Аналіз системи оперативного управління виробництвом продукції підприємства "Ювілейне" Полтавської області

Дипломная работа - Менеджмент

Другие дипломы по предмету Менеджмент

?часного інформування служби про хід робіт, відхилення у виробничому процесі, своєчасному виконанні оперативних розпоряджень, які надходять з диспетчерського пункту, доповідей про їх виконання.

Ведення диспетчерською службою різних форм оперативної документації в якій фіксується, накопичується і зберігається інформація допомагає керівнику і спеціалістам значно заощаджувати час на пошук даних, необхідних для прийняття оптимального управлінського рішення. Використовувана диспетчерською службою документація поділяється на планову, облікову та аналітичну. До планової документації, яка є основою ефективності роботи диспетчерської служби, належить:

  • річний виробничо-фінансовий план господарства і виробничі завдання підрозділів;
  • плани польових робіт по періодам сільськогосподарського року та технологічні карти;
  • плани ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки;
  • - оперативні плани робіт по відділкам.
  • Облікова документація включає:
  • - дані первинного обліку (з продуктивності праці, обсягам продукції, приросту живої ваги тварин, витрат кормів та ін.);
  • - зведені дані контрольованих показників по відділкам, фермам, ділянкам та ін.;
  • відомість заявок на наступний період чи на перспективу. Аналітична документація включає дані по оперативному аналізу:
  • виробництво і збут продукції тваринництва;
  • темпи проведення основних видів робіт в тваринництві;
  • темпи ремонту тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин в осінньо-зимовий період;
  • забезпеченість матеріально-технічними ресурсами планових заходів.
  • Перерахована вище інформація відображається в журналах, графіках, таблицях. Інформація, яка надходить на диспетчерський пункт відображає не лише кількісну сторону виробництва, а і її якісний бік (витрата насіння, препаратів для боротьби зі шкідниками і хворобами, витрати органічних і мінеральних добрив та ін.) Спираючись на ці документи спеціалісти господарства можуть вчасно реагувати на зміни у виробничій ситуації і застосовувати попереджувальні заходи. Вторинними документами диспетчерської служби є графіки, які складаються на основі інформації журналів, в процесі її первинної обробки. Графіки відображають показники в двох координатах: обсяг і час. На графіках відображається виконання основних польових робіт, проведення технічного обслуговування тракторів, оперативний графік ремонту сільськогосподарської техніки, виробництво і продаж продукції і т. д. Головна вимога при побудові графіків це достовірність, наочність, змістовність, простота для сприйняття, зручність при використанні і зберіганні.
  • Якість оперативного управління залежить і від місцезнаходження диспетчерського пункту. В господарстві, диспетчерська служба розміщена в конторі державного підприємства, поряд з кабінетом директора, що значно підвищує ефективність цієї служби. Організовуючи роботу диспетчерської служби керівництво зобов'язує диспетчерів вчасно доводити до виконавців щоденні оперативні плани, контролювати стан машино-тракторного парку і його використання по змінним і добовим виробіткам; виконання планових завдань по виробничих об'єктах; приймати запити підрозділів, здійснювати фіксацію оперативних даних в журналах і графіках. Оперативна робота диспетчерської служби спрямована на своєчасне виявлення порушень у виробничому процесі,на подання негайної організаційної і технічної допомоги. Диспетчерська служба характеризується наявністю прямих і зворотних потоків інформації. Кількість інформації, яка надходить на диспетчерський пункт залежить від кількості виробничих підрозділів, переліку вирощуваних культур, переліку продуктивної ВРХ, валової та реалізованої продукції, перелік виробничих об'єктів. Завданням оперативного управління є визначення оптимальних обсягів інформації, яка необхідна для управління виробничими процесами.
  • Планування в господарстві здійснюється по всім технологічним операціям із зазначенням строків і місця їх виконання, застосовуваним знаряддям праці і видам ресурсів. Ефективність здійснення оперативного планування досягається завдяки одночасному плануванню і корегуванню робіт, пов'язаних з виконанням основної роботи, участю в обговоренні планів всіх зацікавлених спеціалістів, застосування обґрунтованих показників продуктивності машино-тракторного парку.
  • Ефективність управління залежить від вміння враховувати вплив випадкових факторів. До таких факторів належать погодні явища, які обумовлюють зміну умов виробництва (перезволоження ґрунту, полягання хлібів, розвиток на посівах хвороб, бур'янів, погіршення стану доріг, поломка техніки, хвороба або травма працівників та ін.). Більшість із цих факторів не прогнозована, їх можна враховувати лише як вірогідні, базуючись на раніше накопиченій інформації. За багаторічну діяльність в господарстві спеціалісти виробили певний методологічний підхід до планування, який заснований на врахуванні конкретної ситуації. Такий підхід дає можливість в умовах обмежених ресурсів вибудовувати систему надання переваг певним виробничим операціям.
  • Здійснюючи оперативний контроль керівництво господарства виходить із важливості обєкта контролю. В рослинництві - це виконання графіка основних робіт, виконання плану виробництва і реалізації продукції, якість реалізованої продукції, тривалість виконання технологічних операцій, в тваринництві - проведення зооветеринарних ?/p>