Анархізм в Росії: теорія та практика
Дипломная работа - История
Другие дипломы по предмету История
ті" особистості проти несправедливості (анархо-феміністичний напрям, анархо-капіталістичний напрям, синтетичні напрями ).
Частина анархістських організацій розпочала роботу по інтеграції в органи місцевого самоврядування з метою популяризації власних ідей. Досить багато анархістських організацій поповнили ряди політичних партій та громадських організацій, які проводять власну діяльність відповідно програм та статутів зареєстрованих державою. Анархісти популяризують власні ідеї за допомогою Інтернету, відкриваючи платні сайти та форуми, займаються охороною памяток історії та культури, організовують святкування та демонстрації, присвячені постаті Н.Махна та ін. В більшості випадків їхня діяльність спрямована на привернення уваги.
Отже, підводячи підсумок, варто зазначити, що теорія анархізму на сучасному етапі переживає процес модернізації та адаптації до нових суспільних умов. І, напевно, не варто виключати дану теорію з політичної арени. Враховуючи дані тенденції необхідно сказати, що на сучасному посткомуністичному просторі анархістська теорія переживає своє "друге народження". У більшості випадків "анархію" у державі творять не анархістські організації, а наші політики, які поглиблюють політичну кризу боротьбою за чини та повноваження.
Cписок використаної літератури
1.Алексєєв С. Держава розплатиться кровю… : Всесвітня розправа з буржуями - мрія сучасних анархістів // Політика і культура.- 2001.- №40.
2.Анархисты: Из истории политических партий // Родина.-1993.- №5-6.
3.Анархо-синдикаліст. Центральний інформаційний орган Бюро Революційної Конфедерації Анархо-Синдикалістів (РКАС - Україна).- 1998.- №7.
4.Арендт Х. Джерела тоталітаризму.- К., 2002.
5.Арефьева М.А. Философия анархизма.- С-Пб., 1992.
6.Аршинов П. История махновского движения (1918-1921).- Запорожье, 1995.
7.Бабічева О.С. Значення анархо-махновського руху в період української революції 1917-1918 рр. // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк, 2006.- №3.
8.Бабічева О.С. Причини поразки анархістського руху наприкінці 1920-початку 1921 рр. // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк, 2006.- №4
9.Бакунин М.А. Философия, социология, политика.-М., 1989.
10.Белаш А.В., Белаш В.Ф. Дороги Нестора Махно.- К., 1993.
11.Берлін І. Чотири есе про свободу.- К., 1994.
12.Біденко А. Сучасні українські реалії теорії анархізму // Людина і
Політика.- 2000.-№4.
13.Боровик М. Анархізм в Україні 1917-1921 рр.: закономірність чи
випадковість? // Укр. істор. журн.- 2006.- №2.
14.Боротьба з тероризмом / Ліпкан В.А., Никифорчук Д.Й., Руденко М.М.-
К., 2002.
15.Брусенський О. У Кременчуці незаконно встановлено памятник Махнові // Українська газета плюс .- 2006.- №37.- 19 жовтня.
16. Будницкий О.В. Терроризм в российском освободительном движении:
идеология, этика, психология: (2 пол. ХIX - нач. XX в.).- М., 2000.
17. Верастюк В.Ф. Махновщина: повстанський селянський рух на Україні
(1918-1921).- К., 1992.
18. Винар Л. Причини до ранньої діяльності Нестора Махна в Україні //
Розбудова держави.- ч.2.- Монреаль, 1953.
19. Вишневецький Б. Сіла свиня за стіл... // Персонал Плюс.- 2006.-№40.- 6-
12 жовтня.
20. Волка С.С. Нестор Махно. Воспоминания.- М., 1992.
21. Волковинський В.М. Батько Махно.- К., 1992.
22. Володин А.И. Чернишевский или Нечаев? О подлинной и мнимой
революционности в освободительном движении России 50-60 годов XIX в
- М., 1976.
23. Георгиева Н.Г. Революционное движение в России в кон. ХIX - нач.
XX в.- М., 1986.
24. Герасименко Н.В. Батько Махно. Мемуары белогвардейца.
Воспроизведение издания 1928 г.- М., 1990.
25.Гібер Й.Г. Від поета до вчителя, від анархіста до класика: (Б.Брехт) // Всесвіт. - 1998. - №8.
26.Глинский Б.Б. Революционный период русской истории (1861-1881 гг.):
Исторические очерки.- С-Пб.,1993.
27.Гон М.М. Особливості міжетнічної взаємодії в контексті політичних процесів на Західно-Українських землях у міжвоєнний період.- Рівне, 2006.
28.Горев Б. Анархизм в России (от Бакунина до Махно).- М., 1969.
29.Графский В.Г. Бакунин.- М., 1985.
30.Грациози А. Большевики и крестьянство на Украине в 1918-1919 годах: очерк о большевиках и крестьянских восстаниях.- М., 1997.
31.Грицак Я. Українська революція 1914-1923: нові інтерпретації // Україна модерна.- ч. 2-3.- Львів, 1999.
32.Дюкло Ж. Бакунин и Маркс. Тень и свет.- М., 1975.
33.Ермаков В.Д. Портрет российского анархиста начала века // Социс.- 1996.- №3.
34.Эврич П. Русские анархисты 1905-1917.- М., 2006.
35.История политических партий в России.- М., 1994.
36.Історична наука: термінологічний та понятійний довідник: Навч. посіб. / В.М. Литвин, В.І. Гусев, А.Г. Слюсаренко та ін.- К., 2002.
37.Канев С.Н. Октябрьская революция и крах анархизма (борьба партии большевиков против анархизма 1917-1922).- М.,1974.
38.Канев С.Н. Революция и анархизм: из истории борьбы революционных демократов и большевиков против анархизма (1840-1917 гг.).-М., 1987.
39.Комин В.В. Анархизм в России.- Калинин, 1969.
40.Комин В.В. Нестор Махно. Мифы и реальность.- М., 1990.
41.Красная книга ВЧК Т.1-2.- М., 1989.
42.Кривенький В.В. Анархисты. Документы и материалы. Т. 2 (1917-1935).-
С-Пб., 1998.
43.Кропоткин П.А. Этика: Избранные труды.- М., 1991.
44.Кропоткин П.А. Записки революционера.- М., 1988.
45.Кропоткин П.А. Хлеб и Воля. Современная наука и анархия.- М., 1990.
46.Кулегин А.М. Мы переживаем самый страшный момент, от которого зависит наша судьба, счастье и свобода народа (листовки 1917-го) // Новый журнал.- 1996.- №4.
47.Косиченко Л. Незапланований памятник // Урядовий курэр.- 2006.- №237.- 15 грудня.
48.Кудрявцев Л. Звисті стежки Нестора Махна // Урядовий курэр.- 2006.- ?/p>