Поняття й проблеми соцСЦальноi етики
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
моцСЦллю суспСЦльства, тим бСЦльше коли воно досягаСФться спробами подСЦлити нарСЦвно суспСЦльне багатство. Не зробити, а перерозподСЦлити - ця порочна логСЦка привела в пСЦдсумку до рСЦвностСЦ в бСЦдностСЦ.
РЖдеi справедливостСЦ й рСЦвностСЦ стосовно експлуатованих супроводжувалися СЦдеями ненавистСЦ й класовоi боротьби стосовно визискувачСЦв. У цю прокляту категорСЦю входили всСЦ, хто володСЦв засобами виробництва, а також керуючСЦ, менеджери, СЦнтелСЦгенцСЦя.
Очевидно, що СЦдея справедливостСЦ як рСЦвностСЦ СФ нереалСЦзованою. Проте поняття справедливостСЦ входить у соцСЦальний СЦдеал марксизму СЦ СФ однСЦСФi СЦз сильних гуманСЦстичних сторСЦн його теорСЦi.
12. Що таке справедливСЦсть як нерСЦвнСЦсть?
Не може бути рСЦвностСЦ мСЦж батьком СЦ сином, мСЦж чоловСЦком СЦ дружиною, мСЦж страшимо й молодшим - головну тезу КонфуцСЦя. Завдання государя - виправлення СЦмен, тобто призначення кожного на таку посаду, що вСЦдповСЦдаСФ ступенСЦ його шляхетностСЦ.
ЦСЦ СЦдеi розвивали Платон СЦ Аристотель. В СЦдеальнСЦй державСЦ Платона здСЦйснюСФться подвСЦйний вСЦдбСЦр: генетичний СЦ соцСЦальний. СправедливСЦсть - такий стан суспСЦльства, де кожний займався б своСФю справою. Для досягнення такого положення необхСЦдно визначити й розвити вСЦдповСЦднСЦ здатностСЦ кожноi людини.
З погляду вСЦльного грека, не може бути рСЦвностСЦ мСЦж хазяiном СЦ рабом. Тому Аристотель видСЦляв два види справедливостСЦ: рСЦвнСЦсть для рСЦвних (зрСЦвняльна справедливСЦсть) СЦ нерСЦвнСЦсть для нерСЦвних (розподСЦльна справедливСЦсть).
13. Що таке несправедливСЦсть?
СуспСЦльство несправедливо доти, поки в ньому не створюються спецСЦальнСЦ СЦнститути, що стежать за дотриманням прав людини. СоцСЦальна справедливСЦсть укладаСФться в наявностСЦ принципСЦв, на яких ТСрунтуСФться базисна структура (розподСЦл сукупного суспСЦльного багатства, влади), а також СЦнститутСЦв, що стежать за iхнСЦм дотриманням.
РЖ рабовласницьке, СЦ кастове суспСЦльство, що санкцСЦонують самСЦ довСЦльнСЦ форми дискримСЦнацСЦi, були керованими суспСЦльствами. Проте вони були несправедливими. Можна видСЦлити:
а) узаконену несправедливСЦсть (яка СЦснувала в рабовласницькому й кастовому суспСЦльствСЦ, а також СЦснуСФ там, де рамки закону не досить досконалСЦ);
б) несправедливСЦсть як сваволя одних стосовно менш преуспевшим СЦнших, як порушення закону з особистих або корисливих мотивСЦв.
Несправедливо використовувати переваги, отриманСЦ шляхом захоплення того, що належить комусь СЦншому (його власностСЦ, заслуг, мСЦсця й СЦн.)
СьогоднСЦ в нашСЦй краiнСЦ присутнСЦ всСЦ види несправедливостСЦ: багато з людей приреченСЦ на злидарське СЦснування, багатСЦ не хочуть допомагати бСЦдним, хоча iхнСФ багатство по бСЦльшСЦй частинСЦ засновано на грабежСЦ й обманСЦ власного народу.
14. Що таке формальна справедливСЦсть?
Якщо СФ базисна структура (система соцСЦальних СЦнститутСЦв), правила, якСЦ задовольняють певноi концепцСЦi справедливостСЦ, ця концепцСЦя прийнята всСЦма, СЦ СФ безстороннСЦ суддСЦ, а також СЦншСЦ офСЦцСЦйнСЦ особи, якСЦ дСЦють вСЦдповСЦдно до цСЦСФi концепцСЦi, - таку систему можна назвати формально справедливоi.
Формальна справедливСЦсть вимагаСФ, щоб закони застосовувалися однаково (дорСЦвнюСФ) до усСЦм. Прикладом формальноi справедливостСЦ може бути суд. Але формальна справедливСЦсть може обернутися несправедливСЦстю. Наприклад, можна дСЦяти за законом СЦ дотримувати процедури, можна одержати невСЦрний результат (скажемо, засудити невинного). СудовСЦ помилки - приклад недосконалостСЦ формальноi справедливостСЦ.
15. КонцепцСЦя справедливостСЦ Д. Ролза
СоцСЦальна справедливСЦсть означаСФ роботу з усунення рСЦзних видСЦв дискримСЦнацСЦi й обмеження прав людини.
КонцепцСЦя справедливостСЦ Д. Ролза називаСФться справедливСЦсть як чеснСЦсть.
ОсновнСЦ поняття цСЦСФi теорСЦi: базисна структура, завСЦса невСЦдання, положення найменш успСЦшного, конструктивна нерСЦвнСЦсть. Вона включаСФ два принципи: принцип моральноi рСЦвностСЦ й принцип конструктивноi нерСЦвностСЦ. ЦСЦ принципи вибираються у вихСЦднСЦй ситуацСЦi суспСЦльного договору й завСЦси невСЦдання.
СправедливСЦсть - якСЦсть усього суспСЦльства. Первинним субСФктом принципСЦв справедливостСЦ СФ базисна структура суспСЦльства, тобто устрСЦй головних соцСЦальних СЦнститутСЦв, рамковий порядок. ЦСЦ принципи визначають права й обовязки, а також розподСЦл вигСЦд СЦ пСЦльг. В упорядкованому суспСЦльствСЦ СФ розумСЦння того, що справедливо й що несправедливо, правила вСЦдомСЦ й публСЦчнСЦ.
Але цього недостатньо, тому що гарантуСФ тСЦльки формальну справедливСЦсть, що може обернутися несправедливСЦстю стосовно неправильно засудженого.
16. Трактування справедливостСЦ як чесностСЦ
ВихСЦдноi СФ теорСЦя суспСЦльного договору. Принципи базисноi структури суспСЦльства виступають результатом вСЦльноi угоди. Це такСЦ принципи, якСЦ вСЦльнСЦ рацСЦональнСЦ СЦндивСЦди, що переслСЦдують своi СЦнтереси у вихСЦдному положеннСЦ рСЦвностСЦ приймуть у якостСЦ визначальних.
Ми уявимо, що люди зСЦбралися й домовилися про визначальнСЦ принципи, права й обовязки.
Одна СЦстотна особливСЦсть цСЦСФi ситуацСЦi - у тСЦм, що нСЦхто не знаСФ свого мСЦсця в суспСЦльствСЦ, свого класового положення й свого соцСЦального статусу. А також того, що йому призначене при розподСЦлСЦ природних дарувань, розумових здатностей, чинностСЦ й т.д. Я навСЦть припущу, що сторони не знають своiх концепцСЦй блага й своiх психСЦчних схильностей. Принципи справедливостСЦ вибираються за завСЦсою невСЦдання. Це гарантуСФ, що нСЦхто не виграСФ й не програСФ