Політична соціалізація молодших школярів (на прикладі контент-аналізу підручників для початкової школи)
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
ному віці, вивчення психологічних, розумових, світосприйнятних можливостей і особливостей молодших школярів (тобто способу сприйняття ними дійсності, світу, знань, рівень їх здатності до цього сприйняття), аналіз складових компонентів ціннісної системи демократичного типу тобто визначення того, які саме ціннісні орієнтації мають бути прищеплені; і вивчення існуючих джерел їх передачі підручників, букварів. Останнє головна частина дослідження: пошук відповідей на питання: “Що має бути прищеплено і яким чином?” та “Який стан справ у цьому напрямі сьогодні ми маємо?”
Постає перед нами проблема вибору методу дослідження букварів. Я зупинив свій вибір на конвент-аналізі, як найбільш відповідному методі семантичної інформації.
На яку базу, які розробки в цій галузі можна спиратись? Відразу констатую: не довелось зустріти жодної наукової розробки саме з цієї теми. Проте наявна значна кількість матеріалу про кожний з окремих аспектів дослідження.
Так, скажімо, політична соціалізація як процес, досліджується у багатьох монографіях та підручниках. Серед найбільш вдалих назву Л. Борисова, К. Гаджієва, О. Бабкіну, Ю. Борцова авторів підручників з політології та соціології.
Існує велика кількість літератури і по вивченню вікових особливостей світосприйняття молодших школярів, серед яких дуже не погані монографії і статті ще радянського періоду:
Останнім часом зявилась значна кількість публікацій, присвячених
-4-
проблемам громадянської освіти і виховання, побудові громадянського суспільства, аналізу цінностей, притаманних демократичній (громадянській) політичній культурі. Це і класики політологічної науки: Г. Олмонд, С. Верба і М. Вебер. Це і дослідження К. Гаджієва, Дж. Пілон, І. Шапіро. Непогані дослідження проведені і нашою землячкою Л. Крицькою, але вони, на жаль, стосуються в основному учнів старшого шкільного віку.
Особливо хочеться виділити чудову статтю О. Щербініна “С картинки в твоём букваре” (Полис. 1994. - № 5), присвячену прищепленню цінностей але тоталітарного суспільства! через буквар, с самого дитинства. Вона стала для мене певним зразком при написанні роботи.
Методика проведення неповного контент-аналізу можна знайти у роботі Дж. Мангейма, Р. Річа “Політологія. Методи дослідження”.
Обєктами безпосереднього дослідження стали пять букварів, розповсюджених в школах: чотири україномовні і один російськомовний.
Таким чином, вихідні дані до дослідження наявні, залишається лише обробити інформацію і синтезувати її в межах дипломної роботи. Це я і намагатимусь зробити.
-5-
І. Теоретична частина: аналіз досліджуваних категорій і понять.
Розділ 1.1. Процес політичної соціалізації в початковій школі.
Під соціалізацією взагалі розуміють процес залучення індивідів до наявних соціальних норм і цінностей. Соціалізація розкриває звязки між людиною і суспільством, її можна охарактеризувати і як “процес цивілізації суспільства”, за влучним висловом індійського політолога П. Шарана.
Поняття соціалізації, повязане з розвитком соціології, було введене в науковий обіг наприкінці ХІХ ст. американцем Ф. Гідденсом та французом Г. Тардом. Бурхливий розвиток політичної науки призвів до формулювання поняття “політичної соціалізації”, що було зроблено на межі 50-60х рр. ХХ ст. американськими політологами. Початкове визначення політичної соціалізації як “процесу, завдяки якому індивід засвоює політичну культуру суспільства, основні політичні поняття, свої права та обовязки відносно уряду та набуває уявлень про структуру та механізм політичної системи”. Недоліком цього визначення є те, що в ньому особистість виступає пасивним обєктом виховання і навчання. Насправді ж, це не так. Особистість не є пасивним сприймачем цілеспрямованого впливу з боку субєктів політичної соціалізації. Ми ще докладно зупинимось на цьому питанні нижче, коли говоритимемо про те, що молодші школярі дуже чітко можуть відчувати різницю між тим, що відповідає і що не відповідає дійсності. А зараз ми відзначимо, що має рацію російський політолог Є. Шестопал, яка вважає, що поняття “політична соціалізація” ширше, ніж політичне виховання або просвіта, бо охоплює не тільки цілеспрямований
-6-
вплив на особистість панівної ідеології та політики, не лише стихійний вплив, а й особисту політичну активність, яка проявляється і в ідентифікації індивідом отриманої інформації за критерієм її відповідності чи невідповідності дійсності.
Отже, політична соціалізація особи повязана з входженням людини в політику, з засвоєнням нею пануючих в суспільстві політичних ідей, цінностей, норм політичної поведінки. Політична соціалізація завжди несе в собі два аспекти. Перший політична соціалізація, як засвоєння новим поколінням основоположних принципів існуючої політичної культури, закладених в традиціях країни; другий набуття знань і досвіду, обумовленого конкретною дійсністю в результаті хоч би й пасивної участі в різних формах політичного життя. З цих аспектів спра