Проблема громадянськоi свободи у полСЦтико-правовСЦй теорСЦi Вольтера
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
СЦ коли той хто почав вСЦйну СЦз спонук честолюбства розглядатиметься як ворог народСЦв. ВСЦн тавруСФ ганьбою безжалСЦсне винищування СФвропейцями тубСЦльцСЦв в захоплених ними землях Нового СвСЦтла. [9]
Вольтер був переконаний в тому, що полСЦтична влада СЦ керСЦвництво суспСЦльством повиннСЦ залишатися в руках меншостСЦ. Про маси вСЦн говорив звисока, виявляючи повну невСЦру в сили СЦ здСЦбностСЦ народу. АктивнСЦсть мас лякала Вольтера: "Коли чернь почне мСЦркувати, все загинуло". Вольтер не хотСЦв революцСЦйного перевороту СЦ всСЦ своi надСЦi покладав на реформи зверху. ВСЦн не вСЦрив в швидкий СЦ рСЦзкий поворот до кращого СЦ не вважав за можливе корСЦнне полСЦпшення суспСЦльних стосункСЦв в близькому майбутньому. Вольтер вСЦдноситься до тих мислителСЦв, якСЦ первинне значення надають не формам управлСЦння держави, конкретним СЦнститутам СЦ процедурам влади, а принципам, що реалСЦзовуються за допомогою цих СЦнститутСЦв СЦ процедур. Для нього такими соцСЦально полСЦтичними СЦ правовими принципами була свобода, власнСЦсть, законнСЦсть, гуманнСЦсть.
4. ОсвСЦчений абсолютизм як провСЦсник громадянських свобод у РДвропейському просторСЦ
ОсвСЦчений абсолютизм полСЦтика, що проводиться в другСЦй половинСЦ XVIII столСЦття низкою монархСЦчних краiн РДвропи СЦ направлена на усунення залишкСЦв середньовСЦчних буд на користь капСЦталСЦстичних стосункСЦв. ХронологСЦчнСЦ кордони освСЦченого абсолютизму мСЦстять в собСЦ перСЦод з 1740 р. по 1789 р., тобто вСЦд вступу на престол найяскравСЦшого представника столСЦття, прусського короля ФрСЦдрСЦха II, до французькоi революцСЦi. ВихованСЦ на СЦдеях фСЦлософСЦi XVIII столСЦття, абсолютнСЦ монархи прагнули до "загального блага", яке досягаСФться в державСЦ. ВсСЦ реформи освСЦченого абсолютизму, що прагнули зруйнувати католСЦко-феодальнСЦ стосунки, здСЦйснювалися не лише зважаючи на державнСЦ мСЦркування, але СЦ сприяли емансипацСЦi особи. Проте освСЦченСЦ деспоти обСЦйшли один з крупних недолСЦкСЦв державного життя XVIII ст недосконалСЦсть законодавчоi дСЦяльностСЦ держави СЦ не виробили правильного порядку законодавства. Все залежало вСЦд абсолютного монарха або його мСЦнСЦстра.
Реформи ОсвСЦченого абсолютизму захоплювали область адмСЦнСЦстрацСЦi, фСЦнансСЦв, суду, розумового життя, церкви, нарештСЦ область станових стосункСЦв СЦ селянського побуту.
