Принцип гласності у цивільно-процесуальному праві
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
інформації (пресу) в Україні, здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності, журналіст використовує права та виконує обов'язки, передбачені Законом України Про інформацію та цим Законом. Журналіст має право: на вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання відкритої за режимом доступу інформації; відвідувати державні органи влади, органи місцевого і регіонального самоврядування, а також підприємства, установи і організації та бути прийнятим їх посадовими особами; відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом тощо.
Що стосується публікацій про судові справи у засобах масової інформації, формальних обмежень чинне законодавство не містить. Разом з тим, допустимість таких публікацій обмежується неприпустимістю порушення конституційних прав і свобод громадян та дотримання законодавчих заборон щодо впливу на суддів у будь-який спосіб, а також цивільним процесуальним законодавством.
Щодо права журналістів та інших осіб на отримання інформації та ознайомлення з матеріалами судової справи, в тому числі права вимагати від суду надання судових рішень, то слід підкреслити, що за ЦПК України таке право мають тільки особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду відповідної справи. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень і ухвал ( п. 9 ст. 6 ЦПК України). Отже, право на отримання інформації, ознайомлення з матеріалами цивільної справи та отримання копії судових актів відповідно до ЦПК України мають лише особи, на права яких вплинуло судове рішення по справі. При цьому природно виникає питання щодо співвідношення норм ЦПК України та Закону України Про інформацію в частині прав інших осіб та журналістів отримувати копії судових актів чи знайомитися з матеріалам справи. Згідно з цим законом об'єктами інформаційних відносин є документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах. Всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України (ст.ст.8, 9 Закону).
Оскільки відповідно до ст. 10 даного Закону судові рішення відносяться до виду інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, вони мають бути доступними. Регламентується лише доступ до інформації, яка за своїм правовим режимом є конфіденційною або таємною (ст. 30 Закону України Про інформацію), чого не можна сказати про матеріали цивільних справ та судові рішення. Виходячи з цього, на перший погляд, можна виснувати, що законодавство передбачає необмежені можливості кожного громадянина, юридичної особи, журна ІІі та знайомитися з матеріалам цивільних справ та отримувати судові рішення у плані реалізації їх права на інформацію. Уявляється, що таке розширене тлумачення гласності цивільного судочинства та права на інформацію як права отримувати відомості про діяльність органів судової влади по конкретних справах не є точним. І Цивільне процесуальне законодавство та законодавство про інформацію мають застосовуватися системно, відповідно до предмета правового регулювання. У цьому відношенні, на наш погляд, слід чітко розділяти гласність правосуддя і цивільного судочинства, яка відбивається у передбачених законом процесуальних формах (гласність для народу та гласність для сторін), та, власне, інформаційні відносини, які виникають у певних сферах життя і діяльності суспільства і держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації, в тому числі у сфері діяльності органів судової влади як гілки державної влади. Крім того, відповідно до законодавства про інформацію право на отримання інформації обумовлено певним інформаційним приводом для особи, яка направляє запит на отримання інформації. Таким інформаційним приводом виступає особиста юридична зацікавленість отримати певну інформацію, виходячи з того, що громадяни, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію за умов необхідності для реалізації ними власне своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. В цьому відношенні ЦПК України та Закон України Про інформацію, на наш погляд, достатньо гармонізовані і не конкурують, оскільки, як вже зазначалось, п.9 ст.6 ЦПК України передбачає, що особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право на отрим