Поняття СЦ види правових норм

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



дно, впливаСФ на структуру права бСЦльш високих рСЦвнСЦв. Iстотний вплив на структуру права маСФ СЦ вСЦдокремлення загальних правових розпоряджень, в яких закрСЦплюються правовСЦ поняття, принципи, правове положення субСФктСЦв, загальнСЦ умови здСЦйснення тих чи СЦнших юридичних дСЦй СЦ т. д.

Будучи складовою частиною бСЦльш широкоi проблеми, питання про структуру юридичноi норми маСФ своСФ достатньо самостСЦйне значення. Тут (як СЦ при характеристицСЦ видСЦв юридичних норм) перед нами мСЦкроструктура права. В нСЦй, на вСЦдмСЦну вСЦд макроструктури - подСЦлу права на галузСЦ СЦ СЦнститути (система права) - не так наглядно СЦ рельСФфно проглядаються соцСЦально-полСЦтичнСЦ особливостСЦ правового регулювання. В той же час в структурСЦ норми СЦ видах норм проявляються тСЦ специфСЦчнСЦ функцСЦi, якСЦ виконують юридичнСЦ норми як первинна ланка структури права, забезпечення конкретизованого, детального, точного СЦ визначеного нормативного регулювання суспСЦльних вСЦдносин. А звСЦдси в розглядуваних питаннях бСЦльшого значення набувають юридико-технСЦчний бСЦк, конструктивнСЦ моменти органСЦзацСЦi змСЦсту норми, тобто те, що вСЦдтноситься до догми права.

СтруктурСЦ норми права властива своя типова схема (модель) звязкСЦв утворюючих ii елементСЦв. Головне в цСЦй типовСЦй схемСЦ - нормативна побудова СЦнтелектуально-вольового СЦ юридичного змСЦсту державноi волСЦ. Ця нормативна побудова полягаСФ в тому, що змСЦст норми не тСЦльки виражаеться за допомогою таких категорСЦй, як права СЦ обовязки, але СЦ маСФ характер загального правила, особливо в одночасно СЦснуючих нормах-приписах СЦ логСЦчних нормах.

Норма-припис втСЦлюСФ державне велСЦння у виглядСЦ цСЦльного нормативного положення, присвяченого конкретному питанню правового регулювання. ЛогСЦчна ж норма характеризуСФ сутнСЦсть СЦ звязок конкретних розпоряджень, iх державно-примусовСЦ, нормативно-регулюючСЦ якостСЦ. ВнутрСЦшня будова, звязок елементСЦв, що утворюють структуру норми, вСЦдрСЦзняються СЦнварСЦантнСЦстю, жорсткСЦстю, незруйнуванням. Причому цСЦ елементи (гСЦпотеза, диспозицСЦя, санкцСЦя) обСФднанСЦ не на умовах СЦСФрархСЦчноi залежностСЦ, як це характерно в основному для звязку елементСЦв усерединСЦ галузей СЦ СЦнститутСЦв права, а на умовах синтетичноi залежностСЦ при якСЦй вСЦдсутнСЦсть хоча б одного з необхСЦдних елементСЦв приводить до руйнування даноi цСЦлСЦсСЦностСЦ - юридичноi норми.

З зовнСЦшнього боку (тобто з боку зовнСЦшньоi форми) норми-приписи СЦ логСЦчнСЦ норми одержують мовно-логСЦчний, словесно-документальний виклад в текстСЦ нормативного юридичного акту: його статтях СЦ СЦнших структурних пСЦдроздСЦлах акту.

Головне, що тут необхСЦдно вСЦдмСЦтити, це рСЦзницю мСЦж нормою права СЦ статтею нормативного акту. Однак спСЦввСЦдношення мСЦж нормою СЦ статтею залежить вСЦд того, чи розглядаСФться це спСЦввСЦдношення як таке, що можна застосувати до логСЦчноi норми чи до норми-припису.

ЛогСЦчна норма, покликана виразити в основному звязки мСЦж спецСЦалСЦзованими нормативними приписами, iх державно-примусовСЦ, нормативно-регулюючСЦ якостСЦ, в бСЦльшостСЦ випадкСЦв мСЦстяться в декСЦлькох статтях нормативного акту чи навСЦть в статтях рСЦзних нормативних актСЦв.

Норма-припис, як правило, вСЦдповСЦдаСФ первиннСЦй структурнСЦй частинСЦ тексту нормативного акту (статтСЦ, пункту, абзацу статтСЦ, конкретнСЦй фразСЦ тексту). Дроблення норми-припису, розподСЦл його змСЦсту мСЦж рСЦзними статтями, пунктами статтСЦ СЦ т. д. взагалСЦ неможливий. Норма-припис - це цСЦльне, логСЦчно завершене СЦ формально закрСЦплене державно-владне велСЦння. За своСФю словесно-логСЦчною побудовою вона представляе собою нероздСЦльну СФднСЦсть за формулою якщо-то.

Практика законодавства показуСФ, що видСЦлення частини норми-припису можливе лише шляхом самостСЦйного ii формулювання у виглядСЦ особливого загального правила (при цьому якСЦсть самостСЦйного правила зберСЦгаСФ СЦ урСЦзана норма).

Однак при характеристицСЦ спСЦввСЦдношення норми-припису СЦ статтСЦ важливо вСЦдмСЦтити, що повного спСЦвпадСЦння тут також нема. Норма-припис - це правило, велСЦння, нормативно-владне судження, тодСЦ як стаття представляСФ собою лише пСЦдроздСЦл тексту нормативного юридичного акту. Отже, в даному випадку можна говорити тСЦльки про вСЦдповСЦднСЦсть норми права СЦ статтСЦ чи СЦншоi частини тексту акту, а не про iх рСЦвнСЦсть.

Чим вищий рСЦвень спецСЦалСЦзацСЦi права, тим бСЦльш спрощуються правовСЦ приписи, кожний з яких стаСФ самостСЦйним нормативним узагальненням, присвяченим окремСЦй операцСЦi в процесСЦ правового регулювання. При цьому нерСЦдко стаття нормативного акту мСЦстить декСЦлька тСЦсно взаСФмоповязаних правових приписСЦв. Наприклад, ст. 112 Кодексу про шлюб СЦ сСЦмю включаСФ щонайменше чотири приписи: припис-принцип (таСФмниця усиновлення охороняСФться законом), уповноважуючу норму (для забезпечення таСФмницСЦ усиновлення за проханням усиновителя може бути змСЦнено мСЦсце народження усиновленоi дитини...), забороняючу норму (забороняСФться без згоди усиновителей... повСЦдомляти будь-якСЦ данСЦ про усиновлення...), правоохоронну норму-припис (особи, якСЦ розголосили таСФмницю усиновлення проти волСЦ усиновителя, можуть бути притягненСЦ до вСЦдповСЦдальностСЦ згСЦдно встановленого законом порядку).

Структура логСЦчноi норми

Ця структура виражаеться в жорсткому, СЦнварСЦантному звязку таких елементСЦв, якСЦ в своiй СФдностСЦ забезпечують державно-владне регулювання суспСЦльних вСЦдносин. НабСЦр елементСЦв логСЦчноi норми такий, що вСЦн дозволяСФ iй бути автономним, вСЦдносно вСЦдокремленим регулято