Проблема громадянськоi свободи у полСЦтико-правовСЦй теорСЦi Вольтера
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
ПЛАН
ВСТУП
1. Передумови виникнення СЦдей "громадянськоi свободи" та соцСЦально-полСЦтична характеристика державного устрою ФранцСЦi
2. Шлях становлення Вольтера-фСЦлософа
3. ФСЦлософсько-правове вчення Вольтера про "громадянську свободу" та "освСЦчений абсолютизм"
4. ОсвСЦчений абсолютизм як провСЦсник громадянських свобод у РДвропейському просторСЦ
5. Вплив вчень Вольтера на подальший розвиток РДвропейськоi фСЦлософо-юридичноi думки
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ
ВСТУП
СьогоднСЦ громадянське суспСЦльство СФ нормою, СЦ якщо держава не маСФ або не заохочуСФ створення саме громадянського суспСЦльства, то вона вважаСФться не достатньо цивСЦлСЦзованою. Але така звична для нас категорСЦя СЦснувала не завжди. Абсолютизм монархСЦв та феодальний лад СЦз крСЦпосними порядками панували досить довго СЦ перехСЦд до демократичних цСЦнностей вСЦдбувався достатньо важко, СЦ повСЦльно через те що тСЦ свободи та принципи до яких закликали мислителСЦ не були притамання правлячСЦй верхСЦвцСЦ СЦ вСЦдкидалися нею.
Честь одного з головних натхненникСЦв СЦ визнаних лСЦдерСЦв СФвропейського Просвтництва по справедливостСЦ належить Вольтеру (1694-1778) великому французькому мислителевСЦ СЦ лСЦтераторовСЦ, що став в громадськСЦй думцСЦ некоронованим королем республСЦки фСЦлософСЦв. Народився в сСЦмi нотарСЦуса, вчився в аристократичнСЦй СФзуiтськСЦй школСЦ, звСЦдки був виключений за вСЦльнодумнСЦ вСЦршСЦ СЦ попав до БастСЦлСЦi. ПСЦсля вторинного висновку був висланий з Парижа до АнглСЦi.
Погляди на полСЦтику, держава, право СЦ закон вкрапленСЦ в самСЦ рСЦзнСЦ твори письменника, СФ сусСЦдами в них з мСЦркуваннями на СЦншСЦ теми. Гостро критичний настрСЦй, осмСЦяння СЦ заперечення соцСЦальних, юридичних СЦ СЦдеологСЦчних засад тодСЦшнього феодального суспСЦльства яскраво вСЦдрСЦзняСФ цСЦ вольтерСЦвськСЦ погляди. РЖнша виразна вСЦдмСЦннСЦсть пронизливий iх дух свободи, гуманСЦзму СЦ терпимостСЦ.
Ця людина започаткувала тСЦ процеси якСЦ на сьогоднСЦ вСЦдрСЦзняють суспСЦльство з високим рСЦвнем розвитку та високою правовою культурою вСЦд тих суспСЦльств надбанням яких СФ тиранСЦя та деспотизм.
1. Передумови виникнення СЦдей "громадянськоi свободи" та соцСЦально-полСЦтична характеристика державного устрою ФранцСЦi
РЖдейна боротьба у ФранцСЦi XVIII ст служить класичним прикладом того, як в протиборствСЦ з феодальним свСЦтоглядом формувалася полСЦтична свСЦдомСЦсть буржуазСЦi. В ходСЦ цСЦСФi боротьби найвиразнСЦше виявилися загальнСЦ закономСЦрностСЦ СЦ тенденцСЦi, що визначали розвиток полСЦтичноi думки в епоху раннСЦх антифеодальних революцСЦй.