В областСЦ адмСЦнСЦстрацСЦi ОсвСЦчений абсолютизм прагнув до бюрократичноi централСЦзацСЦi, до витСЦснення чиновництвом суспСЦльних сил СЦ до придушення СЦнтересСЦв дворянства. ОсвСЦчений абсолютизм був ворожий народному представництву СЦ прагнув знищити мСЦсцевий партикуляризм. РЖосиф II порушив конституцСЦi АвстрСЦйських НСЦдерландСЦв СЦ Угорщини ФрСЦдрСЦх II позбавив в 1741 р. земськСЦ чини СилезСЦi iх права вотувати податки. ЕкономСЦчна дСЦяльнСЦсть ОсвСЦченого абсолютизму витСЦкала СЦз спСЦвчуття освСЦчених деспотСЦв меркантилСЦзму, що ставив найвище торгСЦвлю СЦ промисловСЦсть, якСЦ знаходилися пСЦд опСЦкою держави. Прагнучи до поповнення державних доходСЦв, до утримання в краiнСЦ золота СЦ срСЦбла, ОсвСЦчений абсолютизм протегував розвитку промисловостСЦ, охороняв СЦ покращував в той же час СЦ сСЦльське господарство. В той же час ОсвСЦчений абсолютизм звернув особливу увагу на розподСЦл податкСЦв СЦ впорядкування державних витрат.
Величезну заслугу надав ОсвСЦчений абсолютизм судовому пристрою СЦ законодавству. "Один закон для всСЦх" такий принцип, яким керував ОсвСЦчений абсолютизм. У кримСЦнальному судочинствСЦ були знищенСЦ тортури, обмежена страта СЦ покращувано правосуддя. Зразком судовоi реформи була ПруссСЦя при ФрСЦдрСЦху II, який перетворив судоустрСЦй СЦ судочинство, встановив правильний порядок замСЦсть свавСЦлля. [9]
Для поширення освСЦти також приймалися серйознСЦ заходи. Вже одне преклонення королСЦв перед фСЦлософами давало друк бСЦльше свободи. З СЦншого боку, монархи вСЦдносилися байдуже до преси, оскСЦльки громадська думка була забута. Тому епоха освСЦченого абсолютизму характеризуСФться бСЦльшою свободою друку, особливо де не зачСЦпалися полСЦтичнСЦ питання. Цензурна нСЦяковСЦсть була обмежена, але по вСЦдношенню до католицького духСЦвництву зберСЦгали особливу строгСЦсть. ОсвСЦчений абсолютизм вдаСФ СЦз себе епоху сильного антагонСЦзму мСЦж духовною СЦ свСЦтською владою. Разом з "освСЦтою" абсолютизм вСЦдносився негативно до традицСЦй католицизму, захищаючи права свСЦтськоi держави вСЦд опСЦки клерикалСЦзму СЦ бачивши небезпечного ворога в римськСЦй курСЦi СЦ клСЦрСЦ. Боротьба проти католицизму (у католицьких краiнах) велася наполегливо СЦ часто жорстоко. Особливо сильна була влада церкви в ПортугалСЦi, РЖспанСЦi, НеаполСЦ, якСЦ СЦ вСЦдкрили похСЦд проти домагань середньовСЦчного католицизму. ВСЦдняло було в папських булл юридичне значення, якщо вони не затвердженСЦ королем, клСЦр пСЦдпорядкований свСЦтським судам, закритСЦ СЦнквСЦзицСЦйнСЦ судилища, знищена безлСЦч монастирСЦв, а маСФтки iх перейшли в казну, духСЦвництво обкладене податями СЦ так далСЦ.
В областСЦ станових стосункСЦв взагалСЦ СЦ селянського питання зокрема ОсвСЦчений абсолютизм теж багато зробив. РЖ тут в СЦмя державноi користСЦ правителСЦ боролися СЦз залишками феодалСЦзму, прагнули скоротити аристократичнСЦ привСЦлеi СЦ обмежити права дворян СЦ духСЦвництва. Засуджуючи феодальнСЦ права, що тяжСЦли над землевласниками, лСЦтература XVIII ст вимагала знищення рабства СЦ припинення крСЦпосних стосункСЦв. ВнаслСЦдок цього в епоху ОсвСЦченого. абсолютизму було обернено увага на положення сСЦльськоi маси, вСЦд якоi залежить збагачення казни, СЦ поряд СЦз заступництвом оброблювальнСЦй промисловостСЦ освСЦчений абсолютизм протегуСФ СЦ селянськСЦй працСЦ.
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение