Принцип гласності у цивільно-процесуальному праві
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ий час[21,с.187].
Трансляція - це розповсюдження телевізійних або радіомовних програм з допомогою технічних засобів зв'язку (ст. 1 Закону України Про телебачення та радіомовлення ). Трансляцією вважається як повне, так і часткове відтворення судового засідання. Разом з тим, на нашу думку, не вважається трансляцією відтворення лише зображення судового засідання (відеоряду) у новинах, інших інформаційних повідомленнях, в яких не відтворюється зміст судового засідання.
Право на трансляцію судового засідання слід відрізняти від обовязку телерадіоорганізації безкоштовно повідомляти рішення суду, що набрали чинності і містять розпорядження про оголошення їх через дану телерадіоорганізацію (ч.3 ст. 27 Закону України Про телебачення та радіомовлення ).
У разі транслювання судового процесу з порушенням встановленого порядку, може постати питання про відповідальність за порушення таємниці особистого життя. Правопорушником може бути або суд (який дозволив транслювання без згоди усіх осіб, які беруть участь у справі), або засіб масової інформації (який провів трансляцію без дозволу (ухвали) суду).
Відповідно до ст.9 Закону України Про інформацію всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Детальний звукозапис судового розгляду корисний для таких цілей:
-одержання поточного звукозапису судових засідань (до завершення справи);
забезпечення повноти звукозапису, записування всіх дій, які відбуваються;
-порівняння офіційного судового і альтернативного звукозапису;
оскарження дій судді;
фіксація заперечень проти дій судді;
фіксація пояснень сторін, показань свідків та інших учасників процесу;
подання зауважень на неповноту або неправильність технічного запису судового засідання[23,с. 214].
Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні. В цьому випадку рішення оголошується тільки особам, які брали участь у справі. Прилюдність проголошення рішення означає зачитування його тексту (або лише вступної та резолютивної частини) учасникам процесу та присутнім у залі судового засідання. Якщо ці особи в залі судового засіданні відсутні (наприклад, не дочекалися), рішення вважається проголошеним.
Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду відповідної справи. Відповідна інформація про результати розгляду справи надається особам, які брали участь у справі, а також іншим особам, прав та інтересів яких стосується рішення суду.
Хід судового засідання фіксується технічними засобами. Порядок фіксування судового засідання технічними засобами встановлюється главою 5 розділу ІІІ ЦПК[2,с.23].
Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, зроблений судом. Інші записи мають приватний характер. Вони не є офіційними, але теж можуть мати правове значення, наприклад, для встановлення змісту показань свідка у разі, коли технічний запис судом не проводився. Суд не має права вилучати ці приватні записи в учасників процесу навіть тоді, коли вони були зроблені таємно від нього.
. Практика застосування принципу гласності у цивільному судочинстві
Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами як засада судочинства закріплена у п.7 ст. 129 Конституції України. Гласність судочинства у Конституції поєднується з повним фіксуванням судового процесу технічними засобами, оскільки фіксація судового процесу технічними засобами розглядається як спосіб забезпечення гласності судочинства[1,с. 48].
Зміст принципу гласності судочинства регламентований і у ст. 6 ЦПК України. На відміну від конституційного припису щодо гласності судового процесу та його повного фіксування технічними засобами, ст. 6 ЦПК України має назву: Гласність та відкритість судового розгляду і регламентує головним чином підстави закритого розгляду справи у судовому засіданні[2,с.5].
Гласність судочинства є необхідним елементом правосудної діяльності органів судової влади, а також умовою реалізації права на судовий захист сторонами - основних учасників судочинства та інтересів суспільства у справедливому правосудді. Виходячи з цього, гласність судочинства має, на наш погляд, три аспекти: обов'язок суду забезпечити гласність судочинства; право сторін на гласний розгляд справи; право бажаючих (публіки) бути присутніми у відкритих судових засіданнях, розповсюджувати та отримувати інформацію про діяльність суду.
Незважаючи на значимість гласності судочинства для забезпечення вимог справедливого правосуддя, чинним процесуальним законодавством не передбачаються процесуальні наслідки порушення даного принципу. Виходячи з цього, в процесуальній літературі пропонуються певні конструкції адміністративного позову захисту права на гласний суд не лише учасниками цивільног