Правовий режим цінних паперів в Україні
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
о Закону, деривативи розподіляються на:
-фондовий дериватив (базовий актив цінні папери);
-валютний дериватив (базовий актив валютні цінності);
-товарний дериватив (базовий актив біржовий товар, крім цінних паперів) [45, c. 80-82].
У Цивільному кодексі України та Законі України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" використовується термін „похідні цінні папери" це такі цінні папери, механізм випуску і обігу яких повязаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом) цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів. При цьому не зазначається, які саме цінні папери відносяться до похідних. Слід звернути увагу на те, що Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" не містить визначення похідних цінних паперів, не вказує на наявність такого виду цінних паперів у їх переліку.
До „похідних цінних паперів" можна було б віднести стандартизовані похідні, які можуть використатися на організаційно-оформлених ринках та мають риси цінних паперів. При цьому наявність у визначенні деривативів, що пропонується у Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств", слів „стандартний контракт" та встановлення вимог до стандартної (типової) форми деривативів не є достатнім до віднесення всіх перелічених у ньому деривативів до „похідних цінних паперів".
У 1997 р. ДКЦПФР затвердила „Правила випуску і обігу фондових деривативів", де визначення терміну „фондовий дериватив" не відповідає визначенню, що міститься в Законі "Про оподаткування прибутку підприємств". Так, відповідно до Правил, „фондовий дериватив" це документ, щодо якого ДКЦПФР зробила висновок про віднесення його до похідного цінного паперу як опціону чи фючерсу. Вказаним документом до видів похідних цінних паперів також віднесено варант різновид опціону на купівлю. Опціон, фючерс та варант використовуються на організаційно-оформлених ринках як стандартизовані похідні фінансові інструменти, тому вони можуть розглядатися як „цінні папери". Разом з тим, форвардний контракт, який у світовій практиці не є біржовим інструментом, справедливо не включено до переліку похідних цінних паперів.
Слід памятати, що фючерсні контракти - це стандартизовані біржові форвардні контракти, які засвідчують зобовязання сторін. Але, на відміну від форвардних контрактів, які укладаються для забезпечення реального руху базового активу від продавця до покупця, по фючерсних контрактах існує механізм дострокового погашення зобовязань (закриття позиції). Це приваблює багатьох учасників ринку, які не мають на меті придбати (продати) базовий актив, або зовсім його не мають, але хочуть отримати спекулятивні доходи. Спекулянти учасники фючерсної гри, які створюють умови для стабілізації ринку та збільшення його ліквідності. За допомогою фючерсних контрактів хеджери управляють ризиком та переносять його на спекулянтів, останні за це отримують додаткові доходи.
Біржа (організатор торгівлі) створює умови для гарантування виконання зобовязань за контрактом. Це забезпечується внесенням кожною із сторін фючерсної торгівлі на спеціальні рахунки гарантованої суми, яка називається маржа.
Маржа буває:
Початкова маржа кошти, які депонуються у момент відкриття позиції.
Підтримуюча маржа це мінімальний рівень, до якого може знизитися залишок коштів на рахунку.
Варіаційна маржа кошти, які депонуються наприкінці кожної торгової сесії для приведення у відповідність з початковою маржею зобовязань по фючерсних контрактах, якщо депонована сума зменшується нижче рівня підтримки.
Розміри початкової і підтримуючої маржі встановлюються організаторами торгівлі в правилах торгівлі фючерсними контрактами.
Опціон, на відміну від фючерсного контракту, надає його покупцю право купити (опціон на купівлю - call) або продати ( опціон на продаж put) базовий актив за встановленою ціною або протягом відповідного терміну (американський стиль) або на встановлену конкретну дату у майбутньому (європейський стиль). Продавець зобовязаний виконати угоду, якщо покупець скористається своїм правом. Ціна базового активу, по якій виконується угода, якщо покупець скористається своїм правом, має назву „ціна виконання опціону".
Сума, яку сплачує покупець продавцю за придбане право це премія опціону. Розмір премії залежить від наступних основних факторів:
-поточної ціни базового активу, - різниці між поточною ціною базового активу і ціною виконання,
-часу, що залишився до дати виконання,
-поточного рівня без ризикових процентних ставок,
-індивідуальної оцінки учасниками ринку майбутньої динаміки цін на базові активи,
-від стилю і виду опціону [52, c. 126-127].
2.4 Правовий режим інших груп цінних паперів
Перехід економіки України до ринкових відносин передбачає створення сприятливих умов для розвитку конкуренції, підприємництва і бізнесу. Складовою цього процесу є розвиток системи фінансових ринків, зокрема ринку цінних паперів. Цінні папери дають змогу одержати гроші на довгостроковий період (кредитні цінні папери) або в безстрокове користування (акції). Завдання ринку цінних паперів полягає у забезпеченні більш повного і швидкого переливання заощаджень від фізичних і юридичних осіб до емітентів за ціною, що влаштовує обидві сторони.
Відносини, які виникають при цьому процесі, мають бути законодавчо врегуль