Проблема громадянськоi свободи у полСЦтико-правовСЦй теорСЦi Вольтера
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
релСЦгСЦi як узда для народу. [5]
Вольтер прибСЦчник рацСЦоналСЦстичноi релСЦгСЦi. ВСЦн визнавав бога як деяку першопричину свСЦту (дСФiзм) СЦ вважав, що це допущення не протиречить науковСЦй думцСЦ науковому дослСЦдженню. Як СЦ багато СЦнших мислителСЦв свого часу, Вольтер користувався для критики СЦснуючих буд вченням про природне право. ПрироднСЦ закони, СЦз його точки зору, - це закони розуму, закони, якСЦ даСФ людству природа.
ПСЦд свободою Вольтер розумСЦв також вСЦдсутнСЦсть всякого свавСЦлля: "Свобода полягаСФ в тому, щоб залежати лише вСЦд законСЦв". В той же час це свобода думки, свобода друку, свобода совСЦстСЦ. Коли Вольтер говорив про рСЦвнСЦсть, вСЦн мав на увазСЦ формальну рСЦвнСЦсть перед законом, тобто вСЦдмСЦну феодальних привСЦлеiв СЦ встановлення рСЦвною для всСЦх цивСЦльнСЦй правоздатностСЦ, але зовсСЦм не рСЦвнСЦсть суспСЦльного положення. "На нашому нещасному свСЦтСЦ, - говорив вСЦн, не може бути, щоб люди, живучи в суспСЦльствСЦ, не роздСЦлялися б на два класи, один клас багатих, СЦнший - бСЦдних". У СЦсторСЦi полСЦтичних СЦ правових СЦдей свобода СЦ рСЦвнСЦсть нерСЦдко протиставлялися один одному. Вольтер подСЦбного зСЦставлення уникаСФ. Навпаки. Завидним вважав вСЦн положення, при якому свобода доповнюСФться СЦ пСЦдкрСЦплюСФться рСЦвнСЦстю. "Бути вСЦльним, мати довкола себе лише рСЦвних, таке дСЦйсне життя, природне життя людини". Приватну власнСЦсть Вольтер вважав необхСЦдною умовою упорядкованого суспСЦльства. Лише власники, по Вольтеру, повиннСЦ надСЦлятися полСЦтичними правами. Вольтер висловлювався за "свободу працСЦ", пСЦд якою вСЦн маСФ на увазСЦ не що СЦнше, як право продавати свою працю тому, хто бСЦльше за нього запропонуСФ тобто по сутСЦ справи свободу капСЦталСЦстичноi експлуатацСЦi. [7]
Вольтер передбачав буржуазнСЦ громадськСЦ порядки, якСЦ повиннСЦ були змСЦнити крСЦпацтво, що гальмувало подальший економСЦчний розвиток ФранцСЦi. "ПотрСЦбнСЦ люди, - говорив Вольтер, - в яких би не було нСЦчого, окрСЦм iх рук СЦ доброi волСЦ. вони продаватимуть свою працю тому, хто бСЦльше всСЦх заплатять, СЦ це замСЦнить ним власнСЦсть". Вольтер вСЦдображав позицСЦi тСЦСФi частини французькоi буржуазСЦi, яка не претендувала на владу, а висувала лише вимоги про реформи СЦ гарантСЦi, готова обмежитися програмою "освСЦченого" абсолютизму. РЖдеалом цих кругСЦв була конституцСЦйна монархСЦя, але вони згоднСЦ були примиритися СЦз збереженням абсолютизму, вимагаючи лише, щоб було усунено свавСЦлля королСЦвськоi адмСЦнСЦстрацСЦi СЦ всевладдя феодальноi церкви, проведенСЦ реформи, якСЦ розчистили б ТСрунт для капСЦталСЦстичного розвитку.
