Проблема громадянськоi свободи у полСЦтико-правовСЦй теорСЦi Вольтера
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
5. Вплив вчень Вольтера на подальший розвиток РДвропейськоi фСЦлософо-юридичноi думки
СтолСЦття ПросвСЦтництва, як часто називають XVIII ст, було часом найвищого розвитку гуманСЦстичних СЦ рацСЦоналСЦстичних початкСЦв, що СЦснували в буржуазнСЦй полСЦтико-правовСЦй СЦдеологСЦi. Гостра криза феодалСЦзму, неминучСЦсть СЦ близькСЦсть революцСЦйних перетворень в найбСЦльш розвинених краiнах, союз буржуазСЦi з народом в загальнСЦй боротьбСЦ проти феодалСЦзму зумовили широке поширення СЦдеалСЦстичного переконання в тому, що пСЦсля знищення феодального нерСЦвностСЦ СЦ деспотизму настаСФ епоха загального щастя, свСЦту СЦ благоденствування.
Основним методом обТСрунтування полСЦтичних СЦ правових доктрин був рацСЦоналСЦзм. ОсвСЦта звСЦльняла полСЦтико-правову СЦдеологСЦю вСЦд теологСЦi. РацСЦоналСЦстичне розумСЦння держави СЦ права, звязане з вСЦрою у всесилля розумного закону, у рядСЦ доктрин вже зСФднувалося з початками СЦсторизму, з пошуком обСФктивних чинникСЦв, що впливають на державу СЦ право. [7]
Буржуазна полСЦтико-правова СЦдеологСЦя ФранцСЦi XVIII ст.. в цСЦлому продовжила фСЦлософсько-теоретичну роботу теоретикСЦв попереднСЦх столСЦть. Глибшу розробку отримали вже вСЦдомСЦ варСЦанти подолання полСЦтичного вСЦдчуження, властивого феодалСЦзму. У працях Руссо, Вольтера була по сутСЦ вперше чСЦтко визначена сама проблема полСЦтичного вСЦдчуження. ОсобливСЦсть ОсвСЦти полягаСФ в тому, що цю проблему передбачалося вирСЦшити полСЦтичними ж способами: через всевладдя народу, всесилля закону, всемогутнСЦсть розумноi держави, полСЦтичнСЦ перетворення.
У цей перСЦод було завершено розвиток ряду попереднСЦх полСЦтико-правових концепцСЦй, iм були доданСЦ класичнСЦ форми. ТакСЦ доктрина прав людини СЦ громадянина, теорСЦя суспСЦльного договору, концепцСЦя всесилля розумного закону, доктрина роздСЦлення властей, теорСЦя показноi СЦ безпосередньоi демократСЦi СЦ ряд СЦнших. ОсобливСЦсть спСЦввСЦдношення вмСЦсту полСЦтико-правових доктрин того часу СЦ iх програмних положень полягала в тому, що теоретичнСЦ проблеми розглядалися найчастСЦшим у звязку з близькою перспективою iх безпосереднього перетворення в практику. РозвиненСЦсть СЦ гострота класових протирСЦч в передреволюцСЦйнСЦй ФранцСЦi зумовили рСЦзноманСЦття полСЦтико-правових доктрин. [8]
Головною СЦ загальною СЦдеСФю ПросвСЦтництва було повалення станово-феодального ладу СЦ установа суспСЦльства, заснованого на рСЦвностСЦ людей, iх правах СЦ свободах. В процесСЦ обговорення принципСЦв органСЦзацСЦi майбутнього суспСЦльства постСЦйно обговорювалося питання про звязок стосункСЦв власностСЦ з мСЦрою здСЦйсненностСЦ прав СЦ свобод особи. Буржуазною стала та полСЦтико-правова СЦдеологСЦя, яка або визнавала неусувнСЦсть майновоi нерСЦвностСЦ, або пропонувала помякшити крайнощСЦ багатства СЦ убогостСЦ, в якСЦйсь мСЦрСЦ зрСЦвняти майна людей, залишивши власнСЦсть приватноi. ВСЦд буржуазноi вСЦдрСЦзнялася соцСЦалСЦстична СЦдеологСЦя, основна СЦдея якоi полягала в замСЦнСЦ приватнСЦй власностСЦ спСЦльнСЦстю майна. Важливим корективом до програми створення цивСЦльного суспСЦльства було уявлення теоретикСЦв-соцСЦалСЦстСЦв про необхСЦднСЦсть матерСЦальних, економСЦчних гарантСЦй прав СЦ свобод особи.
