Політико-правова характеристика союзу Мазепи і шведського короля з позиції сьогодення
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?кандинавії, - в Англію, Німеччину та інші західноєвропейські країни.
Населення України активно використовувалося як гарматне мясо в численних загарбницьких війнах імперії. З 1703 року Петро І виношував плани ліквідації козацтва шляхом його перетворення на регулярні солдатські полки. Вольтер розповідає про цей епізод так: Государ [Петро], приймаючи Мазепу, запропонував йому завести в себе в Малоросії такі самі порядки, що й у Росії. З відмовою Мазепи посприяти втіленню цих планів у життя повязана його особиста образа на Петра І. Власне, він сам не приховував цього: Початок загальних недуг наших пізнав я на самому собі. Адже вам відомо, що за відмову мою в задумах його, убивчих для нашої Вітчизни, бив мене по щоках... [1, 100].
У політиці особисті образи за кривду можуть відіграти роль детонатора. Згадаймо Б. Хмельницького чи нашого сучасника Дж. М. Дудаєва! Типові історичні приклади, коли під впливом особистих образ цілком лояльний підданий перетворюється на затятого революціонера.
А тут ще участь у Північній війні важким тягарем лягла на Україну. Марно Петро І наказував своїм полкам, щоб Україну проходили скромно, не завдаючи ніяких кривд мешканцям і руйнування малоросійського краю під побоюванням нашого гніву й страти. На Україні ж московські війська, пише закордонний дослідник Л. Р Левіттер, своїми грабежами, підпалюваннями, побоями й насильством нагадували скоріше каральну експедицію, ніж союзну армію. Останньою краплею стало критичне, майже безвихідне становище, в якому опинилась Україна після вступу шведської армії на її територію. А тут Петро І, по суті, кидає напризволяще свого союзника: мовляв, обороняйся як можеш.
Непідробний трагізм відчувається в словах, що їх сказав Мазепа в промові перед козацьким військом: Ми стоїмо, браття, між двома безоднями, які готові нас пожерти, якщо не оберемо шляху для себе надійного, щоб їх обійти. Монархи, що воюють між собою, так розлючені один на одного, що підвладні їм народи терпіли, терплять уже і ще перетерплять безодню зла невимірну, а ми між ними як точка чи ціль усього нещастя.
Чому ж із цих двох безодень, що загрожують поглинути Україну, гетьман обрав саме шведську? Якими міркуваннями керувався Мазепа при визначенні орієнтації на Швецію?
Російські історики Д. Зенін і К. Смирнов стверджують, що насправді Петро був узурпатором російського трону, тоді як законним російським царем був Карл! Вони посилаються на пункти російсько-шведськихдоговорів 1609,1613 і 1661 років, згідно з якими у разі смерті російського царя саме шведський монарх повинен посісти його місце. Законний государ Іван V помер у віці тридцяти років (1666-1696), не залишивши заповіту. Таким чином, таємне підґрунтя Північної війни саме й полягало в тому, що Петро був самозваним царем, який узурпував російський престол [7, 334].
Якщо стати на цю позицію, то формально Мазепа взагалі не вчинив ніякої зради, оскільки перейшов на бік легітимного російського монарха - Карла. Але, зрозуміло, імовірніше за все, підстави для вибору Мазепи були інші. По-перше, на той час Швеція була однією із найвеличніших військових держав Європи. По-друге, багато значила й традиційна україно-шведська дружба. По суті, Мазепа продовжував політику своїх попередників - Б. Хмельницького та І. Виговського.
Свій союз із Швецією (1708) Мазепа уклав на таких умовах: 1. Перехід України під протекцію шведського короля. 2. Нейтралітет українських військ у російсько-шведській війні. Козацькі війська повинні були стояти в належних місцях і захищати тільки свою вітчизну. Для всіх воюючих військ Україна могла виставляти за плату провіант і фураж у кількостях, можливих без власного розорення (Мазепа був ощадливий хазяїн і дбав про благополуччя свого краю!) 3. При майбутньому примиренні всіх воюючих держав Україна ставала незалежною державою. Гарантії її безпеки погодилися дати Мазепі Франція та Німеччина.
Таким чином, цей українсько-шведський договір являв собою свого роду шедевр дипломатичного мистецтва. Хоча Україна вимушено й ставала театром війни, хитрий лис усе повернув таким чином, що вона тільки надавала свою територію для бойових дій, на якій, немов два гладіатори на арені Колізею, повинні були зійтися у двобої шведський король і російський цар.
Виходячи з договору, Швеція повинна була боротися за незалежність України... без участі самих українців! Причому шведи ще й брали на себе зобовязання платити готівкою за необхідне їм продовольство та фураж.
Але чого ніяк не міг передбачити гетьман, так це того, що московський цар поведеться в Україні як справжній варвар, який відкинув усілякі правила цивілізованої війни. Історія Русів дає криваво-похмурий образ тих часів, що настали для України, розкриває диявольську механіку підкорення її імперською владою. Упадають в око аналогії між полтавською епохою та епохою комуністичного наступу на Україну. Аналогії, що свідчать про незмінність методів побудови імперії.
Петро І розвязав справжню ідеологічну війну проти мазепинців, спрямовану на розпалення ворожнечі всередині українського суспільства і насамперед релігійних суперечностей. Тільки-но Петро І довідався про зраду гетьмана Мазепи, він видав маніфест до українського народу, в якому між іншим було сказано: Ніякий народ під сонцем такими волями й привілея ми і легкістю похвалитися не може, як з нашої Царської Величності милості - народ малоросійський.
(У звязку з цим можна нагадати, як у самому розпалі к?/p>