Проблеми соцСЦальноi диференцСЦацСЦi населення в УкраiнСЦ та в свСЦтСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ставами люди дСЦляться не тСЦльки природним чином, але СЦ за допомогою сили, впливу, добробуту СЦ т.п.
4. СоцСЦально-економСЦчнСЦ
Товариство подСЦляСФться на касти, стани, класи тощо. Тут мають мСЦсце також СЦ природнСЦ, СЦ соцСЦальнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ. ПСЦдстави, за якими суспСЦльство дСЦлиться на групи, визначаються багатством, доходом, соцСЦальним статусом кожного окремого СЦндивСЦда. Все суспСЦльство являСФ собою як би якусь пСЦрамСЦду, роздСЦлену по горизонталСЦ на частини. ВерхСЦвка - це елСЦта, як правило, самий нечисленний шар населення. Низ пСЦрамСЦди - це люди (стани, касти, класи СЦ т.п.), що живуть у злиднях, за межею бСЦдностСЦ. Ну а середина - це, вСЦдповСЦдно, середнСЦй клас населення.
Хоча соцСЦальна диференцСЦацСЦя СЦ здСЦйснюСФться за цими чотирма домСЦнуючими чинникам, СЦснують ще безлСЦч рСЦзних пСЦдстав для ii здСЦйснення. Так, соцСЦальна диференцСЦацСЦя може здСЦйснюватися за вСЦдмСЦнностей мСЦж людьми, обумовленим iх фСЦзСЦологСЦчними СЦ психСЦчними особливостями. Наприклад, можна роздСЦлити людей на групи по iх зростанню, характером, темпераментом, кольором волосся, на iхню талановитостСЦ, обдарованостСЦ та СЦншими ознаками, якСЦ можна перераховувати до безкСЦнечностСЦ.
ВсСЦ цСЦ статуси, що утворюють соцСЦальну структуру, розрСЦзняються, але вони не обовязково займають певне мСЦсце по вСЦдношенню один до одного. Наприклад, статуси брюнетки СЦ блондинки диференцСЦйованСЦ, але жоден з них не вважаСФться вищий вСЦд другого - вони просто рСЦзнСЦ.
Виходячи з усього вищесказаного, можна зрозумСЦти, що соцСЦальна диференцСЦацСЦя як би представляСФ соцСЦальний матерСЦал, який може стати, а може СЦ не стати основою соцСЦальноi градацСЦi. Таким чином, у соцСЦальнСЦй стратифСЦкацСЦi виявляСФться соцСЦальна диференцСЦацСЦя.
СоцСЦальна рСЦвнСЦсть - характеристика певного суспСЦльного стану, складова частина багатьох соцСЦальних СЦдеалСЦв. Вимоги полСЦтичноi СЦ соцСЦальноi рСЦвностСЦ грали активну, часто революцСЦйну роль в СЦсторичному процесСЦ. Стоiцизм виробив поняття рСЦвностСЦ всСЦх людей, що корениться в iх загальнСЦй розумнСЦй природСЦ. Теоретики природного права затверджували рСЦвнСЦсть як рСЦвноцСЦннСЦсть СЦ рСЦвноправя всСЦх людей, в т.ч. рСЦвнСЦсть всСЦх перед законом. В Ж.-Ж. Руссо рСЦвнСЦсть (в т.ч. рСЦвнСЦсть виховання) виступаСФ необхСЦдною передумовою свободи; в протилежнСЦсть цьому А. ТоквСЦль вважав, що установка на рСЦвнСЦсть соцСЦальних умов життя веде до деспотичного егалСЦтаризму СЦ втрати особистоi свободи. З критикою обмеженостСЦ юридичноi рСЦвностСЦ СЦ вимогами майновоi, економСЦчноi рСЦвностСЦ як реалСЦзацСЦi соцСЦальноi справедливостСЦ виступали представники рСЦзного перебСЦгу соцСЦалСЦстичноi думки 19-20 вв. У сучаснСЦй суспСЦльнСЦй думцСЦ пСЦддаються критицСЦ примСЦтивнСЦ принципи зрСЦвняльного розподСЦлу СЦ встановлення повноi рСЦвностСЦ; найбСЦльшого поширення набули концепцСЦi, в яких обТСрунтовуСФться необхСЦднСЦсть забезпечення рСЦвних умов старту для вступаючих в життя поколСЦнь.