Причин тому було декСЦлька. ЕкономСЦчнСЦ причини, що зумовили гостроту СЦдейноi боротьби в перСЦод пСЦдготовки СЦ проведення Великоi французькоi революцСЦi 17891794 рр. коренилися в особливостях капСЦталСЦстичного розвитку краiни. На початок XVIII ст.. ФранцСЦя стаСФ одним з найбСЦльших центрСЦв СФвропейськоi торгСЦвлСЦ. РЗi промисловСЦсть, завдяки жвавим звязкам з СЦншими краiнами, починаСФ розвиватися прискореними темпами. В той же час у ФранцСЦi зберСЦгалися багаточисельнСЦ пережитки крСЦпатських стосункСЦв (сеньйорСЦальнСЦ володСЦння, залишки серважа СЦ СЦн.), якСЦ перешкоджали розширенню внутрСЦшнього ринку. В серединСЦ XVIII ст.. ФранцСЦя виявилася як би осереддям соцСЦально-економСЦчних протирСЦч мСЦж вСЦдмираючим феодальним ладом СЦ капСЦталСЦзму, що набирав силу. Основною полСЦтичною причиною загострення СЦдейноi боротьби напередоднСЦ революцСЦi зявилося розставляння класових сил, що склалося у французькому суспСЦльствСЦ. ВисхСЦднСЦй буржуазСЦi протистояла абсолютна монархСЦя, яка досягла зенСЦту своСФi могутностСЦ. Для завоювання полСЦтичноi влади буржуазСЦя була вимушена обСФднуватися з народними масами. ПСЦднСЦмаючи народ на боротьбу з абсолютистським режимом, французька буржуазСЦя виступала на чолСЦ третього стану, до якого належали тодСЦ всСЦ непривСЦлейованСЦ верстви населення (буржуазСЦя, селяни, робСЦтники, мСЦська бСЦднота СЦ СЦн.). Широка участь мас трудящих в революцСЦйному русСЦ забезпечила йому небувалий розмах, пСЦдштовхувало буржуазСЦю до проведення радикальних суспСЦльних перетворень, а також сприяло глибшому, в порСЦвняннСЦ з епохою попереднСЦх буржуазних переворотСЦв, розмежуванню позицСЦй в самому антифеодальному таборСЦ. Серед причин СЦдеологСЦчного порядку, що зумовили хСЦд СЦдейноi боротьби в передреволюцСЦйнСЦй ФранцСЦi, вирСЦшальну роль зСЦграло те, що в релСЦгСЦйних вСЦйнах, що охопили краiну на рубежСЦ XVIXVII вв., перемогу отримав католицизм. Католицька реакцСЦя, перейшовши в наступ, розпалювала у вСЦруючих релСЦгСЦйну нетерпимСЦсть СЦ фанатизм. У цих умовах боротьба французькоi буржуазСЦi з теологСЦчним свСЦтоглядом набула непримиренного характеру СЦ була доведена до повного заперечення християнства. Програму антифеодального руху у ФранцСЦi розробляли представники рСЦзних полСЦтичних напрямСЦв: просвСЦтителСЦ, революцСЦйнСЦ демократи СЦ СЦн. ПросвСЦта як СЦдейний рух СФ закономСЦрним рСЦвнем в розвитку полСЦтичноi СЦдеологСЦi. Рух просвСЦтителСЦв виникаСФ на раннСЦх етапах СЦдеологСЦчноi пСЦдготовки переходу до буржуазних буд, коли в краiнСЦ ще не склалася революцСЦйна ситуацСЦя. ПросвСЦтницькСЦ учення виражали СЦнтереси тих соцСЦальних верств, якСЦ сподСЦвалися здСЦйснити назрСЦлСЦ перетворення за допомогою поширення знань СЦ поступових реформ. У мСЦру наростання кризи феодальних буд з просвСЦти видСЦлився революцСЦйно-демократичний напрям полСЦтичнСЦй думцСЦ. РЖнтереси соцСЦальних низСЦв знайшли вСЦддзеркалення в СЦдеологСЦi соцСЦалСЦзму, представники якого продовжили розробку проектСЦв органСЦзацСЦi де
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение