Поняття СЦ види правових норм
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
висновкСЦв, отриманих в результатСЦ фСЦлософського (загальносоцСЦологСЦчного) осмислення явищ правовоi дСЦйсностСЦ.
КласифСЦкацСЦя норм права переслСЦдуСФ декСЦлька цСЦлей, в тому числСЦ виявлення iх рСЦзноманСЦтних регулятивних властивостей, визначення мСЦсця рСЦзних норм в механСЦзмСЦ правового регулювання, встановлення системних властивостей норм, iх взаСФмозвязки. НайбСЦльш загальними основами класифСЦкацСЦi СФ iх подСЦл за такими ознаками:
За галузевою належнСЦстю, тобто за предметом СЦ методом правового регулювання, всСЦ норми класифСЦкуються за СЦнститутами СЦ галузями права. У вСЦдповСЦдностСЦ з цими обСФктивними розбСЦжностями законодавець видаСФ кодифСЦкованСЦ акти, формулюючи тим самим галузСЦ законодавства, що вСЦдповСЦдають галузям права: норми державного права, норми цивСЦльного права, норми адмСЦнСЦстративного права, норми кримСЦнального права, сСЦмейного права СЦ т. д.
За юридичною силою, тобто за актами, в яких норми права мСЦстяться, вони дСЦляться на норми закону СЦ норми пСЦдзаконних актСЦв, причому за цСЦСФю ознакою можлива подальша бСЦльш детальна класифСЦкацСЦя.
За ступенем загальностСЦ змСЦсту норми права дСЦляться на норми-принципи, загальнСЦ норми СЦ конкретнСЦ норми. Норми-принципи не мСЦстять яскраво виражених елементСЦв норм права, вони СФ результатом нормативних узагальнень, виражають соцСЦальний змСЦст всСЦх норм права даноi групи. В деяких галузях права норми-принципи дозволяють безпосередньо регулювати вСЦдносини, спецСЦально не врегульованСЦ конкретними нормами. Так, наприклад, принципи цивСЦльного права СФ безпосередньою основою для застосування аналогСЦi права.
На вСЦдмСЦну вСЦд норм-принципСЦв загальнСЦ норми це загальнСЦ правила, що конкретизуються в СЦнших нормах. Так, положення ч. 1 ст. 151 ЦК Украiни, що мСЦстять поняття зобовязання СЦ основи його виникнення, СФ загальною диспозицСЦСФю до багатьох СЦнших норм, якСЦ регулюють рСЦзнСЦ види обставин, служить як бы iх загальною частиною, а ч. 2 цСЦСФi ж статтСЦ, яка встановлюСФ, що зобовязання виникають з договору СЦ з СЦнших основ, вказаних в цьому КодексСЦ, СФ загальною нормою, тобто гСЦпотезою, для багатьох наступних. Загальною нормою СФ ст. 23 КК Украiни, яка визначаСФ види покарань, що застосовуються до осСЦб, що скоiли злочини. Серед загальних норм передове значення мають конституцСЦйнСЦ норми.
Близьким до подСЦлу норм за ступенню формальноi визначеностСЦ (ступенСЦ загальностСЦ) СФ iх дСЦлення за формальними признаками на норми закону СЦ норми пСЦдзаконних актСЦв. В лСЦтературСЦ висказано справедливе судження, що законодавчСЦ норми за своСФю структурною органСЦзацСЦСФю найбСЦльш развинутСЦ. За ступнню узагальнення вони подСЦляються на конституцСЦйнСЦ, кодифкованСЦ и окремСЦ.
За характером (чи складом) правил поведСЦнки (формСЦ регулювання) правовСЦ норми можуть бути зобовязуючими; правонадСЦляючими (дозволяють скоСФння дСЦй, що мСЦстяться в нормСЦ); забороняючими (передбачають стримання вСЦд дСЦй, що мСЦстяться в нормСЦ, тобто СФ непрямою вказСЦвкою на правило поведСЦнки).
ЦСЦ види норм властивСЦ рСЦзним галузям права. ПершСЦ двСЦ групи СФ специфСЦчно регулятивними в позитивному змСЦстСЦ. В адмСЦнСЦстративному, природоохоронному, кримСЦнально-виконавчому СЦ СЦнших галузях права переважне мСЦсце займають зобовязуючСЦ норми, в цивСЦльному ж правонадСЦляючСЦ. Але немаСФ таких галузей права, вмСЦст яких вичерпувалось би однСЦСФю групою норм. НавСЦть в кримСЦнальному правСЦ системСЦ забороняючих норм необхСЦдним компонентом зобовязуючСЦ норми загальноi частини, а норми про необхСЦдну оборону СЦ крайню необхСЦднСЦсть правонадСЦляючСЦ.
СпецифСЦка забороняючих норм полягаСФ в тому, що вони формулюються як напСЦвдиспозицСЦi, тобто прямо не встановлюють правил позитивнi поведСЦнки, що СФ характерне для зобовязуючих СЦ правонадСЦляючих норм. Вони вказують лише на забороняючСЦ дСЦi, якСЦ не можна чинити, СЦ тим самим диктують правила поведСЦнки. Ттому в зобороняючих нормах немаСФ прямо виражених диспозицСЦй. СтаттСЦ кримСЦнального кодексу, що вмСЦщують дСЦi, якСЦ кримСЦнально караються, представляють собою гСЦпотези, якСЦ злились з диспозСЦцСЦями. Але якщо iх брати разом з положеннями загальноi частини, то характер диспозицСЦй-заборон вимальовуСФться повнСЦстю. ОсобливостСЦ кримСЦнального закону зводяться до того, що заборона в ньому словесно не сформульований, але вСЦн в силу своСФi загальновСЦдомостСЦ логСЦчно припускаСФться.
Наприклад, кримСЦнальне покарання за крадСЦжку власностСЦ означаСФ заборонену дСЦю. Як повинен вести себе субСФкт, якСЦ йому слСЦд вибирати установки, яким чином зорСЦСФнтувати себе в суспСЦльнвй практицСЦ вСЦн повинен вирСЦшити сам.
АналСЦзуючи соцСЦальну природу норм права, приходимо до висновка про ведуче значення дозволень, оскСЦльки вони передбачають встановлення державою зобовязань СЦ заборон. Це значить, що всСЦ цСЦ способи регулювання складають СФдину систему, причому змСЦни в однСЦй з норм права обвязково вимагають коректування СЦнших.
В соцСЦальному планСЦ домСЦнуючий елемент правовоi норми полягаСФ в тому, що вона що-небудь наказуСФ, забороняСФ чи дозволяСФ. Якщо наказова норма поведСЦнки одночасно щось забороняСФ чи дозволяСФ, вирСЦшальним, найбСЦльш суттСФвим в нСЦй все ж СФ те, що вона наказуСФ. Цей домСЦнуючий елемент правовоi норми завжди можна визначити. Можна видСЦлити два змСЦсти дозволу: в рамках зобовязуючих чи забороняючих норм СЦ вмСЦщене в правонадСЦляючСЦй нормСЦ.
Очевидна умовнСЦсть подСЦлу норм права на вказанСЦ види. В процесСЦ iх реалСЦзацСЦi дСЦючСЦ субэкти завжди спСЦввСЦдносяться один з одним як носСЦi прав СЦ обовязкСЦв. Без такго звязку норми права неможливо втСЦлити. Однак цей подСЦл маСФ СЦ п