Поняття й проблеми соцСЦальноi етики
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
при виборСЦ принципСЦв у результатСЦ природних або випадкових обставин. Ця ситуацСЦя чесна для СЦндивСЦдСЦв як моральних особистостей, тобто рацСЦональних СЦстот, що мають своi власнСЦ цСЦлСЦ й здатних до почуття справедливостСЦ.
СправедливСЦсть як чеснСЦсть означаСФ, що вона прийнята у вихСЦднСЦй ситуацСЦi, що чесна. Таким чином, СЦндивСЦди розглядаються як незацСЦкавленСЦ субСФкти. РЗхнСЦ духовнСЦ цСЦлСЦ можуть бути Протилежними. Люди у вихСЦднСЦй ситуацСЦi виберуть два принципи: а) рСЦвнСЦсть вСЦдносно основних воль, прав СЦ обовязкСЦв; б) розподСЦл переваг (доходСЦв, влади, вСЦдповСЦдальностСЦ), що веде до переваг, що компенсують, для кожноi людини, у тому числСЦ для менш успСЦшноi.
ОскСЦльки добробут залежить вСЦд схеми спСЦвробСЦтництва, без якого нСЦхто не мСЦг би мати задовСЦльного життя, розподСЦл переваг повинне бути таким, щоб викликати бажання до спСЦвробСЦтництва в кожного, включаючи тих, чиСФ положення нижче.
У такий спосСЦб зрозумСЦла справедливСЦсть СФ результат чесноi угоди, на основСЦ якого бСЦльше щасливСЦ можуть розраховувати на спСЦвробСЦтництво СЦнших людей, навСЦть тих, чиСФ положення нижче, СЦ ця схема стаСФ умовою добробуту всСЦх.
17. Принципи справедливостСЦ Ролза
СправедливСЦсть СФ мСЦра рСЦвностСЦ й мСЦра нерСЦвностСЦ. Люди повиннСЦ бути рСЦвнСЦ при розподСЦлСЦ соцСЦальних цСЦнностей. Однак справедливим буде й нерСЦвнСЦсть, якщо воно даСФ переваги кожному.
Визначення справедливостСЦ, сформульоване Ролзом, розпадаСФться на два принципи:
1. Кожна людина повинен мати рСЦвне право вСЦдносно найбСЦльше великоi системи рСЦвних основних воль, сумСЦсноi з подСЦбними дСЦями СЦнших людей.
2. СоцСЦальнСЦ й економСЦчнСЦ нерСЦвностСЦ варто органСЦзувати таким чином, щоб:
а) вСЦд них можна було б очСЦкувати переваг для всСЦх СЦ
б) доступ до положень СЦ посад був вСЦдкритий усСЦм.
ОсновнСЦ свободи : полСЦтична (право голосувати й займати офСЦцСЦйну посаду), свобода слова, свобода совСЦстСЦ, свобода думки, - свобода особи, що включаСФ свободу вСЦд психологСЦчного тиску й фСЦзичноi погрози, право мати особисту власнСЦсть СЦ свобода вСЦд довСЦльного арешту або затримки - повиннСЦ бути рСЦвними вСЦдповСЦдно до першого принципу справедливостСЦ.
Другий принцип застосовуСФться до розподСЦлу доходСЦв СЦ багатства, владСЦ й вСЦдповСЦдальностСЦ. Очевидно, що рСЦвнСЦсть не завжди СФ кращим. РСЦвнСЦсть у соцСЦально-економСЦчнСЦй сферСЦ, якщо воно досягаСФться цСЦною обмеження економСЦчноi активностСЦ й примусово низьким рСЦвнем життя бСЦльшостСЦ громадян, не може вважатися благом.
Навпаки, нерСЦвнСЦсть у багатствСЦ може бути джерелом переваг, що компенсують, для кожноi людини (наприклад, завдяки високому прогресивному податку, яким обкладаСФться багатство) СЦ тодСЦ воно, звичайно, справедливо. Цей принцип лежить в основСЦ системи соцСЦальноi справедливостСЦ бСЦльшостСЦ краiн Заходу (ШвецСЦi, Канади, НСЦдерландСЦв).
РЖдея справедливостСЦ як моральний принцип маСФ мету встановити межу СЦндивСЦдуального свавСЦлля. Представимо суспСЦльство, у якому всСЦ блага розподСЦленСЦ нарСЦвно. Це положення встановлюСФ крапку вСЦдлСЦку, що дозволяСФ судити про полСЦпшення. Якщо певнСЦ нерСЦвностСЦ в багатствСЦ й владСЦ зроблять ситуацСЦю кожного краще, тодСЦ цСЦ нерСЦвностСЦ погодяться СЦз загальною концепцСЦСФю. Загальна концепцСЦя не конкретизуСФ, якСЦ нерСЦвностСЦ припустимСЦ; вона вимагаСФ тСЦльки одного, щоб положення кожного було полСЦпшено.
ЛСЦтература
1. Байбурин О.К. Топорков О.Л. У джерел етики. - К., 1990.
2. Кант РЖ. ЛекцСЦi по етицСЦ. - М., 2000.
3. ФСЦлософСЦя. Етика. ПолСЦтика. - К.,1993.
4. Фромм Э. ПсихоаналСЦз СЦ етика. - К., 2003.
5. Фритцше Д. Етика бСЦзнесу. - К., 2002.