Проблема самосвідомості особистості
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
значенні особистості.
Важливо підкреслити, що самосвідомість не тільки виникає в процесі спільної діяльності і спілкування з іншими людьми і генетично повязане зі ставленням до себе з точки зору іншого, а й що вона постійно перевіряється, коректується,виправляється і розвивається в ході включення людини в систему міжлюдських відносин.
2.4 Поняття Я - концепції: усвідомлення психічних якостей як результат порівняння з іншими людьми
Я-концепція - це сукупність всіх уявлень людини про себе, сполучена з їхньою оцінкою. Установки, спрямовані на самого себе, складають:
1) образ Я - представлення індивіда про самого себе;
2) самооцінку - емоційно забарвлену оцінку цього подання;
3) потенційну поведінкову реакцію - ті конкретні дії, які можуть бути викликані образом Я і самооцінкою.
Уявлення людини про самого себе, як правило, здаються йому переконливими незалежно від того, чи базуються вони на обєктивному знанні або субєктивній думці, чи є вони істинними або помилковими.Якості, які ми приписуємо власної особистості, далеко не завжди обєктивні, і з ними не завжди готові погодитися інші люди.Навіть такі на перший погляд обєктивні показники, як зростання чи вік, можуть для різних людей мати різне значення, зумовлене загальною структурою їх Я-концепції. Скажімо, досягнення сорокарічного віку один вважають часом розквіту, а інші - початком старіння.Зріст 170 см одні чоловіки сприймають як прийнятний, навіть оптимальний, іншим він здається недостатнім. Велика частина таких оцінок обумовлена відповідними стереотипами, існуючими тієї чи іншої соціальної середовищі.
Якщо людина володіє непривабливою зовнішністю, фізичними вадами, є соціально неадекватним (навіть якщо йому це тільки здається), то він відчуває негативні реакції оточуючих (часто теж тільки здаються), супроводжуючі його при будь-якому взаємодії з соціальним середовищем.У цьому випадку на шляху розвитку позитивної Я-концепції можуть виникати серйозні ускладнення
Позитивну Я-концепцію можна прирівняти до позитивному ставленню до себе, до самоповаги, прийняття себе, відчуття власної цінності. Синонімами негативної Я-концепції стають негативне ставлення до себе, неприйняття себе, відчуття своєї неповноцінності.
Я-концепція відіграє, по суті, три способи роль: вона сприяє досягненню внутрішньої узгодженості особистості, визначає інтерпретацію набутого досвіду і є джерелом очікувань щодо самого себе.
Людина прагне до досягнення максимальної внутрішньої узгодженості.Подання, почуття або ідеї, що вступають у суперечність з іншими її уявленнями, почуттями або ідеями, призводять до дегармонізаціі особистості, до ситуації психологічного дискомфорту.Відчуваючи потребу у внутрішній гармонії, людина готова вживати різні дії, які сприяли б відновленню втраченого рівноваги.
Якщо новий досвід, отриманий людиною, узгоджується з існуючими уявленнями про себе, він легко асимілюється, входить всередину якоїсь умовної оболонки, в яку поміщена Я-концепція.Якщо ж новий досвід не вписується в існуючі уявлення, суперечить вже наявної Я-концепції, то оболонка спрацьовує як захисний екран, не допускаючи чужорідне тіло всередину цього збалансованого організму.
Суперечливий досвід, що вносить неузгодженість в структуру особистості, може засвоюватися за допомогою механізмів психологічного захисту особистості.
У людини існує стійка тенденція будувати на основі уявлень про себе не тільки свою поведінку, але й інтерпретацію власного досвіду.Я-концепція тут діє як свого роду внутрішній фільтр, який визначає характер сприйняття людиною будь-якій ситуації. Проходячи крізь цей фільтр, ситуація осмислюється, отримує значення,відповідне уявленням людини про себе.
Я-концепція визначає і очікування людини,тобтойого уявлення про те, що має статися. Так, наприклад, діти, яким властиво турбуватися про свої успіхи в школі, часто говорять: Я знаю, що опинюся повним дурнем або Я знаю, що погано напишу цю контрольну.Іноді за допомогою таких суджень дитина просто намагається себе підбадьорити, іноді вони відображають його реальну невпевненість. Очікування дитини і відповідає їм поведінку визначаються в кінцевому рахунку його уявленнями про себе.
В Я-концепції запрограмовано, яким має бути поведінка людини.Я-концепція - це уявлення про Я, яке може бути вірним або невірним, спотвореним. Вона частково усвідомлена, але частково існує й в несвідомій формі, усвідомлюючи побічно, через поведінку.Я-концепція дає поведінки щодо жорсткий стрижень і орієнтує його: якщо в моєму Я запрограмовано, що я хороший учень, то я можу подолати всі спокуси розваг, свою слабкість і лінь для того, щоб підтвердити своє Я.
Однак якщо в моєму Я жорстко записано, що я нещадний і сильний, то мені важко проявити людяність і великодушність, всякий прояв великодушності й любові я буду розглядати як слабкість, гідну презирства.
Самосвідомість працює шляхом постійного порівняння реальної поведінки з Я-концепцією і тим самим здійснює регуляцію поведінки. Неузгодженість між Я-концепцією і реальним поведінкою породжує страждання. Чим значущою риса, запрограмована в Я,тим сильніше переживається неузгодженість.Непідкріплені Я-концепції настільки болісно, що людина реагує на нього почуттям провини, сор?/p>