Проблеми соцСЦальноi диференцСЦацСЦi населення в УкраiнСЦ та в свСЦтСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ання за секторами економСЦки й галузями виробництва, систем пСЦдготовки та перепСЦдготовки кадрСЦв, СЦнформацСЦйних служб зайнятостСЦ, податковоi системи тощо.
У другСЦй половинСЦ XX ст. середнСЦй рСЦвень безробСЦття коливався в розвинутих краiнах у широкому СЦнтервалСЦ. У США в 1960-х роках вСЦн становив 4%, у 1970-1980-х зрСЦс до 6% СЦ знову опустився до 5% у 1990-х роках. У краiнах ЗахСЦдноi РДвропи динамСЦка безробСЦття була СЦншою: його середнСЦй рСЦвень вСЦд 3% у 1960-тСЦ роки зрСЦс до 8-10% у 1990-х роках.
У бСЦльшостСЦ краiн ЗахСЦдноi РДвропи СЦснують щедрСЦ програми для тих, хто не маСФ роботи. БезробСЦтнСЦ тривалий час можуть отримувати допомогу, величина якоi нерСЦдко перевищуСФ 2/3 попереднього заробСЦтку. Статистика свСЦдчить, що краiни з високими виплатами на безробСЦття мають здебСЦльшого вищСЦ його рСЦвнСЦ.
В останнСЦй чвертСЦ XX ст. попит на неквалСЦфСЦкованих працСЦвникСЦв знизився порСЦвняно з попитом на складну квалСЦфСЦковану працю. Це вСЦдбулося насамперед внаслСЦдок змСЦн у технСЦцСЦ й технологСЦi, зокрема через компютеризацСЦю виробництва. В одних краiнах, зокрема у США, ускладнення працСЦ позначилося не стСЦльки на рСЦвнСЦ безробСЦття, скСЦльки на зарплатСЦ. ЗаробСЦтна плата неквалСЦфСЦкованих працСЦвникСЦв тут СЦстотно знизилася щодо зарплати квалСЦфСЦкованих. У краiнах ЗахСЦдноi РДвропи уряди створюють альтернативу роботСЦ за низьку зарплату. Якщо заробСЦтна плата неквалСЦфСЦкованих працСЦвникСЦв знижуСФться, значна частина iх розглядаСФ допомогу з безробСЦття як кращий варСЦант. У результатСЦ рСЦвень безробСЦття пСЦдвищуСФться.
У краiнах, що розвиваються, безробСЦття СЦ неповна зайнятСЦсть дуже значнСЦ. Багато експертСЦв вважаСФ, що рСЦвень безробСЦття в цих краiнах становить близько чвертСЦ робочоi сили. Неповна зайнятСЦсть спостерСЦгаСФться тодСЦ, коли працСЦвники зайнятСЦ меншу кСЦлькСЦсть годин або робочих днСЦв, нСЦж вони бажають, або цСЦ працСЦвники змушенСЦ працювати на таких робочих мСЦсцях, де не повнСЦстю використовують iхню квалСЦфСЦкацСЦю, тобто iхня праця менш продуктивна.
У бСЦльшостСЦ краiн, що розвиваються, великих масштабСЦв набрало приховане безробСЦття, передусСЦм у сСЦльському господарствСЦ. В цих краiнах затрати працСЦ у цьому секторСЦ настСЦльки перевищують кСЦлькСЦсть капСЦталу та природних ресурсСЦв, що значний вСЦдсоток працСЦ мало сприяСФ збСЦльшенню виробництва сСЦльськогосподарськоi продукцСЦi. Певна частка зайнятих хоча й маСФ роботу, але iхнСЦй потенцСЦал використовуСФться не повнСЦстю.
Основними причинами величезних масштабСЦв безробСЦття, неповноi зайнятостСЦ робочоi сили у краiнах "третього свСЦту" СФ, по-перше, високСЦ темпи зростання населення. У 1980-х СЦ 1990-х роках темп приросту населення у цих краiнах становив 2,0-2,5%, що значно вище аналогСЦчного показника для розвинутих краiн (у середньому - 0,5%). У багатьох найбСЦднСЦших краiнах, якСЦ вСЦдчувають величезнСЦ труднощСЦ в забезпеченнСЦ населення робочими мСЦсцями, темп приросту населення стабСЦльно тримаСФться на рСЦвнСЦ 3%.
