ПорСЦвняльний аналСЦз внутрСЦшнСЦх функцСЦй радянськоi та пострадянськоi Украiни
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
В°ми, що розвиваються. При цьому вСЦн пСЦдкреслював, що всСЦ основнСЦ функцСЦi - це обСФктивно необхСЦднСЦ напрями дСЦяльностСЦ соцСЦалСЦстичноi держави [2, с. 14].
Розглядаючи проблему подСЦлу функцСЦй на основнСЦ та неосновнСЦ, М.В. ЧерноголовкСЦн зауважив, що залишаСФться незясованим питання про вСЦдмСЦннСЦсть основних функцСЦй держави вСЦд неосновних ii функцСЦй [7, с. 131]. Основним функцСЦям держави притаманнСЦ такСЦ загальнСЦ риси: по-перше, у них яскраво вСЦдбиваСФться сутнСЦсть держави та ii соцСЦальне призначення; по -друге, основнСЦ функцСЦi вСЦдносяться до дСЦяльностСЦ держави в цСЦлому всСЦма чи багатьма ланками державного апарату; по-третСФ, з огляду змСЦсту СЦ структури основнСЦ функцСЦi мають комплексний характер, що вимагаСФ системного пСЦдходу до iх аналСЦзу [8, с. 16].
Серед основних функцСЦй М.В. ЧерноголовкСЦн вирСЦзняв головнСЦ функцСЦi держави, розглядаючи iх як такСЦ напрямки (СЦ сторони) дСЦяльностСЦ соцСЦалСЦстичноi держави, якСЦ безпосередньо виражають ii перетворюючу, творчу природу [2, с. 7-8]. Цими функцСЦями вСЦн називав господарсько-органСЦзацСЦйну СЦ культурно-виховну функцСЦi.
У межах основних функцСЦй радянськоi держави радянськСЦ вченСЦ обТСрунтовували також необхСЦднСЦсть СЦснування неосновних функцСЦй, якСЦ мають конкретизувати змСЦст основних функцСЦй радянськоi держави [5, с. 64-66]. НеосновнСЦ функцСЦi - порСЦвняно самостСЦйно бСЦльш вузькСЦ напрями ii дСЦяльностСЦ, якСЦ належать до складу основних функцСЦй як елементи iх внутрСЦшньоi структури [13, с. 17].
Таку класифСЦкацСЦю функцСЦй радянськоi загальнонародноi держави подСЦляла переважна бСЦльшСЦсть радянських вчених-юристСЦв, якСЦ вважали, що всСЦ функцСЦi радянськоi загальнонародноi держави мають полСЦтичний характер СЦ спрямованСЦ в кСЦнцевому рахунку на реалСЦзацСЦю полСЦтики партСЦi СЦ держави [4, с. 29-30]. Саме такий погляд радянських авторСЦв на функцСЦi держави вСЦдповСЦдав уявленню про радянську державу як головне знаряддя соцСЦалСЦстичного будСЦвництва [5, с. 29], дСЦяльнСЦсть якоi спрямована на вдосконалення соцСЦалСЦзму СЦ на досягнення вищоi мети радянськоi держави - розбудови безкласового комунСЦстичного суспСЦльства [4, с. 36]. За допомогою функцСЦй радянська держава здСЦйснювала всебСЦчне СЦ централСЦзоване керСЦвництво усСЦма сторонами суспСЦльного життя [6, с. 29].
ОкремСЦ вченСЦ-юристи вважали, що подСЦл фунуспСЦльства [4, с. 36]. За допомогою функцСЦй радянська держава здСЦйснювала всебСЦчне СЦ централСЦзоване керСЦвництво усСЦма сторонами суспСЦльного життя [6, с. 29].
