Політична соціалізація молодших школярів (на прикладі контент-аналізу підручників для початкової школи)

Информация - Педагогика

Другие материалы по предмету Педагогика

/i>

  • Державна національна програма “Освіта. Україна ХХІ століття”. Київ, 1994 Розділ “Зміст освіти”. С. 11-14.
  •  

     

    -25-

    вимоги і підходи сформульовані в Державній національній програмі під-ручника. Якщо донедавна він був зорієнтований на інформаційну і від-творюючу функцій, які обслуговували модель навчання: вчитель передає знання, а учень опановує їх на рівні засвоєння присвоєння, то сучасна освіта вимагає особистісно-орієнтованої моделі навчального процесу, вимагає співпраці всіх учасників навчального процесу, а не розрахунку на учнів слухняних виконавців. Тому сучасні підручники, крім інформаційної, мають забезпечувати мотиваційну і розвивальну функції.

    Важливою для авторів залишається проблема добору навчального матеріалу. При цьому слід враховувати, що обсяг підручника не повинен перевищувати можливості дітей. Слід дотримуватись такого правила: якщо тексту забагато, то це стомлює дітей, знижує увагу та інтерес; надмір інформації зумовлює формальне, поверхове знання.

    Структура підручника, текст і позатекстові позначення, символи, колір, ілюстрації мають давати чітке уявлення, чого і як слід навчати за цим підручником. Зокрема, для забезпечення мотивації учня практикуються такі засоби заохочення та підтримки самостійних розумових зусиль учнів: достатній вибір завдань, цікавий матеріал, ілюстрації, схеми міркування. Підручник повинен мати чітку структуру, кольорове і шрифтове виділення опорного матеріалу, в ньому повинна бути достатня кількість ілюстрацій, а ілюстрування букварів взагалі має переважати над їх текстовим наповненням.

    Взагалі, роль підручника у процесі політичної соціалізації молодших школярів не може бути вирішальною. Політична освіта єдність політичного навчання і виховання складається з багатьох факторів. Це і особистісні і професійні якості вчителя, і позаурочна, і позашкільна діяльність, і загальна атмосфера у школі, класі, сімї і підручник. Обсяг дипломної роботи не дозволяє нам проаналізувати всі складові цього процесу, то ж ми

     

     

    -26-

    виходитимемо з того, що всі інші умови сприяють успішному проходженню процесу політичної соціалізації, тобто спрощуємо модель політичної соціалізації, залишаючи в ній одну досліджувану змінну підручник, і, домовляючись про незмінність усіх інших умов, ceteris paribus.

    Сформулюємо чітко наші вимоги до підручника початкової школи в частині політичної освіти, політичної соціалізації.

    1. Зрозуміло, що політичний компонент має становити відносно невелику частину усього обсягу підручника. Інакше він вийде заідеологізованим. А ідеологічний момент в політичній соціалізації як раз той момент, що потребує виваженості. Тому не слід чекати політичних елементів освіти на кожній сторінці підручника. Вірогідніше за все, вони мають обіймати місце декількох тематичних уроків за весь навчальний рік. Перевантаження тут ні до чого. Умови навчального процесу такі, що в разі потреби учитель надасть учням необхідну інформацію, а в процесі виховання працюватиме над прищепленням необхідних ціннісних орієнтацій, норм поведінки, моделей поведінки, настанов і т. д.
    2. Підручник для молодших школярів зовсім не повинен місти- ти вичерпну інформацію навіть в тематичному розділі, присвяченому, скажімо, Україні як нашій Батьківщині. Матеріал підручника виступає лише опорою для діалогу і полілогу учнів і вчителя в процесі розвиваючого навчання, формування здібностей до саморозвитку.

    Тобто підручник початкової школи не енциклопедія політінформації, а опора для роботи вчителя і учня, основа цілеспрямованої частини політичної соціалізації, інші елементи якої вводяться в дію через інші складові процесу шкільної освіти,

     

     

    -27-

    через виховання.

    1. Перевагу слід віддавати емоційно привабливим образам і символам, поданим не стільки через текст, скільки через ілюстративний, наочний матеріал.
    2. Перевагу слід надавати конкретному перед загальним і тим більше абстрактним. Вдалою формою є спонукання учня до самоідентифікації (“Я живу в Україні”, “Україна моя рідна земля”), пошуку аналогій (“Україна це і Київ, і Дніпро, і моє рідне місто, і моя вулиця”).
    3. Взагалі, створення образів, символів має велике значення. Символ завжди несе в собі і елемент незвичайного, що так полюбляють діти.
    4. Насправді, ті моменти в підручнику, які нам можуть здаватись суто виховними, несуть в собі елементи політичної соціалізації, якщо вони спрямовані на розвиток тих емоційно-психологічних, соціальних якостей, які відрізняють члена громадянського суспільства і громадянина, свідомого своїх прав і обовязків. Ми вже побачили, що молодші школярі володіють великою кількістю таких рис характеру, яким слід лише дати шанс розвинутись. Тож слід приготуватись до “розшифрування” деяких чисто виховних моментів у контексті політичної соціалізації.
    5. Підручник, укладений згідно ціле визначеної концепції політичної соціалізації молодших школярів повинен мати одну особливість, яку важко пояснити “дух” українства, “дух” демократії і свободи, тобто стратегічну загальну спрямованість, що проглядає в кожному конкретному його елементі, в частковому. Наявність цієї стратегічної ідеї концепції і, напевно, відрізняє вдалий підручник від невдалого.