Прагматизм Джона Дьюi
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?мСЦСФ досвСЦд, можна судити по двох його характеристиках:
ДосвСЦд включаСФ сновидСЦння, нездоровя, хвороба, смерть, працю, вСЦйну, сумяття, двозначнСЦсть, неправду й оману, вона включаСФ трансцендентнСЦ системи, так само як СЦ емпСЦричнСЦ; магСЦю й марновСЦрства так само, як СЦ науку.
ЦСЦннСЦсть поняття досвСЦду для фСЦлософськоi рефлексСЦi полягаСФ в тому, що воно позначаСФ як поле, сонце, хмари й дощ, насСЦння й урожай, так СЦ людини, що трудиться, становить плани, винаходить, користуСФться речами, страждаСФ й насолоджуСФться. ДосвСЦд позначаСФ все, що переживаСФться в досвСЦдСЦ, дСЦяльнСЦсть СЦ долю людини.
ЦСЦль фСЦлософСЦi, по Джемсу, полягала в тому, щоб допомагати людинСЦ, так сказати, рухатися в потоцСЦ досвСЦду до якимсь поставленим iм цСЦлям. Тому одним з визначень СЦстини в Джемса була ii здатнСЦсть вести нас вСЦд однСЦСФi частини досвСЦду до СЦншоi, бСЦльше нам бажаноi, розумСЦСФ. РЖншими словами, СЦстина в Джемса виступала не як якась статична данСЦсть, а як знаряддя для нашоi дСЦi, як спосСЦб досягнення наших цСЦлей. РЖ в цьому-те й складався основний прояв або вираження його прагматизму.
Думка Дьюi йде в тСЦм же напрямку, але значно далСЦ. Його головна СЦдея складаСФться в перетвореннСЦ й реконструкцСЦi самого досвСЦду. Мова йде, отже, не про здСЦйснення якоiсь випадковоi одиничноi мети, але про систематичне вдосконалювання досвСЦду у всСЦх сферах життя, людськоi дСЦяльностСЦ.
СкорСЦше усього, Дьюi мав на увазСЦ насамперед соцСЦальну реконструкцСЦю, полСЦпшення життя людей. Джемс вважав СЦснуюче суспСЦльство не тСЦльки далеким вСЦд досконалостСЦ, але навСЦть взагалСЦ погано органСЦзованим. ВСЦн постСЦйно вказував на його протирСЦччя, конфлСЦкти, наявнСЦсть бСЦдних, знедолених СЦ т.д. СЦ т.п. Джемс вважав, що мир, у цьому випадку людський мир, поганий, але не безнадСЦйний: вСЦн може бути полСЦпшений. Але як? На це питання Джемс не мСЦг дати ясноi вСЦдповСЦдСЦ. ВСЦн покладав своi надСЦi на волю й дСЦяльнСЦсть окремоi людини, на вождСЦв, пророкСЦв, великих особистостей.
Джемс говорив, щоправда, про бСЦльш-менш соцСЦалСЦстичне майбутнСФ, до якого ми, очевидно, рухаСФмося, вСЦн пропонував усунути психологСЦчнСЦ мотиви вСЦйни шляхом створення його морального еквСЦвалента у виглядСЦ свого роду трудових армСЦй для молодСЦ. ВСЦн виступав проти панування монополСЦй СЦ проти СЦмперСЦалСЦстичноi полСЦтики. РЖ це, мабуть, усе. Як полСЦпшити мир, вСЦн толком не знав.
Щодо цього Дьюi зробив набагато бСЦльше. Дьюi СЦз самого початку своСФi дСЦяльностСЦ прагнув насамперед перетворити систему утворення, справедливо бачачи в цьому застава сприятливих майбутнСЦх змСЦн.
РЖ вСЦн був прав. Одне СЦз самих бСЦльших лих нашого суспСЦльства складалася, та й ще поки складаСФться, у страшному зниженнСЦ рСЦвня як середнього, так СЦ вищого утворення, що вСЦдбувалося протягом, принаймнСЦ, шСЦстдесятирСЦчнСЦй СЦсторСЦi нашоi краiни.
