Поняття правовСЦдносин по соцСЦальному забезпеченню допомогами у звтАЩязку з народженням та вихованням дитини
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ного забезпечення виникаСФ лише в тому випадку, якщо держава бере на себе зобовязання такий вид забезпечення надати. Тому природно, що джерелом виникнення права на конкретний вид соцСЦального забезпечення буде воля держави, виражена в нормативно-правовому актСЦ. Таким чином, суспСЦльних вСЦдносин по соцСЦальному забезпеченню, не регламентованих законодавством, не СЦснуСФ. Це вСЦдрСЦзняСФ iх, наприклад, вСЦд цивСЦльних або сСЦмейних правовСЦдносин. РЖншим аргументом на користь того, що вСЦдносини по соцСЦальному забезпеченню СЦснують винятково у формСЦ правовСЦдносин, СФ те, що право соцСЦального забезпечення СФ галуззю публСЦчного права, для якого характерна сувора нормативна регламентацСЦя суспСЦльних вСЦдносин.
Третьою ознакою правовСЦдносини по соцСЦальному забезпеченню СФ iх претензСЦйно-забезпечувальний характер. Держава в нормативно-правових актах чСЦтко називаСФ правомочного СЦ зобовязаного субСФктСЦв, встановлюСФ iх права та обовязки (компетенцСЦю), визначаСФ юридичнСЦ факти, якСЦ СФ пСЦдставою виникнення правовСЦдносин на конкретний вид соцСЦального забезпечення, а також розмСЦри допомог. СубСФкти правовСЦдносин по соцСЦальному забезпеченню, як правило, позбавленСЦ свободи дСЦй: вони зобовязанСЦ здСЦйснювати дСЦяльнСЦсть у чСЦтко визначених межах. У першу чергу сказане вСЦдноситься до державних органСЦв СЦ посадових осСЦб, якСЦ виступають вСЦд iх СЦменСЦ. РЗхня компетенцСЦя детально регламентована СЦ вони виконують своi обовязки винятково вСЦдповСЦдно до СЦмперативних норм законодавства, причому мСЦра обовязку державного органа визначаСФться мСЦрою вимоги уповноваженоi особи. Це означаСФ, що в односторонньому порядку або за згодою сторСЦн вона змСЦнена бути не може.
У правомочного субСФкта (фСЦзичноi особи) свобода вибору в деяких нечисленних питаннях СЦснуСФ. Вона, в основному, полягаСФ в правСЦ фСЦзичноi особи вирСЦшувати, чи вступати в правовСЦдносини по соцСЦальному забезпеченню; якщо СЦснуСФ альтернатива - у виборСЦ конкретного виду соцСЦального забезпечення; а також у питаннСЦ про строки вступу в правовСЦдносини по соцСЦальному забезпеченню.
Четвертою ознакою правовСЦдносин по соцСЦальному забезпеченню СФ специфСЦчний субСФктний склад. Як уже вСЦдзначалося, субСФкти правовСЦдносин по соцСЦальному забезпеченню чСЦтко названСЦ в нормативно-правовому актСЦ. Це даСФ пСЦдставу говорити про те, що правовСЦдносини по соцСЦальному забезпеченню СФ вСЦдносними, тобто такими, в яких обидвСЦ сторони персонально визначенСЦ СЦ СФ носСЦями прав СЦ обовязкСЦв стосовно одна одноi. СлСЦд, однак, вСЦдзначити, що матерСЦальнСЦ правовСЦдносин по соцСЦальному забезпеченню СФ одностороннСЦми, оскСЦльки право на забезпеченню СФ на сторонСЦ громадянина (члена сСЦмi), а обовязок по його наданню - у держави в особСЦ органу соцСЦального захисту населення або у Фонда. Таким чином, в правовСЦдносинах по соцСЦальному забезпеченню правомочним субСФктом СФ фСЦзична особа, а зобовязаним - держава. При цьому, субСФктивне право фСЦзичноi особи без позитивного рСЦшення державного органа не може бути реалСЦзоване. В.М. Горшеньов стосовно подСЦбних ситуацСЦi писав про СЦснування правовСЦдносин, в яких одна сторона надСЦлена функцСЦСФю велСЦння - спецСЦальними владними повноваженнями. У правовСЦдносинах подСЦбного роду бере участь державний орган, посадова особа або громадська органСЦзацСЦя, надСЦлена владними повноваженнями. В якостСЦ характеристики цього виду правовСЦдносин вСЦн вСЦдзначав те, що вони регулюються такими норми права, реалСЦзацСЦя яких неможлива без попередньоi СЦ часом вирСЦшальноi участСЦ уповноважених органСЦв держави, на якСЦ покладена задача сприяти реалСЦзацСЦi субСФктивних прав громадян.
Пятою ознакою правовСЦдносин СФ мета соцСЦального забезпечення, яка полягаСФ у забезпеченнСЦ фСЦзичним особам гСЦдного СЦснування. У звязку з певними життСФвими обставинами (вСЦк, стан здоровя, додатковСЦ витрати тощо), визнаними державою поважними, деякСЦ особи не в змозСЦ самостСЦйно забезпечити собСЦ СЦ своiй сСЦмi гСЦдне СЦснування. Саме у таких випадках держава СЦ бере на себе обовязок сприяти здСЦйсненню права на гСЦдне СЦснування.
Таким чином, виходячи з вище викладеного, можна зробити висновок про те, що матерСЦальнСЦ правовСЦдносини по соцСЦальному забезпеченню - це урегульованСЦ нормами права соцСЦального забезпечення майновСЦ вСЦдносини, якСЦ виникають мСЦж державою в особСЦ ii органСЦв соцСЦального захисту населення, або Фондом, з одного боку, СЦ фСЦзичною особою, з СЦншого, в яких уповноважений субСФкт маСФ право вимагати надання певного виду соцСЦального забезпечення, а зобовязаний - обовязок надати таке забезпечення з метою гарантування права на гСЦдний рСЦвень життя.
УсСЦ перерахованСЦ вище риси властивСЦ СЦ правовСЦдносинам по соцСЦальному забезпеченню допомогами у звязку з народженням та вихованням дитини. У той же час, цСЦ правовСЦдносини володСЦють СЦ низкою специфСЦчних ознак, що дозволяють видСЦлити iх з-помСЦж СЦнших.
По-перше, такСЦ вСЦдносини характеризуються тим, що держава надаСФ матерСЦальну допомогу дСЦтям або особам, якСЦ мають дСЦтей з метою створення економСЦчно сприятливих умов для iх народження та виховання. НеобхСЦднСЦсть субсидСЦарного матерСЦального забезпечення у звязку з народженням та вихованням виникаСФ тому, що народження СЦ виховання дитини спричиняСФ певнСЦ негативнСЦ наслСЦдки матерСЦального характеру. Як правило, такСЦ наслСЦдки виникають у звязку з настанням у одного члена сСЦмi непрацездатностСЦ (соцСЦального характеру), викликаноi необхСЦднСЦстю догляду за дитиною. Це СФ причиною втрати на перСЦод догляду за дитиною заробСЦтноi плати СЦ вСЦдповСЦдно зменшення розмСЦру сСЦмейного бюджету. Якщо ж член сСЦмi, який здСЦ