Проблема самосвідомості особистості

Курсовой проект - Психология

Другие курсовые по предмету Психология

?ні про навколишній світ.

12. Шкала Креативності (Сr) (14 пунктів) характеризує вираженість творчої спрямованості особистості.

 

3.3 Шкала Т. В. Демба-С. Я. Рубінштейн

 

Основне призначення методики полягає у вивченні самооцінок особистості за заданими характеристиками. Пропонується декілька горизонтальних ліній у 10см, кожна лінія представляє собою шкалу оцінювання здоровя, розуму, щастя, самої особистості.Зліва знаходяться найбільші вольові, найрозумніші, найздоровіші, добрі, найщасливіші, самі товариські, найкращі, найздібніші, самі сміливі люди. Праворуч - навпаки, безвольні, дурні й т.д. Випробуваний повинен відзначити знаком "х" на лінії місце, де він знаходиться.Інтерпретація дається на підставі оцінки місця розташування на лінії по кожному з параметрів (підраховується відстань від відмітки, зробленої випробуваним до правого кінця шкали).Отримані дані за методикою дозволяють судити не тільки про загальний самоприйняття (прийняття себе) і приватних самооцінка, але і дозволяє виявити глобальне емоційно-ціннісне ставлення індивіда до свого "Я" - рівень самоприйняття.Така методика дає можливість не тільки виявити самооцінку індивіда, а й порівняти з груповим показником.

Діагностичні особливості методики полягають у простоті проведення і організації дослідження, можливо робити повторні заміри, а також у варіативності характеристик для самооцінки.Реєстровані показники: самооцінка волі, самооцінка розуму, самооцінка доброти, самооцінка здоровя, самооцінка щасливе, самооцінка товариськості, оцінка себе як хорошу людину, самооцінка хисту.

Висновок до третього розділу

 

У методиці розгляду самосвідомості були використані наступні методи: Тест-опитувальник самоставлення (В. В. Столін, С. Р. Пантелєєв) по якому відбувається дослідження особливостей самоставлення,

Тест самоактуалізації, де розглядається діагностика особливостей самоактуалізації, а також Шкала Т. В. Демба-С. Я. Рубінштейн, де основне призначення полягає у вивченні самооцінок особистості за заданими характеристиками.

ВИСНОВКИ

 

Таким чином, самосвідомість - це вищий рівень розвитку свідомості людини, основа формування її розумової активності і самостійності особистості в її судженнях, відносинах, діях і вчинках.Самосвідомість - це усвідомлення особистістю своїх можливостей у конкретних умовах життя і діяльності.

У першому розділі, я розглянула теоретичний аналіз літературних джерел з проблеми самосвідомості у вітчизняній і зарубіжній психології.

Як вітчизняні, так і зарубіжні психологи відзначають, що становлення самосвідомості включено в процес становлення особистості і тому воно не підлаштовується під нього, а є одним з компонентів особистості.

Загальновизнана багаторівнева структура самосвідомості.Залежно від підстави поділу прийнято виділяти: когнітивний компонент, основу якого становить процес самопізнання, афективний компонент, в основі якого лежить самоставлення, і поведінковий компонент, який характеризується процесом саморегуляції.

У другому розділі, я розглянула структуру самосвідомості. Самосвідомість-це усвідомлення людиною своїх дій, почуттів, думок, мотивів поведінки, інтересів, свого, положення в суспільстві. Воно виступає й у формі індивідуального і у формі соціальної самосвідомості. Самосвідомість рефлексивно з його допомогою людина оцінює себе, своє місце в житті і суспільстві, свої вчинки.

Самосвідомість виникла не як духовного дзеркала для дозвільної самомилування людини. Воно зявилося у відповідь на заклик суспільних умов життя, які з самого початку вимагали від кожної людини уміння оцінювати свої вчинки, слова і думки з позиції певних соціальних норм.

Феномен самосвідомості, який здається чимось дуже простим і очевидним, у дійсності виявляється дуже складним, різноманітним, що знаходяться в дуже непростих відносинах зі своїм носієм,що розвиваються, і мінливим в процесі включення людини в систему колективної практичної діяльності і поміж людських відносин.

У третьому розділі для розгляду самосвідомості я використала наступні методи:

  • Тест-опитувальник самоставлення (В. В. Столін, С. Р. Пантелєєв) по якому відбувається дослідження особливостей самоставлення;
  • Тест самоактуалізації, де розглядається діагностика особливостей самоактуалізації;
  • А також Шкала Т. В. Демба-С. Я. Рубінштейн, де основне призначення полягає у вивченні самооцінок особистості за заданими характеристиками.

Список використаної літератури

 

1. Альбуханова-Славская К.А. Активность и сознание личности как субъекта деятельности // Психология личности. Активность и развитие личности. - М., 1989.- С. 126

2. Альбуханова-Славская К.А., Воловикова М. И., Елисеев В. А. Проблемы исследования индивидуального сознания // Психологический журнал. - 1991. - Т. 12, №4-С.27-40.

3.Анцыферова Л.И. Принцип связи психики и деятельности и методология психологии.//Методологические и теоретические проблемы психологии. /Под ред. Е. В. Шороховой. М.: Наука,1969. -С.176

4. Асмолов А.Г. Психология личности. М.,1990.- 308-311с.

5. Брунер Д.С. Психология познания: за пределами непосредственной информации. М., 1977.-С.104. (Сознание и его развитие: 377 403.)

6. Буева Л.П. Социальная среда и сознание личности. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. - Вып.1. - С.146-164

7. Веккер Л.М. Психические процессы: 3 т. Т. 3. Л., 1981.- С.324 (Психика речь сознание: 285 325.)

8. Выготский Л.С. Собрание сочинений: 6 т. Т. I. М., 1