Geum.ru


Порушення ритму серця в дСЦтей. ДифузнСЦ захворювання сполучноi тканини

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



МРЖНРЖСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАРЗНИ

ЛУБЕНСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ

РЕФЕРАТ

З ПЕДРЖАТРРЖРЗ

НА ТЕМУ:

Порушення ритму серця в дСЦтей. ДифузнСЦ захворювання сполучноi тканини

Виконала: студентка

Рудь ЛСФна

Лубни 2009

Порушення ритму серця в дСЦтей

ОсобливостСЦ порушення ритму серця в дСЦтей

Переважають аритмСЦi функцСЦонального характеру, часто обумовленСЦ вегетативними дисфункцСЦями з переважанням ваго або симпатикотонСЦi.

  1. Синдроми порушення ритму серця нерСЦдко повязанСЦ з вродженими вадами серця.
  2. Переважають аритмСЦi, повязанСЦ з порушенням утворення СЦмпульсу (номотопнСЦ та гетеротопнСЦ).
  3. Характерна раптова поява пароксизмСЦв.
  4. СпостерСЦгаСФться швидкий розвиток серцевоi недостатностСЦ.

Принципи терапСЦi порушень ритму серця

  1. За можливостСЦ усунути причину аритмСЦi.
  2. ОцСЦнити стан гемодинамСЦки.

8. Виявити основне й супутнСЦ захворювання.

  1. У разСЦ органСЦчного ураження серця обовязкова терапСЦя основного захворювання.
  2. При вегетативних дисфункцСЦях лСЦкування проводити з урахуванням iх типу.
  3. СанацСЦя вогнищ хронСЦчноi СЦнфекцСЦi.
  4. Дотримуватися режиму та дСЦСФти, багатоi на вСЦтамСЦни, калСЦй та СЦншСЦ мСЦнерали.

Показання для призначення антиаритмСЦчних засобСЦв:

  1. НаявнСЦсть вСЦдповСЦдних скарг.
  2. СтСЦйка синусова тахСЦкардСЦя.
  3. ШлуночковСЦ екстрасистоли.
  4. Напад пароксизмальноi тахСЦкардСЦi.
  5. Миготлива аритмСЦя.
  6. Порушення гемодинамСЦки.
  7. Для пСЦдтримки гемодинамСЦки (у дСЦтей грудного вСЦку частота скорочень шлуночкСЦв повинна бути не меншою нСЦж 60 за 1 хв, для дСЦтей старшого вСЦку не менше нСЦж 4550 за 1 хв).

При безсимптомних аритмСЦях антиаритмСЦчнСЦ препарати не призна чають.

КлСЦнСЦчнСЦ особливостСЦ аритмСЦй, що потребують екстреного лСЦкування СЦ надання невСЦдкладноi допомоги

Пароксизмальна суправентрикулярна тахСЦкардСЦя КлСЦнСЦчнСЦ особливостСЦ. Раптовий початок нападу, збСЦльшення час тоти серцевих скорочень до 180320 за 1 хв СЦ рСЦзке його припинення. ТривалСЦсть вСЦд кСЦлькох секунд до кСЦлькох днСЦв. ХарактернСЦ вегетативнСЦ симптоми: запаморочення, нестача повСЦтря, нудота, страх смертСЦ, блСЦдСЦсть, пСЦдвищена пСЦтливСЦсть, вСЦдзначаСФться посилена пульсацСЦя В скронях, набрякання шийних вен, частСЦ сечовипускання.

ЛСЦкувальна тактика. У дСЦтей пСЦсля 3-рСЦчного вСЦку починають ii ваготонСЦчних рефлекторних проб, якСЦ використовують тСЦльки при над-шлуночковСЦй пароксизмальнСЦй тахСЦкардСЦi:

  1. проба ЧермакаГерСЦнга (натиснення на дСЦлянку каротидного синуса протягом 1020 с);
  2. проба Вальсальви (натужування на закритому носСЦ);
  3. викликання блювотного рефлексу;
  4. крижана вода 0 С на обличчя (у дСЦтей вСЦком до 3 рокСЦв);
  5. проба АшнераДаньiнСЦ (рСЦвномСЦрне натиснення на обидва очнСЦ яблука протягом 45 с) зараз проводиться рСЦдко, оскСЦльки може призвести до вСЦдшарування сСЦткСЦвки.