У краiнах, що розвиваються, в останнСЦ десятилСЦття не спостерСЦгалося ознак збСЦльшення зайнятостСЦ на фонСЦ швидкого зростання чисельностСЦ населення. У багатьох африканських краiнах рСЦвень офСЦцСЦйного безробСЦття перевищуСФ 10 %, а у НСЦгерСЦi - 50 %. У присахарських краiнах показник мСЦського безробСЦття пСЦднявся з 10 % у серединСЦ 70-х рокСЦв до майже 18 % на початок 90-х рокСЦв. У латиноамериканських державах рСЦвень безробСЦття коливаСФться з 2,6 % у МексицСЦ до 22% на ТрСЦнСЦдадСЦ СЦ Тобаго. В АзСЦi показник безробСЦття нижчий, нСЦж у зазначених регСЦонах, але загальна чисельнСЦсть безробСЦтних величезна. Лише в РЖндСЦi вона у 1990 р. становила 34 млн. чол.
По-друге, сСЦльськогосподарський сектор, у якому в багатьох краiнах, що розвиваються, зайнята бСЦльшСЦсть населення, зберСЦгаСФ вСЦдносно стабСЦльнСЦ показники зайнятостСЦ або кСЦлькСЦсть зайнятих навСЦть зменшуСФться. Водночас промисловСЦсть неспроможна поглинути прирСЦст робочоi сили. ОскСЦльки частка промисловостСЦ в нацСЦональнСЦй економСЦцСЦ багатьох краiн, що розвиваються, коливаСФться вСЦд 25 до 50%, то зайнятСЦсть у промисловостСЦ маСФ зростати на 6-12% щорСЦчно.
По-третСФ, у багатьох краiнах, що розвиваються, дедалСЦ ширше використовують капСЦталомСЦсткСЦ технологСЦi, якСЦ СФ трудоощадними, що збСЦльшуСФ масштаби безробСЦття. Навпаки, краiни "третього свСЦту" потребують технологСЦй, якСЦ вСЦдповСЦдають становСЦ iхнСЦх ресурсСЦв (величезний надлишок неквалСЦфСЦкованоi робочоi сили СЦ дуже обмежена кСЦлькСЦсть капСЦтальних благ). Для цих краiн придатнСЦ трудомСЦсткСЦ й капСЦталоощаднСЦ технологСЦi. ОрСЦСФнтацСЦя на капСЦталомСЦсткСЦ технологСЦi зумовлена здебСЦльшого намаганням наслСЦдувати розвинутСЦ краiни, а також спотворенням вСЦдносних цСЦн. У багатьох краiнах, що розвиваються, курс нацСЦональноi валюти завищений, що здешевлюСФ СЦмпорт капСЦтального устаткування. Водночас рСЦвнСЦ заробСЦткСЦв у промисловостСЦ цих краiн у декСЦлька разСЦв перевищують заробСЦтки в сСЦльському господарствСЦ. Тому сСЦльськогосподарський сектор прогресуСФ повСЦльно. Краiни, що розвиваються, мають розробляти своi власнСЦ технологСЦi, що поглинатимуть надлишкову робочу силу. [5]
Висновок
В результатСЦ проведеного дослСЦдження можна зробити висновок, що внаслСЦдок випереджаючих темпСЦв економСЦчних перетворень порСЦвняно СЦз соцСЦальною сферою СЦсторичний процес майнового розшарування громадян набув прогресуючоi динамСЦки на фонСЦ низьких доходСЦв бСЦльшоi частини населення. Це призвело до критичноi поляризацСЦi соцСЦальних верств, збСЦльшення масштабСЦв бСЦдностСЦ та знедоленостСЦ окремих груп. Чим складнСЦше економСЦчне становище суспСЦльства тим глибша диференцСЦацСЦю його населення.