ОкремСЦ вченСЦ-юристи вважали, що подСЦл функцСЦй на основнСЦ та неосновнСЦ, головнСЦ та неголовнСЦ у юридичнСЦй лСЦтературСЦ не можна визнати задовСЦльним [2, с. 13]. КрСЦм того, не можна знайти обСФктивний критерСЦй для розмежування понять основних СЦ неосновних функцСЦй держави [8, с.13]. КласифСЦкацСЦя функцСЦй держави на основнСЦ та неосновнСЦ, головнСЦ та неголовнСЦ носять здебСЦльшого оцСЦночний характер СЦ не мають чСЦтких наукових критерСЦiв [8, с. 13]. ВнаслСЦдок цього в теорСЦi функцСЦй СЦснуСФ велика плутанина у визначеннСЦ поняття функцСЦя держави, а ще бСЦльше у питаннСЦ класифСЦкацСЦя функцСЦй держави [2, с. 15]. Так вважаСФ сучасний росСЦйський дослСЦдник функцСЦй держави А.Ф. Черданцев: Визнання того чи СЦншого напряму дСЦяльностСЦ держави як основного, головного, чи не дуже головного залежить вСЦд оцСЦнок самого дослСЦдника, який займаСФться проблемою функцСЦй держави. Цим можна пояснити ту обставину, що у рСЦзних джерелах, в тому числСЦ СЦ у пСЦдручниках, даСФться рСЦзний перелСЦк функцСЦй [5, с. 115].
Розглядаючи ТСенезу становлення державностСЦ вСЦд епохи диктатури пролетарСЦату до сучасноi демократичноi украiнськоi держави потрСЦбно розкрити елементи схожостСЦ, а отже СЦ наступництва у ii розвитку. Як вважаСФ Ю.А Тихомиров, у внутрСЦшньому розвитку держави зберСЦгаються елементи однСЦСФi держави СЦ правовоi системи, якСЦ легко переходять в СЦншу державу, вСЦдображаючи СЦсторичну наступнСЦсть народу СЦ краiни [3, с. 9]. Звичайно, мСЦж народами, краiнами СЦ державами, дСЦйсно СЦснуСФ наступнСЦсть певних традицСЦй, СЦсторичних здобуткСЦв, культури тощо, але вони не завжди так легко переходять вСЦд одного СЦсторичного перСЦоду до СЦншого, особливо коли йдеться про якСЦснСЦ, революцСЦйнСЦ змСЦни у суспСЦльствСЦ, про перехСЦд вСЦд тоталСЦтарноi держави до демократичноi. Тут виникають якСЦсно новСЦ СЦсторичнСЦ умови, новСЦ завдання, що iх вирСЦшуСФ суспСЦльство, держава вСЦдповСЦдними методами. Але у будь-якому випадку ми не можемо СЦгнорувати здобутки радянських вчених в галузСЦ теорСЦi СЦ практики радянськоi держави СЦ права, зокрема у вченнСЦ про функцСЦi держави.
При переходСЦ нашоi держави вСЦд тоталСЦтарного режиму до демократичного, до ринковоi економСЦки, вСЦльного пСЦдприСФмництва та конкуренцСЦi, визнання права кожного бути власником, проведення економСЦчноi, полСЦтичноi, правовоi, адмСЦнСЦстративноi реформи СЦ утвердження демократичноi держави вСЦдбуваСФться еволюцСЦя як внутрСЦшнСЦх, так СЦ зовнСЦшнСЦх функцСЦй держави, постаСФ потреба у розбудовСЦ теорСЦi функцСЦй демократичноi, соцСЦальноi, правовоi держави.
Як правова теорСЦя СЦ вСЦдповСЦдна практика органСЦзацСЦi полСЦтичноi влади, демократична, соцСЦальна, правова держава СФ важливою формою цивСЦлСЦзованого спСЦвСЦснування людей у суспСЦльствСЦ, здСЦйснення народовладдя полСЦтичною органСЦзацСЦСФю громадян СЦ СФ СЦнструментом захисту та забезпечення прав та свобод людини. КонцепцСЦя демократичноi, соцСЦальноi, правовоi держави даСФ вСЦдправнСЦ гуманСЦстичнСЦ орСЦСФнтири для вдосконалення й розвитку сучасноi демократичноi держави (зокрема Украiни), спрямовуСФ вСЦдповСЦдним чином основнСЦ напрямки ii дСЦяльностСЦ.
Демократична, соцСЦальна, правова держава СФ такою державою, де пануСФ правовий закон в усСЦх сферах суспСЦльства, стосовно якого в однаковому становищСЦ перебувають рСЦзнСЦ гСЦлки влади усСЦх рСЦвнСЦв, а також полСЦтичнСЦ партСЦi, громадськСЦ органСЦзацСЦi, рухи, посадовСЦ особи та окремСЦ грома