При всСЦх ситуацСЦях, що супроводжуються тахСЦкардСЦСФю, показанСЦ оксигенотерапСЦя.

Одночасно необхСЦдно заспокоiти дитину, дати седативнСЦ засоби (0,20,3 мг на 1 кг маси тСЦла): настоянку валерСЦани з собачою кропивою, аденозид (по 12 краплСЦ на рСЦк життя). Якщо цСЦ заходи не ефективнСЦ, вводять аденозин (0,1 мг на 1 кг маси тСЦла внутрСЦшньовенно швидко). Якщо пСЦсля першоi дози тахСЦкардСЦя продовжуСФться, можна повторити введення препарату в дозСЦ 0,2 мг на 1 кг маси тСЦла. ЗамСЦсть аденозину можна використовувати дигоксин (у будь-якому вСЦцСЦ) або верапамСЦл (СЦзоптин) у дСЦтей пСЦсля 1 року життя. Використовують 0,25 % розчин СЦзоптину СЦз розрахунку 0,10,15 мг на 1 кг маси тСЦла (ампула 2 мл розчину мСЦстить 5 мг СЦзоптину, вводять внутрСЦшньовенно повСЦльно).

При вСЦдсутностСЦ ефекту через 35 хв повторюють рефлекторний вплив. Через 1020 хв повторюють введення СЦзоптину в тСЦй самСЦй дозСЦ. При вСЦдсутностСЦ ефекту через ЗО60 хв внутрСЦшньовенно вводять 10 % розчин новокаiнамСЦду (15 мл на 1015 мл СЦзотонСЦчного розчину натрСЦю хлориду) з 1 % розчином мезатону (0,10,3 мл). Препарати вводять пСЦд контролем артерСЦального тиску.

Рефлекторний вплив перСЦодично повторюють кожнСЦ 20ЗО хв. При вСЦдсутностСЦ ефекту протягом 1,52 год внутрСЦшньовенно повСЦльно вводять 0,05 % розчин строфантину з панангСЦном у вСЦковСЦй дозСЦ, через 24 год дуже повСЦльно вводять бета-адреноблокатор (пропра-нолол або СЦндерал) по 2ЗмлОД % розчину кожнСЦ 2 хв до досягнення терапевтичного ефекту. При неефективностСЦ терапСЦi проводять синхронСЦзовану кардСЦоверсСЦю та дефСЦбриляцСЦю, яка показана в усСЦх випадках гостроi серцевоi недостатностСЦ з порушенням гемодинамСЦки. У подальшому проводять СЦмплантацСЦю кардСЦостимулятора.

Шлуночкова пароксизмальна тахСЦкардСЦя КлСЦнСЦчнСЦ особливостСЦ. Шлуночкова пароксизмальна тахСЦкардСЦя це завжди тяжкий стан, пацСЦСФнт перебуваСФ у станСЦ шоку. Початок раптовий. Частота серцевих скорочень збСЦльшуСФться до 120140 за 1 хв. СпостерСЦгаються задишка, бСЦль у серцСЦ; вегетативнСЦ симптоми мСЦнСЦмальнСЦ. ШийнСЦ вени пульсують з частотою, набагато меншою вСЦд частоти артерСЦального пульсу (дСЦагностична ознака передсердно-шлу-йочковоi дисоцСЦацСЦi). Швидко розвиваСФться серцева недостатнСЦсть. В особливо тяжких випадках спостерСЦгаСФться клСЦнСЦка тахСЦсистолСЦчноi форми синдрому МорганьiАдамсаСтокса.

ЛСЦкувальна тактика. ВаготонСЦчний вплив неефективний. СерцевСЦ глСЦкозиди протипоказанСЦ внаслСЦдок можливостСЦ розвитку фСЦбриляцСЦi шлуночкСЦв.

ТерапСЦю почи