Принцип гласності у цивільно-процесуальному праві
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
одавства Закон визначає порядок доступу до судових рішень і передбачає, що кожен має право на доступ до судових рішень. Це право відповідно до Закону забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Будь-які обмеження права вільного користування офіційним веб-порталом судової влади України не допускаються, крім випадків, визначених законом (ст. ст. З, 4 Закону України Про доступ до судових рішень)[4,с. 2].
Створення державного реєстру судових рішень значно полегшило доступ до судових рішень, в цілому до практики судів України і по суті забезпечило необмежений доступ до інформації про судові рішення. Але його використання як офіційного джерела судової практики, крім забезпечення права на інформацію, в більшій мірі зумовлюється все ж таки його особливим значенням для здійснення правосуддя та моніторингу судової практики. Тому існування наявного формату реєстру судових рішень з практичної точки зору показує його занадту надлишковість, в тому числі і для практики судочинства. На наш погляд, конфігурація електронного порталу судових рішень України має будуватися на основі електронних баз даних відповідних судів. Що стосується Єдиного державного реєстру судових рішень, то не має ні практичної потреби, ні доцільності розміщувати у ньому всі судові рішення. В більшій мірі корисно і доцільно публікувати огляди судової практики та рішення, які мають істотне значення. На це звертає увагу й Комітет міністрів Ради Європи, яким була вироблена Рекомендація державам-членам № К (95) 11 від 11.09.95 р. відносно відбору, обробки, надання та архівації судових рішень в правових інформаційно-пошукових системах. В рекомендації зазначається, що для здійснення правосуддя вкрай важливим є існування об'єктивних та репрезентативних пошукових систем інформації про судову практику. При включенні рішень до пошукової системи повинен робитися відбір рішень. З одного боку, він повинен забезпечувати широкий та всеохоплюючий доступ до інформації про судові рішення, а з іншого - виключати вірогідність накопичення непотрібної інформації. Тому уявляється, що опублікування всіх судових рішень без їх належної систематизації не може мати очікуваного ефекту.
Закон України Про доступ до судових рішень містить також процесуальну норму. Відповідно до ч.4 ст.2 Закону осипи, які не беруть (не брали) участі у справі, мають право ознайомитися з судовим рішенням у повному обсязі, якщо воно безпосередньо стосується їхніх прав, свобод, інтересів чи обов'язків, у порядку, передбаченому цим Законом. Очевидно, що необхідність законодавчого закріплення цього положення пояснюється лише вимогами гласності для сторін, а не загальної гласності і, крім того, достатньо врегульовано чинним процесуального законодавством. Відповідно до ч. 9 ст. 6 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду відповідної справи. Це свідчить про те, що норма, яка міститься у Законі України Про доступ до судових рішень, має дублюючий характер, є фактом певного втручання у предмет регулювання процесуального законодавства і навряд чи підсилює гарантії гласності правосуддя[2,с. 5].
Що стосується Закону України Про доступ до судових рішень, то слід ще відмітити, що за своїм змістом його статті безпосередньо стосуються питань, пов'язаних зі створенням Єдиного державного реєстру судових рішень, доступу до нього та опублікування текстів судових рішень. І тому, на наш погляд, за своєю суттю цей нормативний акт в більшій мірі регулює не доступ до судових рішень, а порядок ведення реєстру судових рішень. Крім того, враховуючи, що порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень і доступу до нього затверджується Кабінетом Міністрів за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України і Головою Державної судової адміністрації України, на наш погляд, питання, що вирішуються в Законі, разом з іншими питаннями функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень, взагалі можуть бути врегульовані постановою Кабінету Міністрів України Про єдиний державний реєстр судових рішень та доступ до інформації про судові рішення. У зазначеній Постанові доцільно передбачити механізм створення та функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень, який буде містити інформацію про рішення судів, які набрали законної сили, і мають істотне значення для судової практики у певній категорії справ. Окремо слід виробити та Закріпити критерії, які повинні використовуватися при здійсненні відбору судових рішень, враховуючи Додаток II до Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам № К (95) 11 від І 1,09.96 р. відносно відбору, обробки, надання та архівації судових рішень, в правових інформаційно-пошукових системах.
У контексті принципу гласності судочинства є актуальним питання щодо транспарентності судової влади у стосунках з засобами масової інформації, пресою. Відповідно до ст. 26 Закону України Про друковані засоби масової