Поняття й проблеми соцСЦальноi етики
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
бо Аристотеля), носила СЦндивСЦдуальний характер, вона була вченням про цСЦнностСЦ й цСЦлях СЦндивСЦдуального СЦснування людини як особистостСЦ.
СоцСЦальна етика говорить про цСЦнностСЦ як системному продуктСЦ соцСЦальноi взаСФмодСЦi.
Питання про спСЦввСЦдношення СЦндивСЦдуальноi й соцСЦальноi етики - це ключове питання, вСЦд рСЦшення якого залежить концепцСЦя ролСЦ моралСЦ в сучасному суспСЦльствСЦ.
ДеякСЦ вважають, що мораль втСЦлена й дСЦюча в соцСЦальних СЦнститутах, тобто СЦгнорують роль СЦндивСЦдуальноi моралСЦ, дану помилку, зокрема, робив Маркс СЦ його учнСЦ.
ПодСЦбнСЦ погляди помилковСЦ, що добре видно на прикладСЦ полСЦтичноi етики. ПолСЦтика - це не гра в рамках певних правил. ПолСЦтична етика опираСФться на правила й морально-правовСЦ рамки, у нСЦй дуже важливСЦ особистСЦ чесноти самих полСЦтичних дСЦячСЦв, якСЦ, безумовно, виступають у ролСЦ видатних особистостей, СЦ саме вСЦд iхнСЦх особистих якостей залежить полСЦтика держави й доля багатьох людей. КрСЦм того, гарна полСЦтика ТСрунтуСФться не тСЦльки на чеснотСЦ полСЦтичних акторСЦв, але й на моральнСЦ якостСЦ громадян.
СоцСЦальну й СЦндивСЦдуальну етику варто розглядати не як що взаСФмно виключають, а як що взаСФмно доповнюють фактори соцСЦального процвСЦтання й стабСЦльностСЦ. СоцСЦальна етика - важливий механСЦзм соцСЦальноi СЦнтеграцСЦi сучасного суспСЦльства. РЗi роль зростаСФ пропорцСЦйно зростанню складностСЦ суспСЦльства.
6. МеханСЦзми соцСЦальноi СЦнтеграцСЦi колишнСЦх епох
На першому етапСЦ соцСЦального розвитку, у древнСЦм суспСЦльствСЦ, виникла моральнСЦсть (рСЦд, племя, родина, ритуал, традицСЦя, звичай, церква), що не вимагала особистоi СЦнСЦцСЦативи.
Наступний етап повязаний з розвитком особистостСЦ, формуванням СЦндивСЦдуальноi вСЦдповСЦдальностСЦ, особистого боргу, пошуком особистого щастя й т.д. Цими питаннями займалася традицСЦйна СЦндивСЦдуальна етика. У традицСЦйному суспСЦльствСЦ функцСЦю соцСЦальноi СЦнтеграцСЦi виконували такСЦ соцСЦальнСЦ СЦнститути, як родина, релСЦгСЦя, традицСЦя, держава.
У сучасному суспСЦльствСЦ (модерн) виникли новСЦ соцСЦальнСЦ СЦнститути (вязниця, полСЦтичнСЦ СЦдеологСЦi й партСЦi, мануфактура, лСЦкарня) СЦ збСЦльшилася роль держави. ЗбСЦльшення соцСЦуму привели до створення нових соцСЦальних СЦнститутСЦв (кошти масовоi комунСЦкацСЦi).
Новий час зруйнував суверенСЦтет традицСЦi, родини й релСЦгСЦi й за допомогою держави навязав масам полСЦтичну СЦдеологСЦю методами СЦнституцСЦонального насильства.
Процеси освСЦти й автономСЦзацСЦi особистостСЦ пСЦдСЦрвали старСЦ традицСЦйнСЦ чинностСЦ СЦнтеграцСЦi.
Головна цСЦннСЦсть суспСЦльства модерну - СЦдея волСЦ як прояву людськоi рацСЦональностСЦ. СубСФктом волСЦ може бути особистСЦсть, група, СЦнститут. Ця воля насправдСЦ затьмарена рамками полСЦтичноi СЦдеологСЦi й виступаСФ (наприклад в умовах тоталСЦтарних держав) як гСЦрший вид несвободи. Головна клСЦнСЦка чиннСЦсть у суспСЦльствСЦ модерну - полСЦтична СЦдеологСЦя.
