
НайбСЦльше дСЦстаСФться термСЦну "СЦнформування". Його протиставляють насамперед пропагандСЦ та агСЦтацСЦi. Це протиставлення саме по собСЦ СФ некоректним. Це все одно що протиставити розмову по телефону - розмовСЦ у виробничСЦй сферСЦ. Одне СЦншого не виключаСФ, не заперечуСФ й не доповнюСФ. РЖнформування СФ видом комунСЦкацСЦi, формою комунСЦкативного впливу; пропаганда ж, агСЦтацСЦя, виховання, розваги СФ сферами суспСЦльного впливу, де комунСЦкацСЦя займаСФ визначальне, але окреме мСЦсце. Передана СЦнформацСЦя, навСЦть без коментарСЦв, нейтральна, може бути використана СЦ як засСЦб поширення СЦдей, переконання, спонукання, тобто як засСЦб пропаганди та агСЦтацСЦi; СЦ як приклад для вихованцСЦв, СЦ як засСЦб формування громадськоi думки. Якщо в новинах прозвучить факт, що в УкраiнСЦ вирощено урожай найбСЦльший за останнСЦ 100 рокСЦв, то вже сам факт виконаСФ й пропагандистську й агСЦтацСЦйну функцСЦю.
Докторант РЖнституту журналСЦстики В. М. "адимиров влучно сказав з цього приводу в статтСЦ "МСЦсСЦя журналСЦстики: у порядку постановки питання", надрукованСЦй у другому томСЦ "Наукових записок РЖнституту журналСЦстики":
"УявСЦмо собСЦ редакцСЦю газети в ролСЦ обслуги гармати. Артилеристи вправно заряджають, наводять, стрСЦляють - СЦ снаряди у громовСЦ пострСЦлу вилСЦтають з каналу ствола в бСЦк цСЦлСЦ. НСЦбито все гаразд. Але хСЦба головне завдання артилеристСЦв - стрСЦляти? РЗхня мСЦсСЦя - вражати цСЦлСЦ, саме для цього вони СЦснують в армСЦях усього свСЦту СЦ цим вСЦдрСЦзняються вСЦд фахСЦвцСЦв салютСЦв та феСФрверкСЦв.
Так само й "СЦнформування" - це наше комунСЦкативне посилання, вилСЦт соцСЦально значущоi СЦнформацСЦi по наших технСЦчних каналах у бСЦк аудиторСЦi.
А що ж вСЦдбуваСФться там, на протилежному боцСЦ, так би мовити, траСФкторСЦi факту?
Просто СЦнформувати суспСЦльство чи просто встановлювати комунСЦкативний зв`язок - цього занадто мало для преситАж Що ж до преси соцСЦально вСЦдповСЦдальноi моделСЦ - то стосовно неi термСЦн "СЦнформувати" вступаСФ в непримиренну суперечнСЦсть з СЦншим - "нести вСЦдповСЦдальнСЦсть" [1].
ОрганСЦзовуючи навчальний процес журналСЦстСЦв так, що акцент робиться виключно на технологСЦi передачСЦ СЦнформацСЦi, без уваги до наслСЦдкСЦв СЦнформування, коли журналСЦста не вчать журналСЦстськоi етики, вСЦдповСЦдальностСЦ за слово, ми таким чином пСЦдкладаСФмо вибухСЦвку пСЦд себе ж, бо журналСЦст без царя в головСЦ, безвСЦдповСЦдальний журналСЦст - це Чорнобиль у соцСЦальному вимСЦрСЦ.
Один викладач сказав першокурсникам: до Нового року я з вас вибю мораль СЦ етику. Робиться в освСЦтСЦ глобальна помилка, спричинена особливими методологСЦчними й теоретичними пСЦдходами до журналСЦстики. Виховання журналСЦста тСЦльки на технологСЦi СЦнформування без урахування соцСЦально-психологСЦчних, морально-етичних, правових засад застосування цих технологСЦй веде до пСЦдготовки роботСЦв-кСЦлерСЦв. Доречно тут буде процитувати з газети "Киевский телеграф" слова керСЦвника СЦнформацСЦйно-аналСЦтичноi служби "Интера" ОлексСЦя МустафСЦна: "ТелебаченнятАж набагато серйознСЦше впливаСФ на розум громадян, нСЦж СЦншСЦ засоби масовоi СЦнформацСЦi, вСЦдповСЦдно й несе бСЦльшу вСЦдповСЦдальнСЦсть" [2].
ЖурналСЦстська освСЦта, як СЦ будь-яка СЦнша, не може нормально СЦснувати, якщо вСЦдсутня модель СЦдеального фахСЦвця, або СЦдеальна модель журналСЦста, яка СФ критерСЦСФм оцСЦнювання спецСЦалСЦста.
Враховуючи залежнСЦсть журналСЦстики вСЦд суспСЦльного розвитку, ми зможемо вибудувати СЦдеальну модель журналСЦста лише в контекстСЦ СЦдеального суспСЦльства. Таким суспСЦльством може бути держава з високорозвиненою демократСЦСФю