Поряд з рСЦзноманСЦттям буржуазних полСЦтико-правових доктрин в перСЦод ПросвСЦтництва складалася рСЦзноманСЦтнСЦсть типСЦв соцСЦалСЦстичноi полСЦтико-правовоi СЦдеологСЦi. РЖстотним вСЦдходом вСЦд традицСЦйного СЦдеалу державного соцСЦалСЦзму, що йде вСЦд Платона, стали виниклСЦ у ФранцСЦi СЦдеi бездержавного комунСЦзму.
ВИСНОВКИ
ЕкономСЦчнСЦ причини, що зумовили гостроту СЦдейноi боротьби в перСЦод пСЦдготовки СЦ проведення Великоi французькоi революцСЦi 17891794 рр. коренилися в особливостях капСЦталСЦстичного розвитку краiни. В серединСЦ XVIII ст.. ФранцСЦя виявилася як би осереддям соцСЦально-економСЦчних протирСЦч мСЦж вСЦдмираючим феодальним ладом СЦ капСЦталСЦзму, що набирав силу. Основною полСЦтичною причиною загострення СЦдейноi боротьби напередоднСЦ революцСЦi зявилося розставляння класових сил, що склалося у французькому суспСЦльствСЦ. ВисхСЦднСЦй буржуазСЦi протистояла абсолютна монархСЦя, яка досягла зенСЦту своСФi могутностСЦ.
Вольтер розглядав католицьку церкву як головне гальмо всякого прогресу. ВСЦн викрив СЦ висмСЦював догмати церкви, жалюгСЦдну схоластику, яку духСЦвництво пСЦдносило народовСЦ. У своСФму вСЦдношеннСЦ до католицькоi церкви Вольтер був непримиренний. Кожне слово його було пройняте бойовим духом. У боротьбСЦ з католицькою церквою вСЦн висунув гасло "Роздавите тварюку", закликаючи всСЦх битися з "чудовиськом", яке терзаСФ ФранцСЦю. Вольтер прибСЦчник рацСЦоналСЦстичноi релСЦгСЦi. ВСЦн визнавав бога як деяку першопричину свСЦту (дСФiзм) СЦ вважав, що це допущення не протиречить науковСЦй думцСЦ науковому дослСЦдженню.
Вольтер передбачав буржуазнСЦ громадськСЦ порядки, якСЦ повиннСЦ були змСЦнити крСЦпацтво, що гальмувало подальший економСЦчний розвиток ФранцСЦi. "ПотрСЦбнСЦ люди, - говорив Вольтер, - в яких би не було нСЦчого, окрСЦм iх рук СЦ доброi волСЦ. вони продаватимуть свою працю тому, хто бСЦльше всСЦх заплатять, СЦ це замСЦнить ним власнСЦсть". Вольтер вСЦдображав позицСЦi тСЦСФi частини французькоi буржуазСЦi, яка не претендувала на владу, а висувала лише вимоги про реформи СЦ гарантСЦi, готова обмежитися програмою "освСЦченого" абсолютизму.
Вольтер прибСЦчник "освСЦченого" абсолютизму. ВСЦн вважав, що "освСЦчений" король який володСЦСФ доброю волею, зможе здСЦйснити всю намСЦчену iм обширну програму реформ. "НайщасливСЦший час, коли государ фСЦлософ".
ВСЦн вимагав знищення привСЦлеiв духСЦвництва, скасування т
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение