ПорСЦвняльний аналСЦз внутрСЦшнСЦх функцСЦй радянськоi та пострадянськоi Украiни
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
дяни.
На вСЦдмСЦну вСЦд звичайних, сучасних СЦснуючих держав, демократична, соцСЦальна, правова держава не стоiть над народом, не СФ силою, якСЦй пСЦдвладно все населення краiни. ВСЦдношення мСЦж демократичною, соцСЦальною, правовою державою СЦ громадянином ТСрунтуСФться на СЦнших принципах, на началах спСЦвробСЦтництва, довСЦри СЦ партнерства: громадяни добровСЦльно беруть участь у розвязаннСЦ завдань СЦ функцСЦй держави, а держава, у свою чергу, забезпечуСФ, охороняСФ СЦ захищаСФ права громадян, турбуСФться про iх добробут. На таких пСЦдставах СЦ створюються правовСЦ принципи, норми СЦ правовСЦдносини мСЦж громадянами та державою; мСЦж громадянським суспСЦльством СЦ демократичною, соцСЦальною, правовою державою.
Що ж СФ особливо важливим у розвитку та функцСЦонуваннСЦ нашоi держави - демократичноi, соцСЦальноi, правовоi - як записано у КонституцСЦi Украiни? Насамперед, це змСЦна спСЦввСЦдношення держави СЦ громадського суспСЦльства на користь останнього; утвердження прСЦоритету права СЦ правового закону; зростання ролСЦ нацСЦональних рис у дСЦяльностСЦ украiнськоi держави та розширення ii соцСЦальноi бази. У звязку з цим поступово вСЦдбуваСФться передача певних обСФмСЦв дСЦяльностСЦ вСЦд держави до громадянського суспСЦльства та органСЦв мСЦсцевого самоврядування.
Як впливаСФ розбудова громадянського суспСЦльства на становлення ii внутрСЦшнСЦх функцСЦй демократичноi, соцСЦальноi, правовоi держави? З огляду полСЦтичного СЦдеалу держава маСФ спСЦвпрацювати з громадянським суспСЦльством, а не домСЦнувати над ним. РЖ це за умови, коли права людини СЦ громадянина розглядаються як найвища цСЦннСЦсть, а iх гарантСЦя - як головне завдання соцСЦально-правовоi держави.
Призначення СЦснуючоi в наш час в УкраiнСЦ держави полягаСФ у створеннСЦ мСЦцних передумов побудови, функцСЦонування СЦ розвитку громадянського суспСЦльства, з одного боку, СЦ у перетвореннСЦ самоi держави в соцСЦально-полСЦтичний СЦнститут з новими функцСЦями, якСЦ б вСЦдповСЦдали потребам громадянського суспСЦльства - з СЦншого. Як слушно зауважив Р. Дарендорф, громадянське суспСЦльство розвиваСФться самостСЦйно, а завдання держави полягаСФ в тому, щоб створити для цього вСЦдповСЦднСЦ умови [5, с. 31].
Таким чином, унаслСЦдок взаСФмодСЦi правовоi держави СЦ СЦнститутСЦв громадянського суспСЦльства поступово частина повноважень (чи компетенцСЦi) вСЦд держави переходить до громадянського суспСЦльства, що значною мСЦрою впливаСФ як на розвиток функцСЦй громадянського суспСЦльства, так СЦ на розвиток функцСЦй правовоi держави, якСЦ бСЦльше спрямованСЦ на виконання власних повноважень СЦ менше втручаються в особисте життя громадян. Тому в демократичному суспСЦльствСЦ завжди вСЦдбуваСФться пошук розумного спСЦввСЦдношення мСЦж регулятивною роллю держави СЦ саморегулюючими можливостями громадянського суспСЦльства [5, с. 77].
ПромСЦжне мСЦсце у вСЦдносинах держава - людина займаСФ громада. Саме тому провСЦдною тенденцСЦСФю у розвитку сучасних функцСЦй держави СФ саморегулювання, розвиток самоорганСЦзацСЦi та самоврядування. МСЦсцеве самоврядування здСЦйснюСФться територСЦальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так СЦ через органи мСЦсцевого самоврядування: сСЦльськСЦ, селищнСЦ, мСЦськСЦ ради та iх виконавчСЦ органи. Саме тут людина зустрСЦчаСФться з державою у повсякденному своСФму життСЦ [9, с. 37]. Йдеться про переваги децентралСЦзацСЦi влади, коли на змСЦну монополСЦi центру приходить принцип договСЦрних вСЦдносин мСЦж державою та самоврядуванням - двома формами органСЦзацСЦi суспСЦльств, що СФ в УкраiнСЦ не лише певною альтернативою демократичному СЦнституту подСЦлу влад, а доповнюСФжавою СЦ мСЦжнародними органСЦзацСЦями, якСЦ також частково перебирають на себе частину повноважень окремих держав у всСЦх сферах суспСЦльного життя. Завдяки глобалСЦзацСЦi, розмиваються кордони мСЦж рСЦзними державами, iх економСЦкою, культурою. Все менше залишаСФться тих сфер життя, де уряд окремоi держави мСЦг самостСЦйно приймати рСЦшення, яке б не враховувало факторСЦв зовнСЦшньополСЦтичного впливу. Ця обставина додатково впливаСФ на вибСЦр напрямСЦв дСЦяльностСЦ держави з урахуванням того, як СЦнтегруватись до цСЦнностей СФвропейськоi демократСЦi СЦ водночас захистити своi власнСЦ СЦсторичнСЦ традицСЦi, економСЦку, культуру, безпеку.
Незважаючи на самостСЦйний характер у прийняттСЦ рСЦшень, украiнська держава все ж таки не СФ абсолютно суверенною СЦ незалежною, СЦ зазнаСФ певних обмежень, як у внутрСЦшнСЦй, так СЦ у мСЦжнароднСЦй сферах, зокрема: 1) правами СЦ свободами людини, якСЦ СФ сферою самовизначення особи, куди не втручаСФться держава; 2) суверенСЦтетом народу, який покладено в основу КонституцСЦi Украiни; 3) СЦнтересами нацСЦональноi безпеки держави; 4) законами, якСЦ регулюють вСЦдносини в державСЦ, а також загальновизнаними принципами та нормами мСЦжнародного права, згСЦдно з якими здСЦйснюСФться зовнСЦшньополСЦтична дСЦяльнСЦсть державноi влади [1, с. 9].
МСЦжнароднСЦ органСЦзацСЦi створюються для вирСЦшення певного комплексу специфСЦчних проблем, якСЦ не може вирСЦшити окрема держава у будь-якСЦй сферСЦ життСФдСЦяльностСЦ суспСЦльства в епоху глобалСЦзацСЦi. Саме для цього були створенСЦ СЦ функцСЦонують: ЮНЕСКО (що перебираСФ на себе частину повноважень держав у сферСЦ розвитку культури); РЖнтерпол (що координуСФ дСЦяльнСЦсть держав у сферСЦ дотримання законодавства, охорони прав людини СЦ перебираСФ на себе частину повноважень вСЦд правозахисноi функцСЦi держави); МСЦжнародна органСЦзацСЦя працСЦ, МСЦжнародний Валютний Фонд, СвСЦтовий Банк (що перебирають на себе частину повноважень держави у сферСЦ реалСЦзацСЦi е