Політична соціалізація молодших школярів (на прикладі контент-аналізу підручників для початкової школи)
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
Та ін. К., 1997. С. 58.
-37-
різанини і кровопролиття. Оплот протестантської моралі і етики Німеччина стала батьківщиною нацизму, а католицьке виховання в Італії не врятувало країну від Мусоліні.
Школа і так займається вихованням з гуманістичних позицій, загальнолюдських цінностей відповідно до програми “Освіта”. І тут вже педагогічна, а не політологічна проблема як виховувати. З іншого боку вплив соціального середовища, референтних груп у становленні моральних якостей особистості більший за вплив школи.
Здається, є лише один шлях, завдяки якому у процесі політичної соціалізації напевно можна прищепити соціальну довіру і емоційну привязаність до батьківщини, - це шлях випрацювання відчуття спільної політичної ідентифікації, яка б містила і загальну емоційну привязаність до політичної, соціальної системи, і відчуття спорідненості з іншими громадянами. Для формування політичної спільноти, де громадяни довіряють і можуть співпрацювати один з одним, і де їх відданість батьківщині глибока, потрібне саме це відчуття спільної ідентичності. Лише пізнавальних навичок недостатньо. Соціальна співпраця і партнерство закладають основи громадянського суспільства, а емоційна прихильність зорієнтовує на патріотизм і громадянський обовязок.
Ця теза перекликається з думкою Г. Алмонда: “Для громадянської культури в
нових державах потрібні обєднуючі громадян символи і системні відчуття, а також пізнавальні навички”.
Отже ми, нарешті, визначили, що слід закладати в свідомість молодших школярів в процесі політичної соціалізації в першу чергу: відчуття
.........................................................................................................................................
1. Пілон Дж. Глобальна революція та потреба у громадянській освіті у колишньому радянському блоці. К., 1995. С. 13-14, 16.
- Алмонд Г., Верба С. Згадана праця. с. 133.
-38-
ідентичності, спільні символи, емоційну привязаність до Батьківщини. Це можливо зробити за посередництвом підручників для початкової школи.
Відчуття спільності має носити національно-культурний характер. Подібність культури, мови, традицій, історичної долі ось те, що інтегрує людей в єдину спільноту, яка усвідомлює цю єдність і відчуває спільну, і кожного окремо, відповідальність за власну долю. На базі цієї ідентичності формуються: патріотизм, соціальна довіра, соціальне партнерство як основи громадянського суспільства. Формування цієї ідентичності несе в собі і інформативний, і емоційно-чуттєвий компоненти. З цього починається демократія нація разом творить свою долю через політичну волю більшості. З цього починається партнерство держави і громадянського суспільства: держава створена, її апарат сформований нами нацією, яка поклала на державу певні обовязки в обмін на свій послух державній владі. Проте, весь цей процес буде потім. Спочатку ідентичність і емоційна привязаність до єдиного споріднюю чого коріння, в поєднанні з першими знаннями про політичну систему, соціальну взаємодію.
Як це досягається в межах підручника? Шлях тут один апелювання до архетипів національної свідомості, символів, що обєднують масу у націю, заряджену державотворчим і суспільно творчим потенціалом. Для нас це символи Рідної Землі, Матері України, Божої Матері, Матері, з супроводжуючими символами і образами: материнська пісня, колискова, рідна оселя. Це символи рушнику, вишиванки, хлібу, калини. І міфоло- гізовані образи козака запорожця, Запорізької Січі. Це і історичні постаті, що стали напівлегендарними в національній свідомості: Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Тарас Шевченко,
.........................................................................................................................................
1. Алмонд Г., Верба С. Згадана праця. С. 133.
-39-
Іван Франко, Леся Українка. Це звичайно, і глибинний релігійний чинник православна традиція, Церква, Собор. Це неповторна краса рідної землі і т.д.
Тобто мова йде про традиційні цінності, які укорінені дуже глибоко у підсвідомості на архетипічному рівні. Вони є відображенням національного менталітету і спільної історичної долі. У дитячому віці, враховуючі особливості психології молодших школярів дуже важливу роль відіграють і народні казки, легенди, пісні, ігри, свята. Згадаємо і історичне минуле в плані козацьких демократичних традицій (неважливо, якими були запорожці насправді, важливо який міф про них ми закладемо у дитячу свідомість), у попередніх розділах ми говорили, що діти краще розуміють історичне минуле, якщо воно повязуються з сьогоденням. Ось широке поле для виховання в дусі козацької демократії, побратимства, національної гордості, мужності; простір для історичних паралелей тут дійсно великий (козаки обирали гетьмана, ми Президента; козаки понад усе цінували свободу, і ми теж вільні, живемо у вільній Україні, і нікому свою волю не віддамо і т. д.).
Підбиваємо підсумки сказаного у цьому розділі.
По-перше, нами визначено, який національний ідеал має бути закладений в свідомість школярів, на який тип політичної культури слід орієнтуватись. По-друге, встановили, що інформативний компонент