Правда, та система педагогСЦки, що запропонував Дьюi, пСЦсля перших захватСЦв зазнала твердоi критики, але у всякому разСЦ, завдання реформи педагогСЦки й системи освСЦти вСЦн поставив.
З погляду Дьюi, реформа системи освСЦти була тСЦльки одним СЦз засобСЦв або методСЦв реконструкцСЦi, удосконалювання суспСЦльства, життя, або в самому загальному змСЦстСЦ соцСЦального досвСЦду. Дьюi прагнув намСЦтити, розробити шляхи й способи такого вдосконалювання.
Але соцСЦальний досвСЦд - це, адже, тСЦльки частина людського досвСЦду, СЦ питання тому здобувало в Дьюi бСЦльше широкий характер: про способи реконструкцСЦi досвСЦду взагалСЦ.
Дьюi вважав, що в рядСЦ сфер життя вже СФ величезнСЦ вражаючСЦ успСЦхи. Вони досягнутСЦ в галузСЦ науки, технСЦки й виробництва. ЦСЦ успСЦхи зобовязанСЦ найширшому застосуванню наукового методу.
Таким чином, Дьюi як би вертаСФться до проблеми методу науки, поставленоi ще Ч. ПСЦрсом, але розумСЦСФ цей досвСЦд зовсСЦм по-СЦншому.
Дьюi говорить, що застосування наукового методу в зазначених областях дало блискучСЦ результати. Але в сферСЦ моралСЦ, соцСЦального життя й полСЦтики цей метод, на жаль, дотепер застосування не одержало.
Може бути, це вСЦдбулося тому, що в сферСЦ науки й технСЦки вСЦн застосовувався стихСЦйно, недостатньо усвСЦдомлено. А може бути, тому, що в областСЦ моралСЦ люди просто не знали, як його варто застосовувати.
Можливо, виходячи з подСЦбних мСЦркувань, Дьюi задумав здСЦйснити насамперед логСЦчну реконструкцСЦю аспекту наукового методу. ЗгадаСФмо, що статтСЦ ПСЦрса ЗакрСЦплення вСЦрування, Як зробити нашСЦ СЦдеi ясними були першими двома статтями СЦз серСЦi пСЦд загальною назвою РЖлюстрацСЦi до логСЦки науки.
ВСЦдповСЦдно, СЦ перша робота Дьюi такого ж типу, написана разом зСЦ статтями СЦнших його спСЦвробСЦтникСЦв, була помСЦщена в збСЦрник пСЦд загальною назвою ДосвСЦди по логСЦчнСЦй теорСЦi (1904). РЖнша книга Дьюi на цю тему звалася Нариси по експериментальнСЦй логСЦцСЦ (1916). РЖ нарештСЦ, найбСЦльше докладно його погляди на цю проблему були викладенСЦ в узагальнюючСЦй книзСЦ ЛогСЦка: теорСЦя дослСЦдження (1938).
Короткий виклад його розумСЦння логСЦчноi теорСЦi СФ в популярнСЦй книжцСЦ Як ми мислимо? - у росСЦйському перекладСЦ називаСФться ПсихологСЦя й педагогСЦка мислення. Ця назва передаСФ одну особливСЦсть концепцСЦi Дьюi, що була вСЦдзначена при розглядСЦ навчання ПСЦрса: це змСЦшання логСЦчного аспекту пСЦзнавального процесу з його психологСЦчним аспектом. Воно становить характерну рису прагматизму ПСЦрса й особливо Дьюi.
Дьюi не маСФ нСЦ найменшого подання про дСЦйснСЦ логСЦчнСЦ проблеми й не займаСФться ними. ВСЦн просто привласнив термСЦн логСЦка для позначення свого розумСЦння процесу знання, тобто вклав у це слово зовсСЦм не властиве йому