Принцип гласності у цивільно-процесуальному праві
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду відповідної справи[20,с. 241].
Гласність судочинства забезпечується гласною процедурою судочинства, процесуальними гарантіями і її не слід тлумачити розширено. Для осіб зацікавлених вона гарантується визначальними правами учасника цивільного судочинства - правом приймати участь у суді та правом бути заслуханим при розгляді своєї справи.
Що стосується права журналістів отримати рішення суду, то у законодавстві відсутня спеціальна регламентація цього питання. Відповідно до ст.26 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні журналіст має право: на вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання відкритої за режимом доступу інформації; відвідувати державні органи влади, органи місцевого і регіонального самоврядування, а також підприємства, установи і організації та бути прийнятим їх посадовими особами; відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом; на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються чинним законодавством України. Згідно зі ст. 37 Закону України Про інформацію не підлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі, поряд з державною таємницею, конфіденційною інформацією та інформацією, що стосується особистого життя особи, інформацію про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду у тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню, порушити право людини на справедливий та об'єктивний судовий розгляд її справи, створити загрозу життю або здоров'ю будь-якої особи[24,с. 214].
Зміст названих статей, на перший погляд, начебто передбачає систему правових дозволів для представників засобів масової інформації (преси), яким кореспондуються обов'язки тих чи інших суб'єктів права. І тому деякі автори вважають, що, виходячи зі свободи журналістів та засобів масової інформації, а також їх ролі у суспільстві, представники засобів масової інформації - журналісти мають право на отримання судових рішень по конкретних справах, на відміну від ординарних громадян. Така думка уявляється спірною.
Як відомо, проблема відносин засобів масової інформації та судів є досить складною і потребує більш чіткого законодавчого врегулювання. Разом з тим, що стосується цивільного процесуального законодавства та його застосування, то, виходячи з предмету процесуально-правового регулювання сфери цивільного судочинства, слід відмітити, що журналісти не мають право отримати судове рішення по конкретній справі. Реалізація їхніх професійних прав може здійснюватися лише в межах загальної гласності цивільного судочинства (гласності для народу), а право на отримання копії рішення мас лише обмежене коло суб'єктів процесуальної діяльності і це право с похідним від права знайомитися з матеріалами справи або з реалізацією інших процесуальних прав - права на оскарження тощо.
цивільний судочинство гласність
Висновок
Отже, гласність цивільного процесу полягає в тому, що, за загальним правилом, суд розглядає справи у відкритих засіданнях при громадянах, які не є учасниками процесу, при представниках засобів масової інформації, що мають вільний доступ до залу судового засідання. Винятки з цього принципу складають випадки, коли в цивільній справі торкаються інтереси державної таємниці. Тому слухання завжди проводяться в закритому судовому засіданні. Перелік відомостей, що складають державну таємницю, зазначений у Законі України Про державну таємницю . Принцип гласності перш за все, відповідно до ст. 9 Закону про судоустрій забезпечує кожному вільний, без жодних обмежень право на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи. Ця вимога закріплюється процесуальними нормами і реалізується таким чином: правом особи бути присутньою при розгляді її справи у суді; при проголошенні судового рішення у її справі; отримати копії судового рішення тощо.
Розгляд справ відбувається відкрито при розгляді справ у всіх судових інстанціях, а також при розгляді всіх категорій справ: кримінальних, цивільних, господарських. Відкритий розгляд справи означає, що кожний громадянин, якому виповнилося 16 років, вправі бути присутнім в залі судового засідання і може робити письмові нотатки. Відкритий судовий розгляд є засобом громадського контролю за діяльністю суду, забезпечує виховний вплив судового процесу. У випадках передбачених процесуальним законодавством, справа може слухатися у закритому судовому засіданні. Зокрема, закритий судовий розгляд є обовязковим, коли це необхідно в інтересах охорони державної таємниці. Крім того, законом допускається закритий судовий розгляд за вмотивованою ухвалою суду, яка виноситься за заявою осіб, що є учасниками процесу, або за ініціативи суду. У закритому судовому засіданні допускається розгляд цивільних справ, зокрема про усиновлення, з метою збереження таємниці усиновлення, а також з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі. Судове рішення вбудь-якому разі оголошується публічно, але в ньому с