Проблеми соцСЦальноi диференцСЦацСЦi населення в УкраiнСЦ та в свСЦтСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ення школами, дитячими садками, рСЦвнем медичного обслуговування, пунктами побутового обслуговування, пральнями, перукарнями, банями, iдальнями тощо.
ВСЦдповСЦдна повинна бути СЦ структура харчування, наприклад, хлСЦба СЦ картоплСЦ рекомендуСФться споживати приблизно 80 кг в рСЦк у розрахунку на одну людину, овочСЦв - 150 кг, фруктСЦв -70-80 кг, мяса - 60-70 кг.
Проте значна частина населення при переходСЦ до ринковоi економСЦки не може дотримуватися цих норм СЦ проживаСФ на рСЦвнСЦ малозабезпеченостСЦ. РЖще у 80-х роках ми вперше зСЦткнулися з наявнСЦстю бСЦдностСЦ.
БСЦднСЦсть, малозабезпеченСЦсть маСФ декСЦлька рСЦвнСЦв СЦ характеризуСФться такими показниками:
1) прожитковим мСЦнСЦмумом,
2) гарантованим прожитковим мСЦнСЦмумом,
3) мСЦнСЦмальним споживчим бюджетом.
РозрСЦзняють прожитковий мСЦнСЦмум фСЦзСЦологСЦчний СЦ соцСЦальний. Перший розрахований на задоволення тСЦльки головних найелементарнСЦших потреб в товарах СЦ послугах. Другий, окрСЦм мСЦнСЦмальних норм задоволення фСЦзичних потреб, включаСФ витрати на мСЦнСЦмальнСЦ духовнСЦ СЦ соцСЦальнСЦ запити.
Гарантований прожитковий мСЦнСЦмум - це офСЦцСЦйно затверджений рСЦвень мСЦнСЦмальноi заробСЦтноi плати, пенсСЦi, допомоги. ВСЦн не може бути нижчим за фСЦзСЦологСЦчний прожитковий мСЦнСЦмум СЦ не може перевищувати вартСЦсну величину мСЦнСЦмального споживчого бюджету.
МСЦнСЦмальний споживчий бюджет як верхня межа бСЦдностСЦ виражаСФ в грошовСЦй СЦ натуральнСЦй формах той обсяг споживання життСФвих благ, що мСЦнСЦмально достатнСЦй для фСЦзСЦологСЦчного СЦ розумового розвитку людини. ВСЦн визначаСФться суспСЦльством як необхСЦдний для збереження бСЦльш-менш допустимого рСЦвня життя.
Розрахований прожитковий мСЦнСЦмум забезпечуСФ можливСЦсть придбання найнеобхСЦднСЦших товарСЦв та одержання послуг (200 видСЦв товарСЦв). РозраховуСФться також оптимальний (рацСЦональний) споживчий бюджет. ВСЦн вСЦдображаСФ ту величину СЦ структуру споживання матерСЦальних СЦ духовних благ, якСЦ забезпечують найповнСЦше й розумне задоволення потреб людини за даного рСЦвня розвитку продуктивних сил.[9]
ДиференцСЦацСЦя доходСЦв викликаСФ гостру соцСЦальну проблему бСЦдностСЦ.
БСЦднСЦсть - це неможливСЦсть внаслСЦдок нестачСЦ коштСЦв пСЦдтримувати спосСЦб життя, притаманний конкретному суспСЦльству в конкретний перСЦод часу. Це означаСФ, що бСЦднСЦ верстви населення не можуть вСЦдповСЦдно харчуватися, оплачувати житло та комунальнСЦ послуги, лСЦкуватися та вСЦдпочивати, вчитися самСЦ та забезпечити оплату навчання своiм дСЦтям.
БСЦднСЦсть - це неможливСЦсть пСЦдтримувати мСЦнСЦмальний рСЦвень споживання, що визначаСФться на основСЦ фСЦзСЦологСЦчних, соцСЦальних та культурно обумовлених нормативСЦв.