СьогоднСЦшнСЦй розвиток суспСЦльства маСФ потребу в спецСЦально створюваних чинностях СЦнтеграцСЦi. Головна клСЦнСЦка чиннСЦсть постмодерна - соцСЦальна етика.
НСЦж бСЦльше комплексним стаСФ суспСЦльство, тим бСЦльше воно бСЦдуСФ для координування своiх вСЦдносин у соцСЦальних СЦнститутах. Правила дСЦi повиннСЦ бути тим бСЦльше надСЦйнСЦ, чим сильнСЦше розвиваються соцСЦальнСЦ вСЦдносини, чим бСЦльше довг СЦ розгалуженоi стаСФ ланцюжок дСЦй. БСЦльшу частину соцСЦальних дСЦй становлять посередницькСЦ дСЦi, тому соцСЦальна етика повинна бути етикою соцСЦальних СЦнститутСЦв. ЯкСЦ соцСЦальнСЦ СЦнститути повинне мати сучасне соцСЦально орСЦСФнтована держава? Цьому питанню передуСФ питання про сутнСЦсть соцСЦального СЦнституту.
7. СоцСЦальний СЦнститут
Держава, родина, церква, партСЦя, суспСЦльство по СЦнтересах, корпорацСЦя, СМК - колективнСЦ субСФкти, якСЦ не можуть виконувати своi функцСЦi, покладаючись на СЦндивСЦдуальну мораль своiх представникСЦв або конкурентСЦв, тому вони створюють загальнСЦ правила й норми, якСЦ фСЦксуються в законах, КонституцСЦях, указах.
СоцСЦальний СЦнститут - це передана з поколСЦння в поколСЦння нормативна система, що регулюСФ вСЦдносини мСЦж людьми й випливають СЦз цих вСЦдносин. Прикладом соцСЦального СЦнституту СФ школа як система законСЦв, норм, правил поведСЦнки й спСЦлкування.
Завдання соцСЦальних СЦнститутСЦв - забезпечувати стабСЦльну регуляцСЦю соцСЦальних взаСФмодСЦй рСЦзного типу. ДСЦяльнСЦсть соцСЦального СЦнституту залежить вСЦд його органСЦзацСЦi, тобто вСЦд соцСЦальноi структури, що повинна забезпечити виконання певних завдань, СЦ вСЦд системи норм, функцСЦй СЦ обовязкСЦв, якСЦ покладають СЦ розподСЦляються в цСЦй соцСЦальнСЦй структурСЦ.
РЖнститут школи маСФ мета - утворення й виховання дСЦтей.
РЖнститут родини й шлюбу маСФ мета - регулювати вСЦдносини мСЦж статями.
РЖнститут ринку - регулювати вСЦдносини обмСЦну й споживання.
ПолСЦтичнСЦ СЦнститути (держава, партСЦi) мають мета регулювати вСЦдносини мСЦж партСЦями як представниками рСЦзних соцСЦальних верств, а також мСЦж державами.
ТрадицСЦйне суспСЦльство опиралося на такСЦ СЦнститути, 3 як родина, церква, релСЦгСЦя. Сучасне суспСЦльство (модерн) наголошувало на СЦдеологСЦю. СоцСЦально орСЦСФнтоване суспСЦльство (постмодерн) опираСФться на соцСЦальну етику.
З ускладненням суспСЦльства зростаСФ роль соцСЦальних СЦнститутСЦв, завдання яких регулювати певнСЦ соцСЦальнСЦ взаСФмодСЦi протягом тривалого перСЦоду. Добре органСЦзованСЦ соцСЦальнСЦ СЦнститути забезпечують стабСЦльнСЦсть суспСЦльства. ВсСЦ зростаюча анонСЦмнСЦсть соцСЦальноi комунСЦкацСЦi й соцСЦальноi взаСФмодСЦi вимагаСФ посилення ступеня надСЦйностСЦ. Це теж означаСФ збСЦльшення ролСЦ соцСЦальних СЦнститутСЦв як м