Поняття СЦ види правових норм
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ром, акумулюючим все те, що необхСЦдно для юридичного опосередкування суспСЦльних вСЦдносин.
У вСЦдповСЦдностСЦ з цим логСЦчна норма включаСФ до свого складу три основнСЦ елементи: гСЦпотезу, диспозицСЦю, санкцСЦю.
а) гСЦпотеза - зазначення конкретних фактичних життСФвих обставин (подСЦi, дСЦi людей, сукупнСЦсть дСЦй, тобто фактичнСЦ склади), при яких дана норма вступаСФ в дСЦю. ГСЦпотеза (припущення) - це елемент правовоi норми, в якому вказуСФться, при яких умовах слСЦд керуватись даним правилом. В гСЦпотезСЦ викладаються тСЦ фактичнСЦ обставини, при наявностСЦ яких в осСЦб виникають юридичнСЦ права СЦ обовязки. ВСЦзьмемо в якостСЦ прикладу норму цивСЦльного права, викладену в статтСЦ 264 ЦивСЦльного кодексу Украiни, яка визначаСФ обовязок наймодавця по утриманню зданого в найм майна. ГСЦпотезою в данСЦй нормСЦ СФ здача в найм майна. При такСЦй умовСЦ у однСЦСФi особи (наймодавця) виникаСФ обовязок утримувати здане в найм майно, а у другоi (наймача) - право вимагати виконання цього обовязку.
б) диспозицСЦя - серцевина норми права, тобто вказСЦвка на правило (правила) поведСЦнки, яким повиннСЦ пСЦдпорядковуватись субСФкти, якщо вони виявились причетними до умов, перерахованих в гСЦпотезСЦ. ДиспозицСЦя розкриваСФ саме правило поведСЦнки, змСЦст юридичних прав и обовязкСЦв осСЦб. В приведеному вище прикладСЦ диспозицСЦя приписуСФ, що наймодавець зобовязаний проводити за свСЦй рахунок капСЦтальний ремонт зданого в найм майна, якщо СЦнше не передбачене законом чи договором, а наймач у випадку невиконання наймодавцем цього обовязку маСФ право або провести капСЦтальний ремонт СЦ стягнути з наймодавця вартСЦсть ремонту чи зарахувати ii в рахунок найомноi плати або розСЦрвати договСЦр СЦ стягнути збитки, нанесенСЦ його невиконанням.
в) санкцСЦя - вид СЦ мСЦра можливого покарання (кари), якщо субСФкти не виконують приписи диспозицСЦi, чи заохочення за здСЦйснення рекомендованих дСЦй. Тому санкцСЦi призначають, щоб спонукати субСФктСЦв дСЦяти у вСЦдповСЦдностСЦ з розпорядженнями норми права.
СанкцСЦя називаСФ заохочувальнСЦ чи каральнСЦ мСЦри (позитивнСЦ чи негативнСЦ наслСЦдки), що наступають у випадку додержання чи, навпаки, порушення правила, зазначеного в диспозицСЦi норми. Iнколи в статтСЦ закону формуСФться тСЦльки частина норми, а СЦншСЦ ii частини слСЦд шукати в СЦнших статтях чи в СЦншому нормативному актСЦ. ЗвСЦдси слСЦдуСФ необхСЦднСЦсть розрСЦзняти норму права СЦ статтю закону. Це очевидно ще й тому, що в однСЦй статтСЦ нормативного акту наприклад кримСЦнально-правовСЦ, спецСЦалСЦзуются на вираженнСЦ санкцСЦй, що обслуговують норми СЦнших галузей права.
Норма права не виконала б своСФi регулятивноi ролСЦ, якщо б в нСЦй був вСЦдсутнСЦм який-небудь з названих структурних елементСЦв. Тому законодавець при формулюваннСЦ норм зобовязаний виписати кожну частину чи дати вСЦдповСЦдне посилання, а той, хто реалСЦзуСФ норму, повинен мати на увазСЦ всСЦ звязки СФлементСЦв норми, для того щоб юридично грамотно побудувати своi дСЦi.
Структура норми-припису
Це структура первинних частин правовоi матерСЦi, якСЦ знаходять пряме вираження в текстСЦ нормативного акту.
Норми-приписи як клСЦтини СФдиного органСЦзму виконують всерединСЦ нього рСЦзноманСЦтнСЦ задачСЦ, рСЦзнСЦ операцСЦi. Тому трьохчленна схема, яка маСФ суттСФве значення для характеристики логСЦчних норм, не вСЦдповСЦдаСФ структурСЦ реальних норм-приписСЦв. Структурна побудова норм-приписСЦв вСЦдображаСФ головне, що властиве первиннСЦй ланцСЦ нормативноi системи,- забезпечення конкретизованого, детального, точного СЦ визначеного нормування поведСЦнки людей.
З врахуванням спецСЦалСЦзацСЦi права для юридичноi норми-припису характерна типова структурна побудова, що виражаСФ жорсткий закон органСЦзацСЦi ii змСЦсту СЦ яка складаСФться з двох основних елементСЦв:
а) гСЦпотези - частини норми, що вказуСФ на тСЦ умови, тобто фактичнСЦ обставини, при настаннСЦ чи ненастаннСЦ яких норма вступаСФ в дСЦю;
б) диспозицСЦi чи санкцСЦi - частини норми, що вказуСФ на тСЦ юридичнСЦ наслСЦдки, якСЦ наступають при наявностСЦ передбачених нормами умов. В регулятивних (правоустановчих) нормах ця частина норми називаСФться диспозицСЦСФю; вона утворюСФ змСЦст самого правила поведСЦнки, вказуСФ на права СЦ обовязки, якими надСЦляються учасники вСЦдносин, що регулюються.
ВказанСЦ двСЦ частини норми-припису СФ ii обовязковими елементами. Правове велСЦння обовязково повинно мСЦстити вказСЦвки на його суть, тобто на юридичнСЦ наслСЦдки, СЦ на умови iх настання. Отже, норм-приписСЦв без гСЦпотез СЦснувати не може. В будь-яких, самих спецСЦалСЦзованих правових приписах так чи СЦнакше вказуються умови, при яких вони дСЦють.
Важливо звернути увагу на те, що регулятивнСЦ норми-приписи неодмСЦнно, за логСЦкою юридичного регулювання, внутрСЦшньо, а СЦнколи СЦ текстуально повязанСЦ, функцСЦонують в СФдностСЦ з охоронними приписами, якСЦ iх забезпечують, охороняють. Так що в кСЦнцевому результатСЦ регулятивнСЦ СЦ охороннСЦ норми-приписи виражаються у виглядСЦ логСЦчних норм, де СФ всСЦ три елементи - гСЦпотеза, диспозицСЦя, санкцСЦя. При цьому нерСЦдко з кСЦлькома регулятивними нормами-приписами скоординовано одне охоронне нормативне положення, яке виступаСФ у виглядСЦ самостСЦйного припису, а в рамках логСЦчних норм приСФднюСФться то до одного, то до другого регулятивного припису.
3. Види правових норм
Проблема класифСЦкацСЦi юридичних норм, як СЦ багато СЦнших питань теорСЦi права, по свому характеру така, що ii наукове вирСЦшення можливе лише в тому випадку, якщо виходити з