РСЦзниця в означеннях полягаСФ в такому. ЗгСЦдно з першим означенням бСЦдними вважаються тСЦ, рСЦвень життя яких СФ нижчим за певний середнСЦй стандарт суспСЦльства, а за другим - тСЦ, рСЦвень життя яких СФ нижчим за визначений суспСЦльством мСЦнСЦмальний рСЦвень.
ЗаробСЦтна плата
ЗаробСЦтна плата як соцСЦально-економСЦчна категорСЦя, з одного боку, СФ основним джерелом грошових доходСЦв працСЦвникСЦв, тому ii величина значною мСЦрою характеризуСФ рСЦвень добробуту всСЦх членСЦв суспСЦльства. З СЦншого боку, ii правильна органСЦзацСЦя заСЦнтересовуСФ працСЦвникСЦв пСЦдвищувати ефективнСЦсть виробництва, а вСЦдтак безпосередньо впливаСФ на темпи й масштаби соцСЦально-економСЦчного розвитку краiни.
ЗаробСЦтна плата як елемент ринку працСЦ СФ цСЦною робочоi сили, а також статтею витрат на виробництво, що включаСФться до собСЦвартостСЦ продукцСЦi, робСЦт (послуг) на окремому пСЦдприСФмствСЦ.
ПСЦд час визначення заробСЦтноi плати як цСЦни робочоi сили необхСЦдно враховувати СФдину мСЦру оплати працСЦ, критерСЦСФм якоi СФ реальна вартСЦсть життя працСЦвника та його сСЦмi.
ВСЦдповСЦдно до Закону Украiни "Про оплату працСЦ" заробСЦтна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразСЦ, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачуСФ працСЦвниковСЦ за виконану ним роботу. РозмСЦр заробСЦтноi плати залежить вСЦд складностСЦ та умов виконуваноi роботи, професСЦйно-дСЦлових якостей працСЦвника, результатСЦв його працСЦ та господарськоi дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства.
РозрСЦзняють номСЦнальну, реальну заробСЦтну плату, реальнСЦ доходи трудСЦвникСЦв. НомСЦнальна заробСЦтна плата (грошова) це сума коштСЦв, яку одержують працСЦвники за виконання обсягу робСЦт вСЦдповСЦдно до кСЦлькостСЦ якостСЦ затраченоi ними працСЦ, результатСЦв працСЦ.
ТочнСЦшою характеристикою доходСЦв працСЦвникСЦв СФ реальна заробСЦтна плата. Вона вСЦдображаСФ сукупнСЦсть матерСЦальних культурних благ, а також послуг якСЦ може придбати працСЦвник на номСЦнальну заробСЦтну плату. РозмСЦр реальноi заробСЦтноi плати залежить вСЦд величини номСЦнальноi заробСЦтноi плати СЦ рСЦвня цСЦн на предмети споживання СЦ послуги.
Якщо цСЦни на товари зростають швидше нСЦж номСЦнальна заробСЦтна плата, то реальна заробСЦтна плата знижуСФться. Така ситуацСЦя маСФ мСЦсце сьогоднСЦ в УкраiнСЦ.
РеальнСЦ доходи включають реальну заробСЦтну плату СЦ надходження СЦз суспСЦльних фондСЦв
Особливе мСЦсце в системСЦ оплати працСЦ посСЦдаСФ мСЦнСЦмальна заробСЦтна плата, що являСФ собою законодавчо встановлений розмСЦр заробСЦтноi плати за просту, неквалСЦфСЦковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працСЦвником мСЦсячну, годинну норму працСЦ (обсяг робСЦт). До мСЦнСЦмальноi заробСЦтноi плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальнСЦ та компенсацСЦйнСЦ виплати. МСЦнСЦмальна заробСЦтна плата СФ державною соцСЦальною гарантСЦСФю, обовязковою на всСЦй територСЦi Украiни для пСЦдприСФмств усСЦх фор