Головними показниками, що впливають на диференцСЦацСЦю населення СФ зайнятСЦсть, безробСЦття, бСЦднСЦсть, розподСЦл доходСЦв та заробСЦтноi плати, рСЦвень життя та СЦншСЦ.
ЗайнятСЦсть та безробСЦття
ЗайнятСЦсть з погляду речового змСЦсту - це дСЦяльнСЦсть людей, спрямована на задоволення особистих, колективних та суспСЦльних потреб. З погляду суспСЦльноi форми - це певна сукупнСЦсть соцСЦально-економСЦчних вСЦдносин мСЦж людьми з приводу забезпечення працездатного населення робочими мСЦсцями, формування розподСЦлу СЦ перерозподСЦлу трудових ресурсСЦв для його участСЦ в суспСЦльно кориснСЦй працСЦ й забезпечення розширеного вСЦдтворення робочоi сили.
Ця сукупнСЦсть соцСЦально-економСЦчних вСЦдносин виявляСФться у певних економСЦчних категорСЦях: СЦндивСЦдуальна (сСЦмейна), колективна трудова дСЦяльнСЦсть, процес працСЦ, СЦнтенсивнСЦсть та продуктивнСЦсть, мобСЦльнСЦсть робочоi сили, загальноосвСЦтня та професСЦйна пСЦдготовка кадрСЦв, заробСЦтна плата та СЦн.
ВСЦдповСЦдно до Закону Украiни Про зайнятСЦсть, прийнятого Верховною Радою Украiни у 1991 р., до зайнятих належать особи: 1) якСЦ працюють за наймом, працюють самостСЦйно (СЦнженерно-технСЦчнСЦ працСЦвники, пСЦдприСФмцСЦ, творчСЦ працСЦвники, члени кооперативСЦв, фермери); 2) обранСЦ, призначенСЦ або затвердженСЦ на оплачувану посаду в органах державноi влади, громадських обСФднаннях; 3) якСЦ проходять дСЦйсну службу у Збройних силах; 4) якСЦ одержують професСЦйну пСЦдготовку або перепСЦдготовку з вСЦдривом вСЦд виробництва, учнСЦ та студенти денних форм навчання; 5) направленСЦ на виконання громадських оплачуваних робСЦт; 6) тСЦ, що виховують малолСЦтнСЦх дСЦтей, доглядають за хворими та людьми похилого вСЦку; 7) громадяни СЦнших краiн, якСЦ працюють у народному господарствСЦ Украiни.
РозрСЦзняють три основнСЦ види зайнятостСЦ: повну, рацСЦональну й ефективну.
Повна зайнятСЦсть - надання суспСЦльством усьому працездатному населенню можливостСЦ займатися суспСЦльно корисною працею, на основСЦ якоi здСЦйснюСФться СЦндивСЦдуальне (у межах сСЦмi) та колективне (з участю фСЦрм, компанСЦй, держави) вСЦдтворення робочоi сили СЦ задоволення всСЦСФi сукупностСЦ потреб.
РацСЦональна зайнятСЦсть - зайнятСЦсть, яка маСФ мСЦсце в суспСЦльствСЦ з урахуванням доцСЦльностСЦ перерозподСЦлу та використання трудових ресурсСЦв, iх статево-вСЦковоi та освСЦтньоi структури.
Ефективна зайнятСЦсть - зайнятСЦсть, що здСЦйснюСФться вСЦдповСЦдно до вимог СЦнтенсивного типу вСЦдтворення та критерСЦiв економСЦчноi доцСЦльностСЦ й соцСЦальноi результативностСЦ, зорСЦСФнтована на скорочення ручноi, непрестижноi, важкоi працСЦ.
РозрСЦзняють основну й спецСЦальнСЦ форми зайнятостСЦ. Основну форму регулюють трудове