Вольтер прибСЦчник "освСЦченого" абсолютизму. ВСЦн вважав, що "освСЦчений" король який володСЦСФ доброю волею, зможе здСЦйснити всю намСЦчену iм обширну програму реформ. "НайщасливСЦший час, коли государ фСЦлософ". Але лише утвореною СЦ мудрСЦстю не вичерпуСФться набСЦр якостей, необхСЦдних "освСЦченому" монарховСЦ. ВСЦн маСФ бути також государем милостивим, чутливим до потреб людей, своiх пСЦдданих. "Добрий король СФ кращий дарунок, якою пСЦднебСЦння може дати землСЦ". Не можна не бачити, проте, симпатСЦй Вольтера до англСЦйського державного ладу, до конституцСЦйноi монархСЦi, якСЦй, по думцСЦ Вольтера, "освСЦчений" абсолютизм повинен був в результатСЦ реформ, без революцСЦi, поступитися мСЦсцем. Проте, первинною формою держави Вольтер вважав не монархСЦю, а республСЦку. МонархСЦя виникаСФ пСЦзнСЦше в результатСЦ завоювання СЦ пСЦднесення вСЦйськового вождя. Готовий миритися з монархСЦСФю, якщо вона буде "освСЦченою" монархСЦСФю, "освСЦченим" абсолютизмом, Вольтер в своiй полСЦтичнСЦй програмСЦ вважав головною реформи, якСЦ були б направленСЦ на усунення основних феодальних СЦнститутСЦв.
Перш за все вСЦн вимагав знищення привСЦлеiв духСЦвництва, скасування тих особливих судСЦв, якСЦ лютували у ФранцСЦi, вилучення в церкви реСФстрацСЦi актСЦв цивСЦльного стану з передачею ii органам держави. ВСЦн проектував переклад всього духСЦвництва на платню, перетворення духовних в державних чиновникСЦв. Вольтер пропонував вСЦдмСЦнити феодальнСЦ повинностСЦ, що лежали на селянах, знищити незлСЦченнСЦ митницСЦ, розташованСЦ усерединСЦ ФранцСЦi, на кордонах крупних феодальних володСЦнь.
ВСЦн вимагав СФдиного права замСЦсть незлСЦченних кутюмов, тобто систем мСЦсцевого права, рСЦзних в кожнСЦй провСЦнцСЦi. Вольтер вСЦдстоював принцип вСЦдповСЦдностСЦ злочинСЦв СЦ покарань. Виступаючи проти надмСЦрно суворих покарань, вСЦн обурювався iх безглуздою жорстокСЦстю СЦ рСЦшуче засуджував страту. В той же час вСЦн вказував на необхСЦднСЦсть вживання заходСЦв для запобСЦгання злочину. З величезною силою вСЦн виступав проти продиктованих фанатизмом СЦ забобонами переслСЦдувань людей за богохульство, блюзнСЦрство, чаклунство, за незгоду з догматами вСЦри. З обуренням говорить вСЦн про масовСЦ винищування "СФретикСЦв", здСЦйснених католицькою церквою.
Вольтер стояв також за реформу кримСЦнального судочинства, висловлюючись за вСЦдмСЦну системи формальних доказСЦв СЦ за широке допущення захисту в процесСЦ. Вольтер вимагав реформувати юстицСЦю, зокрема вСЦдмСЦнити продаж, що СЦснуСФ в його час, судових СЦ СЦнших посад, якСЦ складали спадкове надбання приватних осСЦб. ВСЦн добивався знищення СЦнквСЦзицСЦi СЦ тортур, якСЦ продовжували ще застосовуватися у ФранцСЦi. Вольтер гнСЦвно батожив нелюдянСЦ винищування мирного населення, що незрСЦдка робилися тиранами в рСЦзнСЦ епохи СЦсторСЦi. ВСЦн бачив в них "змови тиранСЦв проти народСЦв". Вольтер був противником воСФн СЦ сподСЦвався, що вони будуть рСЦдким виключенням, коли кожному стане ясно, що навСЦть найвдалСЦшСЦ вСЦйни можуть приносити вигоди лише невеликому числу осСЦб,
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение