Природне й суспСЦльне в людинСЦ
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
XIX столСЦттСЦ й навСЦть на початку XX було поширене переконання в перевазСЦ "бСЦлоi раси" над всСЦма СЦншими, СЦ СЦдеi, якСЦ сьогоднСЦ ми оцСЦнюСФмо як расистськСЦ, у тих або СЦнших формах висловлювалися аж нСЦяк не страшенними реакцСЦонерами, а людьми цСЦлком прогресивних поглядСЦв. Так, нСЦмецький бСЦолог Е. Геккель, ревний пропагандист навчання Ч. ДарвСЦна, в 1904 роцСЦ писав: "Хоча значнСЦ розходження в розумовому життСЦ й культурному положеннСЦ мСЦж вищими й нижчими расами людей у загальному добре вСЦдомСЦ, проте iх вСЦдносна життСФва цСЦннСЦсть звичайно розумСЦСФться неправильно. Те, що пСЦднСЦмаСФ людей так високо над тваринами... - це культура й бСЦльше високий розвиток розуму, що робить людей здатними до культури. По бСЦльшСЦй частинСЦ, однак, це властиво тСЦльки вищим расам людей, а в нижчих рас цСЦ здатностСЦ розвиненСЦ слабко або зовсСЦм вСЦдсутнСЦ... Отже, iх СЦндивСЦдуальна життСФва значимСЦсть повинна оцСЦнюватися зовсСЦм по-рСЦзному". ПомСЦтимо, що подСЦбнСЦ погляди в багатьох цСЦлком мирно могли уживатися з почуттями жалю й жалостСЦ стосовно людей "нижчих", тобто обдСЦлених самою природою рас, навСЦть СЦз СЦнтересом до iхнСЦх екзотичних вдач СЦ звичаiв. Але й у цьому випадку те був погляд з боку свого "вищого" на чуже "нижче". Звичайно, наша теперСЦшня вСЦдраза до подСЦбним до висловлень СФ плСЦд не одних лише дискусСЦй, а у великому ступенСЦ самого досвСЦду XX столСЦття, що виявив миру чимало жахаючих прикладСЦв геноциду. Але не можна забувати про те, що геноцид знаходив собСЦ виправдання й обТСрунтування й у теоретичних мСЦркуваннях.
Ще один приклад того, як часом швидко й рСЦзко може мСЦнятися в СЦсторСЦi сприйняття бСЦологСЦчно обумовлених розходжень мСЦж людьми, - це соцСЦальнСЦ взаСФмини мСЦж чоловСЦками й жСЦнками. Розходження двох пСЦдлог, що належить до числа найбСЦльш фундаментальних бСЦологСЦчних розходжень мСЦж людьми, у рСЦзноманСЦтних формах вСЦдбиваСФться в соцСЦальних вСЦдносинах СЦ в культурСЦ суспСЦльства. Протягом багатьох столСЦть це розходження осмислювалося людьми крСЦзь призму категорСЦй "вищого" (чоловСЦчого початку) СЦ "нижчого" (жСЦночого). Боротьба за рСЦвноправнСЦсть жСЦнок почалася по СЦсторичних мСЦрках зовсСЦм недавно - усього лише 100- 150 рокСЦв тому. РЖ хоча сьогоднСЦ в цСЦй областСЦ залишаСФться ще багато невирСЦшених проблем, а рух жСЦнок за своi права здобуваСФ часом у захСЦдних краiнах досить екзотичнСЦ й навСЦть екстремСЦстськСЦ форми, не можна не помСЦтити той, наскСЦльки активнСЦше стала участь жСЦнок у життСЦ сучасного суспСЦльства. У всякому разСЦ, нинСЦ в суспСЦльнСЦй думцСЦ усе бСЦльше затверджуСФться розумСЦння того, що розходження пСЦдлог повинне розумСЦтися не в планСЦ iхнього протиставлення як нСЦбито "вищого" СЦ "нижчого".
