Аналіз діяльності банку ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"
Курсовой проект - Банковское дело
Другие курсовые по предмету Банковское дело
°сово надані їх власниками в розпорядження банку на певних умовах.
Банківський капітал відіграє визначальну роль у процесі створення та функціонування комерційного банку, хоча за величиною становить незначну частину сукупних ресурсів банку. Частка власного капіталу у ресурсах банку має бути не нижчою за 8 %, тоді як для промислових підприємств це співвідношення, як правило, становить 50 % і вище.
Формування власної капітальної бази є необхідною умовою майбутньої діяльності банку. Тому одна з найсерйозніших проблем, що постають перед менеджментом банку, полягає у залученні та підтримці достатнього обсягу власного капіталу.
Власний капітал банку виконує такі функції:
1) захисну;
2) оперативну;
3) регулюючу.
Власний капітал комерційного банку може також використовуватися для участі у власності акціонерних та спільних підприємств.
Банківський капітал неоднорідний за своїм складом і включає основний капітал та додатковий капітал.
Основною складовою власного капіталу банку, як за значенням, так і за величиною, є статутний капітал, що формується з акціонерного або приватного капіталу емісією акцій чи внесків засновників. Статутний фонд може створюватися лише за рахунок власних коштів учасників чи акціонерів. Не допускається його формування за рахунок банківських кредитів, коштів неприбуткових організацій (таких, які за статутом не мають права на здійснення комерційної діяльності та отримання прибутку), бюджетних коштів, які мають інше цільове призначення.
За рахунок прибутку комерційні банки створюють також спеціальні фонди, що включаються до складу капіталу і призначені для виробничого та соціального розвитку банківської установи.
Оскільки власний капітал є основою діяльності банку, то до нього ставляться спеціальні вимоги у формі обовязкових нормативів. Для цього у вітчизняну банківську практику введено поняття регулятивного капіталу банку, який використовується Національним банком України для регулювання діяльності комерційних банків.
Національним банком України встановлюються обовязкові вимоги щодо розміру регулятивного капіталу, які зобовязані виконувати комерційні банки. Норматив мінімального розміру регулятивного капіталу банків (Н1) визначається в грошових одиницях (тис. євро) диференційовано для діючих і новостворених банків, які поділено на три групи залежно від масштабів діяльності.
Для забезпечення процесу реальної капіталізації банківської системи НБУ розроблено систему заходів щодо визначення рівня достатності та поповнення капіталу банків. Згідно з цим підходом за рівнем достатності капіталу всі банківські установи поділяються на пять груп: добре капіталізовані; достатньо капіталізовані; недокапіталізовані; значно недокапіталізовані; критично недокапіталізовані.
Для характеристики власного капіталу банку розглянемо таблицю 2.1, яка складена згідно балансу банку за 2005-2007 рр.
Таблиця 2.1
Власний капітал
Показник2007 р.2006 р.2005 р.1Статутний капітал2279935209993514999972Капіталізовані дивіденди0003Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)0(2013)(27189)4Емісійні різниці14236036816405Резерви та інші фонди банку29921366790483766Резерви переоцінки, у тому числі:6118636229651902847Резерви переоцінки необоротних активів6078146224451911308Резерви переоцінки цінних паперів481520(846)9Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) минулих років20819170821407210Прибуток/Збиток звітного року, що очікує затвердження5874243441552271611Усього власного капіталу522333832170781748256
На рис.2.1. наочно видна динаміка збільшення обсягу власного капіталу банку на протязі 2005-2007 рр.
Рис.2.1. Динаміка власного капіталу банку
2.2 Формування ресурсів банку з депозитних та недепозитних джерел
Під зобовязаннями банку слід розуміти вимоги до активів банківської установи, що зобовязують її сплатити фіксовану суму коштів у визначений час у майбутньому. У бухгалтерському обліку до зобовязань включаються кошти на поточних рахунках клієнтів, кредиторська заборгованість, заборгованість за нарахованими процентами та відстрочена дебіторська заборгованість за доходами, але не входять доходи, прибуток та внутрішньобанківські розрахунки. Структура зобовязань банку наведена на рис.2.2.
Рис. 2.2. Структура зобовязань банку
Оскільки банк - це установа, яка здійснює операції переважно із залученими коштами, то співвідношення між балансовим капіталом та зобовязаннями має бути не менше ніж 1: 5
Аналіз зобовязань банку починають з визначення їх суми за балансом, для цього обчислюють залишки коштів за названими рахунками на підставі балансу банку. На цьому ж етапі аналізу дається характеристика зміни суми зобовязань банку у динаміці, а також їх структури. Для зручності аналізу зобовязання банку класифікуються за різноманітними ознаками, тобто залежно від вкладників, за групами клієнтів, від форми власності, від строку і порядку повернення, за ціною ресурсів тощо.
Так, за якісним складом зобовязання поділяються на такі групи:
- цінні папери власного боргу;
- субординована заборгованість;
- депозити;
- кошти до запитання клієнтів та коррахунки інших банків;
- строкові депозити;
- депозити та кредити інших банків;
- кредити, отримані від міжнародних фінансових організацій;
- кредиторська заборгованість банку;
- за податками до бюджету;
- позабюджетним фондам;
- працівникам банку;
- інша креди