БСЦологСЦчнСЦ й соцСЦальнСЦ пСЦдходи до людини
У ходСЦ дискусСЦй про спСЦввСЦдношення бСЦологСЦчного й соцСЦального в людинСЦ висловлюСФться широкий спектр думок, укладених мСЦж двома полюсами: концепцСЦями людини, якСЦ прийнято називати бСЦологСЦчними або натуралСЦстичними, прихильники яких вСЦдстоюють роль природних, бСЦологСЦчних початкСЦв у людинСЦ, СЦ соцСЦальними концепцСЦями, у яких людина представлена як усього лише злСЦпок з навколишнСЦх його соцСЦальних вСЦдносин, iхнСФ пасивне породження. Звичайно, у закСЦнченому видСЦ такСЦ полярнСЦ точки зору висловлюються нечасто, однак багато трактувань людини при розглядСЦ спСЦввСЦдношення в ньому бСЦологСЦчне СЦ соцСЦального тяжСЦють до одному СЦз цих полюсСЦв.
До бСЦологСЦчних концепцСЦях ставиться расизм, що, як уже говорилося, виходить СЦз того, що в головна, СЦстотному природа людини визначаСФться його расовою приналежнСЦстю. ПодСЦбно расизму, дискредитувало себе вчення соцСЦал-дарвСЦнСЦзм, досить впливовий наприкСЦнцСЦ XIX СЦ початку XX столСЦття. Його прихильники намагалися пояснити явища громадського життя (такСЦ, наприклад, як боротьба класСЦв), опираючись на навчання ДарвСЦна про природний добСЦр СЦ еволюцСЦю (так, вони робили висновок про те, що представники вищих класСЦв займають провСЦдне мСЦсце в суспСЦльствСЦ, оскСЦльки найбСЦльш високо розвинути).
Питання про характер божб концепцСЦй повинен розглядатися в планСЦ претензСЦй не тСЦльки на опис того, що СФ людина, але й на обТСрунтування певноi програми соцСЦальних дСЦй - будь те виправдання й захист СЦснуючих у даному суспСЦльствСЦ порядкСЦв або пСЦдпорядкування й навСЦть винищування "менш пристосованих" представникСЦв людства й т.п.
Повною мСЦрою ця вимога ставиться й до концепцСЦй, що тяжСЦють до СЦншого полюса, тобто концепцСЦям соцСЦальним. Все те, що ставиться до бСЦологСЦi людини, до природних передумов його СЦснування, нарештСЦ, до людськоi СЦндивСЦдуальностСЦ в ii проявах, у рамках цих концепцСЦй сприймаСФться як щось другорядне, вСЦд чого можна вСЦдволСЦкатися при вивченнСЦ людини, СЦ бСЦльше того, як сирий матерСЦал, що володСЦСФ нескСЦнченною пластичнСЦстю, якоi можна безмежно манСЦпулювати в СЦмя досягнення того або СЦншого соцСЦального СЦдеалу.
Для фСЦлософського осмислення тих небезпек, якСЦ таять у собСЦ соцСЦальнСЦ трактування людини, дуже багато чого даСФ популярний у минулому сторСЦччСЦ жанр антиутопСЦй - лСЦтератури, що описуСФ вигадане суспСЦльство, у якому пануСФ примСЦтивний, одномСЦрний соцСЦальний СЦдеал. Яскравим прикладом антиутопСЦi може служити роман англСЦйського письменника О. ХакслСЦ "О, чудовий новий мир" (1932), що оповСЦдаСФ про краiну, у якСЦй штучним шляхом вСЦдтворюються рСЦзнСЦ типи людських СЦстот, заздалегСЦдь пристосованих до тих або СЦнших видСЦв працСЦ, але обмежених у всСЦх СЦнших вСЦдносинах. ВтСЦм, систематичне винищування мСЦльйонСЦв людей, свого роду вибракування "неповноцСЦнного людського матерСЦалу", що проводилася, напри
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение